WPP Group

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

WPP - британська багатонаціональна холдингова компанія з комунікацій, реклами, зв'язків з громадськістю, технологій та торгівлі зі штаб-квартирою в Лондоні, Англія. Вважається найбільшою у світі рекламною компанією, станом на 2019 рік.[1] WPP PLC володіє багатьма компаніями, які займаються рекламою, зв'язками з громадськістю, засобами масової інформації та маркетинговими дослідженнями, такими як AKQA, BCW, Essence Global, GroupM, Finsbury, Grey, Hill+Knowlton Strategies, Mindshare, Ogilvy, Wavemaker, Wunderman Thompson та VMLY&R. Це одне з агентств "Великої четвірки", поряд з Publicis, Interpublic Group of Companies та Omnicom.[2] WPP має первинний список на Лондонській фондовій біржі та є складовою індексу FTSE 100.[3] Також компанія має вторинний список на Нью-Йоркській фондовій біржі.[4]

14 квітня 2018 року Мартін Соррелл пішов у відставку після 33 років роботи від заснування компанії. Наразі Роберто Кварта - голова компанії.[5] Марк Рід - головний виконавчий директор.[6]

WPP Group
Галузь промисловості ринкознавство
Дата створення / заснування 1971
Логотип
Виконавчий директор Mark Readd[7]
Президент Roberto Quartad[8]
Країна  Велика Британія
Організаційно-правова форма public limited company[d]
Місце заснування Лондон
Дочірня організація Kantar Group, Finsbury Glover Heringd, Ogilvyd і Hill & Knowlton
Підприємницький підрозділ Kantar Group
Розташування штаб-квартири Лондон, Сент-Гелієр і Дублін
Біржа NASDAQ: WPP, LSE: WPP і NYSE: WPP
Кількість працівників 109 000 осіб (2022)[9]
Описано за адресою namebase.net:82/names/nn01.cgi?WPP_GROUP_PLC
Пов'язане зображення
Кількість підписників у соціальних мережах 131 572
Офіційний сайт​(англ.)
CMNS: WPP Group у Вікісховищі

Історія

[ред. | ред. код]

Компанія була заснована під назвою Wire and Plastic Products plc для виробництва дротяних кошиків для покупок у 1971 р.

  • У 1985 р. Мартін Соррелл, шукаючи компанію, що котирується на біржі, через яку можна створити світову компанію з маркетингових послуг, купив контрольний пакет акцій.[10][11]
  • Протягом 1986 року WPP стала материнською компанією Picquotware, виробника чайників та глечиків, що базується в Нортгемптоні.[12]
  • У листопаді 1987 року пожежа знищила фабрику Нортгемптон, і виробництво було відновлено у місті Бернтвуд у штаті Стаффордшир.[10]
  • 25 листопада 2004 року WPP закрила фабрику Burntwood та припинила виробництво Picquotware: усі активи були продані 14 грудня 2004 р.[13][14]
  • У 1980-х роках WPP розпочала свою стратегію зростання шляхом придбання.[15]
  • У наступні роки WPP  регулярно купував десятки компаній щороку.[12]
  • У січні 1987 року компанія придбала Scott Stern Associates, на той час найбільшу в Шотландії дизайнерську та рекламну компанію. Того ж року компанія придбала Дж. Уолтера Томпсона (включаючи JWT, Hill & Knowlton і MRB Group) за 566 млн. Доларів. Компанія котирувалася на NASDAQ у 1988 році (а пізніше перевела свій вторинний список на NYSE).[16]
  • У 1989 році вона придбала Ogilvy Group за 864 млн доларів.[15]
  • Придбання WPP продовжувалось і в 1990-х роках, коли WPP купував фірми в галузі охорони здоров'я, цифрового маркетингу, Інтернет-магазинів, цифрових засобів масової інформації, управління даними, роздрібної торгівлі та корпоративного консультування та спортивного маркетингу.[17] Сюди входило придбання в 1999 р. Ламбі-Нерна.[17]
  • У 1998 році WPP створила союз з японською компанією Asatsu-DK Inc.[18]
  • У травні 2000 р. WPP погодилася придбати компанію Young & Rubicam Group, що базується в Сполучених Штатах, за 5,7 млрд. Дол. США, що було на той час найбільшим поглинанням в рекламі у світі. Поглинання зробило WPP найбільшою рекламною компанією у світі, що вимірюється рахунками та доходами, обігнавши Omnicom Group та Interpublic.[18][19]
  • У 2000-х роках було створено WPP Digital для розвитку цифрових можливостей групи.[20]
  • У жовтні 2008 року WPP придбала фірму з досліджень ринку Taylor Nelson Sofres за 1,6 млрд. Фунтів стерлінгів. Протягом 2009 року WPP скоротила свою робочу силу приблизно на 14 000 співробітників, або на 12,3 % від загальної чисельності свого персоналу у відповідь на початок глобальної рецесії 2008—2012 рр.[21]
  • У червні 2012 року WPP погодилася придбати агентство цифрової реклами AKQA за 540 мільйонів доларів США.[21][22][23]
  • У листопаді 2015 року WPP погодився придбати мажоритарний пакет акцій Essence, глобального цифрового агентства.[24]
  • У листопаді 2016 року WPP оголосила, що придбає в США PEP, LLC, компанію з управління проєктами та закупівель, яка контролює маркетингові акції покупців для клієнтів.[24]

