Ксилотрех антилопа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ксилотрех антилопа
Xylotrechus antilope Schönherr, 1817
Xylotrechus antilope Schönherr, 1817
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Ксилотрех (Xylotrechus Chevrolat, 1860)
Вид: Ксилотрех антилопа (X. antilope)
Xylotrechus antilope
Schönherr, 1817
Посилання
Вікісховище: Xylotrechus antilope
EOL: 117978
NCBI: 1553812

Ксилотре́х антило́па (лат. Xylotrechus antilope Schönherr, 1817 = Clytus hieroglyphicus Drapiez, 1819) — вид жуків з родини вусачів.

Хорологія[ред. | ред. код]

Xylotrechus antilope належить до пан'європейської групи видів, що входять у європейський зооґеографічний комплекс. Ареал охоплює Європу, Кавказ, Закавказзя, Малу Азію, Північний Іран, Близький Схід. У Карпатському Єврорегіоні України зустрічається переважно в передгірних районах, вид є звичайним для Закарпатської області.

Екологія[ред. | ред. код]

Трапляється в зоні передгірних дубових лісів. Як і більшість видів роду Ксилотрех, зустрічається на зрубах та вітровалах, у купах дров й на пилорамах тощо, квітів не відвідує. Літ триває впродовж травня-серпня. Личинка розвивається в різних видах дуба.

Морфологія[ред. | ред. код]

Імаго[ред. | ред. код]

Диск передньоспинки в дуже грубій і зморшкуватій скульптурі. Передньоспинка зі слабкими, облямовуючими, жовтими волосяними плямами. Забарвлення тіла чорне, іноді буре. Надкрила з жовтим волосяним візерунком, загалом схожим на такий же як у X. capricornis.

Личинка[ред. | ред. код]

У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Гіпостом з поперечними борозенками. Верхня губа поперечна. Мандибули з неглибокою поперечною борозною. Основна частина пронотуму, терґіти і стерніти середньо- і задньогрудей, а також сегменти черевця покриті мікроскопічними шипиками. Ноги рудиментарні у вигляді маленького нечленистого горбика. Мозолі черевця з 4-а поздовжніми борозенками. Дихальця великі, овальні.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Генерація – дворічна.

Підвиди[ред. | ред. код]

Підвид Xylotrechus antilope obliquefasciatus Pic.

Література[ред. | ред. код]

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  4. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.) [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.]
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)