Єдомаха Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Єдомаха
Зображення
Зображення
Дата народження 10 травня 1940(1940-05-10) (83 роки)
Місце народження Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія диктор, ведучий, театральний режисер, актор, педагог
Нагороди
Заслужений артист України

Микола Іванович Єдомаха (нар. 10 травня 1940, Лосинівка, Чернігівська область, УРСР) — український диктор і радіоведучий, театральний режисер, актор і педагог. Автор і ведучий ТВО «Промінь» (стаж роботи на радіо понад 30 років). Заслужений артист України (2001).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 травня 1940 року у м. Лосинівці. У 1963 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого — (майстерня Михайла Михайловича Карасьова). Відтоді працював у Київському академічному театрі юного глядача на Липках, спочатку актором, а потім режисером (від 1969 — режисер; від 1987 — головний режисер). Також був актором Київського національного академічного театру оперети.[2]

Займав посаду головного редактора громадсько-політичного мовлення Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню. Від 1992 — автор і ведучий ТВО «Промінь». Викладає в Київському Державному інституті підвищення кваліфікації телерадіожурналістів, Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, а також був доцентом Київського міжнародного університету, де викладав в Інституті телебачення, кіно і театру.[3][4][5]

Вибрані творчі доробки[ред. | ред. код]

  • Автор радіопрограм: «Краю мій, моя Батьківщино», «Люди, події, роки», «Людина і час».
  • Автор і ведучий радіопрограм: «Зустріч перед мікрофоном», «Мистецька вітальня М. Єдомахи», «Мистецькі діалоги».
  • Створив радіофільми: «В ім'я життя» (1971), «ЇЇ звали Марія» (1973), «Вогненні роки» (1974), «Люди твої, земле» (1975).

Відомі учні[ред. | ред. код]

Серед учнів Миколи Івановича Єдомахи чимала кількість відомих і талановитих митців, зокрема: режисер, актор, та телеведучий Олександр Жеребко; автор та ведучий радіопрограм і телеведучий Олексій Коган, а також багато інших.[5][6]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Іван і Микола Єдомахи. Батько і син · Телерадіокомпанія «Глас». glas.org.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  2. М. Едомаха. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  3. Єдомаха Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  4. Gazeta.ua (24 вересня 2007). Валентин Шестопалов отказался быть министром культуры. Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  5. а б Алексей Коган: Для меня все без исключения директора радио и телеканалов – это успешные наркодилеры. www.theinsider.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  6. Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU) . Процитовано 23 січня 2019.
  7. Важко перші 50 років. До ювілею «Радіо Промінь» [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Дмитро Іванов [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.], для «Детектор медіа» (до 2016 ГО «Телекритика»), 23 квітня 2015

Посилання[ред. | ред. код]