Багато установ, що входять до складу WPP, використовують Microsoft Windows, і ця організація потрапила в число постраждалих від кібератак на Україну в 2017 році, при цьому доступ деяких комп'ютерів до комп'ютера обмежився вебпоштою лише через десять днів.[19][25][26]

WPP об'єднав Burson-Marsteller з Cohn & Wolfe, щоб стати BCW (Burson Cohn & Wolfe) у лютому 2018 року.[11][27]

У квітні 2018 року Мартін Соррелл пішов у відставку через 33 роки після звинувачень у особистих порушеннях та зловживанні активами компанії. Соррелл заперечує звинувачення. Голова Роберто Кварта тимчасово був призначений виконавчим головою[28] У вересні 2018 року Марка Реда[29], який був генеральним директором Wunderman, було призначено генеральним директором.[19][30]

Наприкінці 2010-х років рекламна індустрія зіткнулася з суттєвими проблемами. Зміни в індустрії включали фінансовий тиск на глобальних клієнтів, ширвжиток тощо.[31][32][33] У той час як WPP раніше перевершив інші компанії в галузі реклами, його зростання сповільнилося починаючи з 2017 року, а його ринкова вартість знизилася у 2018 році.[34]

Реклама

[ред. | ред. код]
  • Наприкінці 2010-х рекламна індустрія зіткнулася зі значними проблемами. Зміни в галузевому ландшафті включали фінансовий тиск на глобальних клієнтів, зокрема на швидкозмінних клієнтів споживчих товарів, компанії, що працюють власними силами, можливість прямої реклами на технологічних платформах та конкуренцію з консультантами.[11][35][36]
  • Хоча WPP  раніше перевершувала інші компанії в галузі, її зростання сповільнилося, починаючи з 2017 року [37], а ринкова вартість впала в 2018 році.[37] Критики заявляють, що WPP потрібно було стати «спритнішим» та «худішим». На той час багато агентств WPP  працювали переважно самостійно та змагалися за рахунки.[38]
  • Наприкінці 2018 року компанія виросла «громіздкою із занадто великою кількістю дублювань». Запровадили план перестановки WPP  як «компанії з творчої трансформації» та спрощення її пропозиції.[39][40][41]
  • Продаючи мажоритарний пакет акцій Kantar компанії Bain Capital, WPP, як вважають, заробив 3,1 млрд доларів.[42][43]
  • Продаж 60 % Kantar було завершено в грудні 2019 року.[44]

Підрозділи

[ред. | ред. код]
  • WPP — велика холдингова компанія, яка займається комунікаціями, рекламою, зв'язками з громадськістю та іншими бізнесами. Вважається найбільшою у світі групою рекламних агентств. WPP зосереджується на комунікаціях, досвіді, комерції та технологіях.[43] Станом на 2018 рік, штаб-квартира якої знаходиться в Лондоні, Англія, WPP має близько 130 000 співробітників у своєму портфелі підприємств у понад 100 країнах.[35][45][46]
  • До відомих холдингів компанії WPP належать Грей, Огілві,[17] VMLY & R та Вундермен Томпсон. Активісти цифрових компаній WPP включають AKQA.[17]
  • До холдингів компаній зв'язків з громадськістю та зв'язків з громадськістю належать Hill + Knowlton Strategies, BCW (Burson Cohn & Wolfe) та Ogilvy.[17]
  • До дослідницьких та консалтингових компаній WPP належить Kantar.[17]
  • Hogarth Worldwide — виробнича компанія, що належить WPP.[46]
  • Компанією WPP, яка займається маркетинговими рекламними акціями, є компанія PEP, LLC (раніше Партнери з реалізації промоції).[47]
  • До консалтингових фірм, що належать WPP, належать Superunion (поєднання Brand Union, Lambie-Nairn та трьох інших фірм, що займаються консалтингом)[48][49] та Landor.[17]

