Urocitellus washingtoni

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Urocitellus washingtoni
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Urocitellus
Вид:
U. washingtoni
Біноміальна назва
Urocitellus washingtoni
(A.H.Howell, 1938)
Синоніми

Spermophilus washingtoni A. H. Howell, 1938

Urocitellus washingtoni — вид ховрахів Urocitellus, поширений у тихоокеанських північно-західних штатах Вашингтон і Орегон, США.

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Довжина голови й тулуба становить від 185 до 245 міліметрів, а хвіст — від 32 до 65 міліметрів. Вага в лютому становить ≈ 160 г, а в кінці травня — ≈ 260 г. Самці трохи більші за самиць. Тварини мають димчасте блідо-сіре забарвлення спини з червонуватим відтінком і білими чи кремовими плямами з діаметром ≈ 4 мм. Черево сірувато-біле з рожево-піщаним відтінком, а лапи від білого до піщаного кольору. Верхнє й нижнє забарвлення розділяє лінія. Хвіст плямистий сірий, з коричним кольором зверху і рожево-коричним знизу, а також матово-білий. Подібно до інших видів, ноги короткі, а вуха малі й округлі. На голові високо посаджені округлі очі. Моляри мають високі коронки[1][2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік США (Вашингтон, Орегон). Живе на висотах від 90 до 450 метрів. Займає чагарниково-степовий ареал екосистеми басейну Колумбії. Його найбільше в районах з високим трав'яним покривом, на глибоких ґрунтах з низьким вмістом глини і високим вмістом мулу[3].

Більшість ізольованих субпопуляцій є вразливими до загрози зникнення через перетворення пасовищ на сільськогосподарські угіддя, а також через отруєння та відстріл[3].

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Особи живуть поодинці або колоніями. Веде денний спосіб життя, але під час спекотної погоди найбільш активний вранці. Вони будують складні підземні камери, які використовують рік за роком і розширюють щосезону. У періоди бездіяльності нори закриваються. Ці ховрахи можуть проводити до 8 місяців на рік у сплячці або сплячці[3][2].

Відтворення

[ред. | ред. код]

Цей вид розмножується в кінці січня — на початку лютого, незабаром після виходу зі сплячки; пізніше на вищих висотах, ніж на нижчих висотах. Молодняк народжується в гніздовій камері в підземній норі. Вагітність триває приблизно 23–30 днів. Молодняк народжується в лютому і на початку березня. Розмір виводку 5–11 (в середньому вісім)[3][2].

Трофіка

[ред. | ред. код]

Харчування включає трав'янисту рослинність (у тому числі культурні), коріння, цибулини, насіння та комах. Дорослі особини виходять із сплячки наприкінці січня-березня, харчуються протягом весни та до літа та накопичують жир. Борсук, мабуть, найголовніший хижак[3][2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore MD 2012, ISBN 978-1-4214-0469-1, P. 365–366.
  2. а б в г Merlo, L. (2002). Urocitellus washingtoni. Animal Diversity Web. Процитовано 25.03.2024.
  3. а б в г д NatureServe (2016). Urocitellus washingtoni. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 25.03.2024.