Urocitellus washingtoni
| Urocitellus washingtoni | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Urocitellus |
| Вид: | U. washingtoni
|
| Біноміальна назва | |
| Urocitellus washingtoni (A.H.Howell, 1938)
| |
| Синоніми | |
|
Spermophilus washingtoni A. H. Howell, 1938 | |
Urocitellus washingtoni — вид ховрахів Urocitellus, поширений у тихоокеанських північно-західних штатах Вашингтон і Орегон, США.
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Довжина голови й тулуба становить від 185 до 245 міліметрів, а хвіст — від 32 до 65 міліметрів. Вага в лютому становить ≈ 160 г, а в кінці травня — ≈ 260 г. Самці трохи більші за самиць. Тварини мають димчасте блідо-сіре забарвлення спини з червонуватим відтінком і білими чи кремовими плямами з діаметром ≈ 4 мм. Черево сірувато-біле з рожево-піщаним відтінком, а лапи від білого до піщаного кольору. Верхнє й нижнє забарвлення розділяє лінія. Хвіст плямистий сірий, з коричним кольором зверху і рожево-коричним знизу, а також матово-білий. Подібно до інших видів, ноги короткі, а вуха малі й округлі. На голові високо посаджені округлі очі. Моляри мають високі коронки[1][2].
Поширення[ред. | ред. код]
Ендемік США (Вашингтон, Орегон). Живе на висотах від 90 до 450 метрів. Займає чагарниково-степовий ареал екосистеми басейну Колумбії. Його найбільше в районах з високим трав'яним покривом, на глибоких ґрунтах з низьким вмістом глини і високим вмістом мулу[3].
Більшість ізольованих субпопуляцій є вразливими до загрози зникнення через перетворення пасовищ на сільськогосподарські угіддя, а також через отруєння та відстріл[3].
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Особи живуть поодинці або колоніями. Веде денний спосіб життя, але під час спекотної погоди найбільш активний вранці. Вони будують складні підземні камери, які використовують рік за роком і розширюють щосезону. У періоди бездіяльності нори закриваються. Ці ховрахи можуть проводити до 8 місяців на рік у сплячці або сплячці[3][2].
Відтворення[ред. | ред. код]
Цей вид розмножується в кінці січня — на початку лютого, незабаром після виходу зі сплячки; пізніше на вищих висотах, ніж на нижчих висотах. Молодняк народжується в гніздовій камері в підземній норі. Вагітність триває приблизно 23–30 днів. Молодняк народжується в лютому і на початку березня. Розмір виводку 5–11 (в середньому вісім)[3][2].
Трофіка[ред. | ред. код]
Харчування включає трав'янисту рослинність (у тому числі культурні), коріння, цибулини, насіння та комах. Дорослі особини виходять із сплячки наприкінці січня-березня, харчуються протягом весни та до літа та накопичують жир. Борсук, мабуть, найголовніший хижак[3][2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012, ISBN 978-1-4214-0469-1, P. 365–366.
- ↑ а б в г Merlo, L. (2002). Urocitellus washingtoni. Animal Diversity Web. Процитовано 25.03.2024.
- ↑ а б в г д NatureServe (2016). Urocitellus washingtoni. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 25.03.2024.
| ||||||||