Суперечки

[ред. | ред. код]
  • Повстання акціонерів 2012 року щодо винагороди виконавчої влади.
  • З огляду на те, що ряд бунтів акціонерів щодо оплати праці виконавців вже відбувся на засіданнях загальних зборів інших публічних компаній на початку року, висвітлення в засобах масової інформації передбачуваного пакету компенсацій Мартіну Сорреллу привернуло все більшу увагу в 2012 році.[35][50]
  • Результатом було 59,52 % голосування акціонерів за відхилення резолюції.[35][51]

Оподаткування

[ред. | ред. код]

Повідомлялося, що WPP  докладає всіх зусиль, щоб знизити власний рахунок за податком на прибуток підприємств.[52] The Guardian повідомляв, що між 2003 і 2009 роками компанія сплатила 27 мільйонів фунтів стерлінгів з податку на прибуток у Великій Британії, порівняно з тим, що газета «могла очікувати», базуючись на повідомленнях, що фірма отримує 15 % свого прибутку у Великій Британії, близько 126 мільйонів фунтів стерлінгів.[53]

Вимірювання телевізійної аудиторії

[ред. | ред. код]
  • У 2012 році індійське мовлення NDTV подало позов проти Телевізійного вимірювання аудиторії[54], спільного підприємства колишніх конкурентів Nielsen та Kantar Media Research, яке роками забезпечує єдину систему вимірювання аудиторії телевізійної аудиторії в Індії.[55] У позові стверджувалося, що даними про глядацьку аудиторію маніпулювали на користь телерадіоорганізацій, які готові надати хабар. WPP Plc була зареєстрована серед відповідачів як холдингова група Kantar та IMRB.[56]
  • Позов був повністю відхилений 4 березня 2013 року.[57]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ WPP no longer world's most valuable ad firm as share price falls | WPP | The Guardian. amp-theguardian-com.cdn.ampproject.org. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  2. ↑ Elliott, Stuart (31 березня 2002). Advertising's Big Four: It's Their World Now. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  3. ↑ Stock. www.londonstockexchange.com (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  4. ↑ NYSE. www.nyse.com. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  5. ↑ "WPP CEO Sorrell Quits After Three Decades at Top of Ad World". Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 7 жовтня 2021.
  6. ↑ Ad giant WPP names Read as CEO for post-Sorrell era. Reuters (англ.). 3 вересня 2018. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  7. ↑ https://www.wpp.com/about/our-leadership/mark-read
  8. ↑ https://www.wpp.com/About/Our-leadership/The-WPP-Board/
  9. ↑ We are the creative transformation company — WPP Group.
  10. ↑ а б Chapter Four: Little Nephews: Big Brother’s Literary Offspring. George Orwell Now!. Peter Lang. ISBN 978-1-4331-2983-4.
  11. ↑ а б в "WPP Statement on Dismissal of NDTV Law Suit". WPP. 10 March 2013. Oxford University Press.
  12. ↑ а б Sorrell, Sir Martin (Stuart), (born 14 Feb. 1945), Group Chief Executive, WPP Group, since 1986. Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 16 травня 2021.
  13. ↑ WPP - 404. www.wpp.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 16 травня 2021.
  14. ↑ NETWATCH: Botany's Wayback Machine. Science. Т. 316, № 5831. 15 червня 2007. с. 1547d—1547d. doi:10.1126/science.316.5831.1547d. ISSN 0036-8075. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  15. ↑ а б About | WPP (англ.). www.wpp.com. Дата обращения: 25 января 2021.
  16. ↑ Schupbach, William (1981-10-XX). The fame and notoriety of Dr. John Huxham. Medical History. Т. 25, № 4. с. 415—421. doi:10.1017/s0025727300034906. ISSN 0025-7273. Процитовано 16 травня 2021.
