Євроліга з хокею на траві
Євроліга з хокею на траві | |
---|---|
Вид спорту | Хокей на траві |
Засновано | 2007 |
Кількість команд | 24 |
Країна(и) | Міжнародні змагання |
Поточний чемпіон | Ватерлоо |
Офіційний сайт | EHLhockey |
Євроліга з хокею на траві – щорічний турнір із хокею на траві серед чоловіків, який організує EHL для клубів Європи. Змагання стартувало в сезоні 2007-08, замінивши Кубок Чемпіонів та Європейський кубок II. В турнірі беруть участь багато гравців виского класу, через що турнір уважається хокейним еквівалентом Ліги чемпіонів УЄФА. Успіх змагання призвів до підвищення інтересу до виду спорту серед ширшого кола глядачів.
Участь беруть 24 команди з числа 12 найкращих асоціацій, що є членами Європейської федерації з хокею на траві. Не дивлячись на назву, турнір після першого раунду має формат кубку, а не ліги.
Щороку 24 команди отримують місця в турінрі, залежно від рейтингу національних асоціацій. 1-4 асоціації можуть виставити 3 команди, 5-8 - 2, 9-12 – по одній.
Рейтинг розраховується за результатами участі клубів асоціації у Євролізі та Клубному Трофеї (еквіваленті Ліги Європи УЄФА) за останні три роки.
Кожна асоціація має виставити свого чемпіона, але, крім нього, має право сама обирати учасників турніру.
Турнір складається з п'яти раундів.
Перший раунд – груповий етап, що складається з 4 груп по три учасники, які грають по одному матчу між собою. Участь беруть треті команди асоціацій 1-4, другі з 5-8 та перші з 9-12 (по 4 команди з кожної групи асоціацій). Найкраща команда кожної групи проходить до другого раунду. Матчі зазвичай відбуваються у перший або другий тиждень жовтня. Ігри відбуваються на двох стадіонах.
Другий раунд (1/8) грається в кубковому форматі. 16 команд проводять між собою по одному матчу за вихід до третього раунду. Участь беруть перші та другі команди з асоціацій 1-4 (8 команд), перші команди асоціацій 5-8 (4 команди) та переможці першого раунду (4 команди).
За результатами цих матчів 8 команд проходять до третього раунду, де також грають по одному матчу. Поєдинки обох раундів зазвичай проходять на пасхальні вихідні та граються на одному стадіоні.
Четвертий (півфінал) та п'ятий (фінал та матч за третє місце) раунди проходять на Вітсан (британську версію Дня Святої Трійці.
Сезон | Чемпіон | Віце-чемпіон |
---|---|---|
2007–08 | Гамбург | ХГС |
2008–09 | Блюмендаль | Гамбург |
2009–10 | Гамбург | Роттердам |
2010–11 | ХГС | Клуб де Кампо |
2011–12 | Гамбург | Амстердам |
2012–13 | Блюмендаль | Дреґонс |
2013–14 | Гарвестегудер | Амстердам |
2014–15 | Гарвестегудер | Оранж Цварт |
2015–16 | Кампонґ | Гамбург |
2016–17 | Рот-Вайс Кельн | Оранж Руд |
2017–18 | Блюмендаль | Кампонґ |
2018–19 | Ватерлоо | Рот-Вайс Кельн |
2019–20 | Скасовано через пандемію COVID-19.[1] | |
2021 |
Європейська хокейна ліга є найвищим турніром із хокею на траві. Наступним за рівнем є Клубний турнір, третім – Клубний Челлендж 1, четвертим – Клубний Челлендж 2 і так далі. Така структура дає EHL можливість дати шанс усім асоціаціям-членам шанс виставити принаймні одну команду до єврокубків, що допомагає підвищити інтерес до хокею на траві.
Україна є членом EHL й має право виставляти свої клуби на участь в єврокубках. В Європейській Хокейній Лізі участь брав лише один український клуб – «Олімпія-Колос-Секвоя» з Вінниці. Дебютувала команда в сезоні 2008–09, в якому була учасником групи С, де зустрічалася з голландським «Амстердамом» та польським «Грюнвальд» з (Познані). Вінничани програли обидва матчі: 0-8 та 2-5, відповідно, і зайняли останнє місце в групі. Вдруге вінницький «ОКС» брав участь у сезоні 2010–11, у групі F, де поступилась 3-4 «Пемброк Вондерерз» та 2-9 голландському «ХГС». Наступного сезону українська команда взяла участь у групі H і поступилася 1-2 російському «Динамо» з Казані та 0-10 голландському «Блюмендалю». На теперішній час це була остання участь Олімпії в Європейській Лізі.
- ↑ Uitgestelde Euro Hockey League in Amstelveen alsnog afgelast. nos.nl (нід.). 14 серпня 2020. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.
- Офіційний сайт (англ.)
- eurohockey.org [Архівовано 30 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)