Urocitellus mollis
| Urocitellus mollis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Urocitellus |
| Вид: | U. mollis
|
| Біноміальна назва | |
| Urocitellus mollis (Kennicott, 1863)
| |
| Синоніми | |
| |
Urocitellus mollis — вид гризунів родини Sciuridae. Це ендемік регіону Великого басейну на заході США, де його можна знайти в деяких штатах Каліфорнія, Айдахо, Невада, Орегон, Юта та Вашингтон.
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Довжина голови й тулуба досягає приблизно від 201 до 233 мм, довжина хвоста становить від 44 до 61 мм, тому він значно коротший за решту тіла. Вага від 80 до 200 г. Тварини мають однорідний димчасто-сірий колір спини з пісочним або рожевим відтінком без помітних відмітин і плям. Щоки та задні ноги мають червонуватий або іржаво-червоний колір, черевна сторона від білого до кремового кольору. Хвіст димчасто-сірий зверху і кольору кориці знизу. Порівняно з дуже схожим Urocitellus canus, U. mollis більший із більшим і вужчим черепом[2].
Поведінка[ред. | ред. код]
Цей ховрах активний вдень, причому дорослі особини більш активні в сутінках, ніж молоді особини. Мешкає переважно в пустельних місцях, де переважає полин (Artemisia tridentata) та інші типові рослини. Часто живе біля джерел або зрошуваних полів. Середній ареал проживання цього виду оцінюється в 1357 м², вони утворюють колонії, але сім’ї та особини живуть окремо. У їх раціон входять трав'яниста рослинність, насіння; він також може їсти деякі частини кущів і тваринний матеріал. Вони часто харчуються культурами. Виходить із стану спокою наприкінці зими або ранньою весною (самці перед самками), але повертається до стану спокою протягом травня-липня, коли трави висихають[1].
Відтворення[ред. | ред. код]
Цей вид будує великі системи нір, і дитинчата народжуються в гніздовій камері підземної нори. Цей вид розмножується в кінці січня — на початку березня, в залежності від місцевості. Посуха може пригнічувати розмноження. Вагітність триває 24 дні, і самки зазвичай мають розмір посліду від 5 до 10 з одним послідом на рік[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Yensen, E. (2019). Urocitellus mollis. IUCN Red List of Threatened Species. 2019: e.T116989381A116989399. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-3.RLTS.T116989381A116989399.en. Процитовано 11.11.2021.
- ↑ Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012, ISBN 978-1-4214-0469-1, P. 359–360.
| ||||||||