  17. ↑ а б в г д е ж How General Motors progressively evolved its business model over three decades. Strategic Direction. Т. 35, № 6. 20 травня 2019. с. 15—17. doi:10.1108/sd-03-2019-0054. ISSN 0258-0543. Процитовано 16 травня 2021.
  18. ↑ а б Michael McCoy (2 травня 2021). Grace agrees to $7 billion takeover by Standard Industries. Chemical & Engineering News. с. 12—12. doi:10.47287/cen-09916-buscon1. ISSN 1520-605X. Процитовано 16 травня 2021.
  19. ↑ а б в Smallwood, Richard Coningsby, (18 July 1879–17 Sept. 1933), Member of London Stock Exchange. Who Was Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 16 травня 2021.
  20. ↑ Papacostas, Antonis (3 грудня 2007). Eurobarometer 66.1: European Values and Societal Issues, Mobile Phone Use, and Farm Animal Welfare, September-October 2006. ICPSR Data Holdings. Процитовано 16 травня 2021.
  21. ↑ а б Sean Seshadri Stock Tips. SciVee. 14 листопада 2011. Процитовано 16 травня 2021.
  22. ↑ Fall in profits prompts major job cuts at Merck. Nature. Т. 455, № 7217. 2008-10. с. 1163—1163. doi:10.1038/4551163c. ISSN 0028-0836. Процитовано 16 травня 2021.
  23. ↑ CBS News/New York Times National Poll, July #1, 2012. ICPSR Data Holdings. 14 травня 2013. Процитовано 16 травня 2021.
  24. ↑ а б "WPP Adds Another Asset To Its Shopper Marketing Arsenal". Media Post.
  25. ↑ Mozambique Economic Update, July 2017. 2017-07. doi:10.1596/28266. Процитовано 16 травня 2021.
  26. ↑ Schulz, Judith (2016). Part One: Theorizing the Financial Crisis. From Wall Street to Main Street. Wiesbaden: Springer Fachmedien Wiesbaden. с. 27—92. ISBN 978-3-658-16267-2.
  27. ↑ Turkey Crackdown Chronicle: Week of February 5, 2018. Human Rights Documents Online. Процитовано 16 травня 2021.
  28. ↑ "Our companies". WPP plc. Retrieved 16 September 2019. Who's Who.
  29. ↑ Boots head office proposes to cut 350 jobs as part of restructuring drive. The Pharmaceutical Journal. 2019. doi:10.1211/pj.2019.20206234. ISSN 2053-6186. Процитовано 16 травня 2021.
  30. ↑ Bond, Shannon; Garrahan, Matthew; Mooney, Attracta (2 March 2018). "WPP squeezed by advertisers and digital disruption". Financial Times. Retrieved 19 November 2019.
  31. ↑ Sir Martin Sorrell leaves WPP in a sorry state. The Economist. 21 квітня 2018. ISSN 0013-0613. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  32. ↑ Breakingviews-WPP underestimates pinch from corporate austerity - Reuters. web.archive.org. 12 грудня 2019. Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 7 жовтня 2021.
  33. ↑ Bond, Shannon; Garrahan, Matthew; Mooney, Attracta (2 березня 2018). WPP squeezed by advertisers and digital disruption. Financial Times. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  34. ↑ WPP shares plunge as ad group falls behind in post-Sorrell era. Reuters (англ.). 25 жовтня 2018. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  35. ↑ а б в г Sorrell, Sir Martin (Stuart), (born 14 Feb. 1945), Group Chief Executive, WPP Group, since 1986. Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 16 травня 2021.
  36. ↑ Rittenhouse, Lindsay (23 January 2018). "WPP's New Global Brand Agency Combines 5 of Its Consultancies and Design Shops". Adweek. Retrieved 17 September 2019.
  37. ↑ а б "Sir Martin Sorrell finds out that it doesn't always pay to advertise". The Guardian. 17 June 2012. Retrieved 12 July 2012.
  38. ↑ Abbreviations and Wall Street Terms. Merger Masters. Columbia University Press. 31 грудня 2019. с. xi—xvi. ISBN 978-0-231-54891-5.
  39. ↑ Caglio, Cecilia; Darst, R. Matthew; Parolin, Eric (2019-10). Half-full or half-empty? Financial institutions, CDS use, and corporate credit risk. Journal of Financial Intermediation. Т. 40. с. 100812. doi:10.1016/j.jfi.2019.03.001. ISSN 1042-9573. Процитовано 16 травня 2021.
