Черлюнчакевич Кирило Сильвестрович
| Черлюнчакевич Кирило Сильвестрович | |
|---|---|
| Народився |
30 березня 1869 В'язівниця, Гміна В'язівниця, Ярославський повіт, Республіка Польща |
| Помер |
1 лютого 1950 (80 років) Перемишль, Rzeszów Voivodeshipd, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Головний цвинтар у Перемишліd |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Діяльність | правник |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська |
Кири́ло Сильве́стрович Черлюнчакевич (пол. Cyryl Czerlunczakiewicz; 30 березня 1869, В'язівниця — 1 лютого 1950, Перемишль) — адвокат, меценат, громадський діяч москвофільского напряму в Галичині 1900-1940-х років.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селі В'язівниця (нині Польща, Підкарпатське воєводство) у родині священика. Вищу освіту здобув у краківському університеті. Проживав у Перемишлі.
Коли у 1900 році москвофіли створили «Русскую народную партію» (РНП), Кирило Черлюнчакевич увійшов до керівного органу партії — «Народного совєта», до складу якого входило вісім осіб[1].
В 1914 році виступав захисником на судовому процесі відомого москвофіла Максима Сандовича та товаришів[2].
З початком Першої світової війни був заарештований і засуджений, на Першому процесі проти галицько-буковинських москвофілів до смертної кари, заміненої на довічне ув'язнення[3]. Звільнений у 1917 році. У 1920 році боронив засновників Західно-Лемківської республіки у польському суді.
До смерті проживав у Перемишлі, був відомий як меценат і громадський діяч. Похований на Головному цвинтарі міста.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Аркуша О. Русофільство в Галичині в середині ХІХ — на початку ХХ ст.: ґенеза, етапи розвитку, світогляд / Олена Аркуша, Мар'ян Мудрий // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 34. Львів, 1999. С. 252
- ↑ Богослужіння в неділю 14-ту після П'ятидесятниці та в день пам'яті священномученика Горлицького Максима Сандовича. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
- ↑ Дїло. 3.10.1916. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 15 грудня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Najdowcipniejszy z mecenasów przemyskich — Cyryl Czerlunczakiewicz
- В. P. Ваврикъ. Члены Ставропигіона за 350 лѣтъ. (1586—1936)
Література[ред. | ред. код]
- Евгений Кривочуприн Надсянская Русь. Возрожденная и утерянная — Харьков, Сага, 2012 (рос.)