  40. ↑ Chaplin, Steve (23 лютого 2021). Parkinson's UK to push ahead with GDNF research. News Digital Object Group. Процитовано 16 травня 2021.
  41. ↑ Farmelo, Graham (2018). August 1914 – November 1918. Der seltsamste Mensch. Berlin, Heidelberg: Springer Berlin Heidelberg. с. 17—26. ISBN 978-3-662-56578-0.
  42. ↑ Capital Allocation in Unit Trust and the Growth of Capital Market in Kenya. Research Journal of Finance and Accounting. 2019-06. doi:10.7176/rjfa/10-12-01. Процитовано 16 травня 2021.
  43. ↑ а б Asian Paints sells stake in Berger Paints Singapore. Focus on Powder Coatings. Т. 2019, № 12. 2019-12. с. 3. doi:10.1016/j.fopow.2019.11.009. ISSN 1364-5439. Процитовано 16 травня 2021.
  44. ↑ Harrison, Dr Michelle, (born 1968), Worldwide Chief Executive Officer, Kantar Public, since 2016 and Chief Executive Officer, Government and Public Sector Practice, since 2012, WPP. Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2012. Процитовано 16 травня 2021.
  45. ↑ Carter, Lionel (9 квітня 2018). Documents for 16–31 December 1948. Towards a Ceasefire in Kashmir. Routledge. с. 570—691. ISBN 978-0-429-49165-8.
  46. ↑ а б NREL jobs restored in US Government U-turn. Refocus. Т. 7, № 2. 2006-03. с. 16. doi:10.1016/s1471-0846(06)70538-8. ISSN 1471-0846. Процитовано 16 травня 2021.
  47. ↑ Dräger, Peter (2011). Digitales Shopper-Marketing (online/offline(. Shopper-Marketing. Wiesbaden: Gabler. с. 247—272. ISBN 978-3-8349-2224-3.
  48. ↑ Glanfield, Keith (5 лютого 2018). Brand transformation – strategy selection and implementation. Brand Transformation. Routledge. с. 198—219. ISBN 978-1-315-16045-0.
  49. ↑ Network Design Decisions: Strengthening global supply chains. September/October 2018. 4 січня 2019. Процитовано 16 травня 2021.
  50. ↑ Ferguson-Davie, Major Sir William John, (17 June 1863–12 July 1947). Who Was Who. Oxford University Press. 1 грудня 2007. Процитовано 16 травня 2021.
  51. ↑ Powell, Daniel C; Rapp, Marc Steffen (2015). Non-Mandatory Say on Pay Votes and AGM Participation: Evidence from Germany. SSRN Electronic Journal. doi:10.2139/ssrn.2613406. ISSN 1556-5068. Процитовано 16 травня 2021.
  52. ↑ Roehr, B. (1 лютого 2012). FDA is sued for allegedly violating privacy of employees. BMJ. Т. 344, № feb01 1. с. e784—e784. doi:10.1136/bmj.e784. ISSN 0959-8138. Процитовано 16 травня 2021.
  53. ↑ Page, Jason S. (4 червня 2013). Boildown Study on Supernatant Liquid Retrieved from AW-106 in December 2012. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 16 травня 2021.
  54. ↑ Pande, Gaurav; Selvakumar, Subramanian; Batra, Vidya S.; Gardoll, Olivier; Lamonier, Jean-François (2012-08). Unburned carbon from bagasse fly ash as a support for a VOC oxidation catalyst. Catalysis Today. Т. 190, № 1. с. 47—53. doi:10.1016/j.cattod.2012.01.016. ISSN 0920-5861. Процитовано 16 травня 2021.
  55. ↑ Cross Match files suit against Suprema. Biometric Technology Today. Т. 2010, № 2. 2010-02. с. 6. doi:10.1016/s0969-4765(10)70036-9. ISSN 0969-4765. Процитовано 16 травня 2021.
  56. ↑ Schauster, Erin E.; Walker, Tara; Duffy, Margaret (2018). Exemplary Codes of Ethics: A Rhetorical Criticism of WPP. Advertising & Society Quarterly. Т. 19, № 2. doi:10.1353/asr.2018.0016. ISSN 2475-1790. Процитовано 16 травня 2021.
  57. ↑ Read, Mark, (born 19 Nov. 1966), Chief Executive Officer, WPP Digital, since 2006; Executive Director, WPP plc. Who's Who. Oxford University Press. 1 грудня 2008. Процитовано 16 травня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/WPP_Group