Телекритика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Телекритика
URL www.ua.telekritika.ua
Комерційний так
Тип інтернет-видання
Мови українська
та російська
Власник 1+1 media
Автор Наталія Лигачова[1]
Започатковано 2001
Стан діє

«Телекритика» — українське інтернет-видання медіа публіцистики засноване у вересні 2001 року. Висвітлює події медіапростору та медіаринку України, публікує результати моніторингу та аналіз інформаційного наповнення українського телебачення.[2]. «Телекритика» відіграла важливу роль у «журналістській революції», що передувала Помаранчевій революції 2004 року.[2][3]

Сайт початково створено у 2001 році за фінансового сприяння Посольства США в Україні та міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», згодом протягом перших кількох років, сайт фінансово підтримували Фонд «Національний інститут демократії» (США), Фонд «Відродження» та інші західні грантодавці. З 2011 року входить до групи компаній «1+1» (до того — до медіа-холдингу «Главред-медіа»).

З початку 2016 року, після відходу з Телекритики колишньої шеф-редакторші Наталі Лигачової та її команди, дизайн сайту було змінено й відтоді весь контент на сайтi у двох мовних версіях — українською та російською.

Історія[ред.ред. код]

Видання засноване заслуженою журналісткою України Наталією Лигачовою, колишньою співробітницею газети «День» (1996—2001), яка вела у ній постійну телепубліцистичну колонку.

Для підтримки сайту було засновано громадську організацію «Телекритика», яка працювала в партнерстві з МГО «Інтерньюз-Україна».

З 2004 року виходить однойменний щомісячний журнал «Телекритика» (головний редактор — Євген Мінко).

У 2004—2006 роках журнал готувався колективом ГО «Телекритика», однак з того часу пережив два ребрендинги і нині публікує унікальні матеріали, що не дублюють інтернет-видання.

У 2007 році для ефективнішого менеджменту проектом було створено ТОВ «Телекритика». Партнером засновників «Телекритики» став медіахолдинг «Главред-медіа» (власник — Ігор Коломойський).

У 2008 році на базі «Телекритики» було започатковано блог про зірок та медіа-плітки «Дуся» (головний редактор — Олеся Савенко), що відрізняється скандальним стилем публіцистики вигаданої авторки Дусі Катасонової.

У 2009 році «Телекритикою» було також запущено проект «Медіаблоги», що є мережею блогів медійної тематики.

У 2015 році команда «Телекритики» на чолі з Наталією Лигачовою залишає холдинг «1+1 медіа». Холдинг не погодився віддати ГО «Телекритика» однойменний сайт і підсайт «Дуся». 27 квітня 2016 року ГО «Телекритика» змінила назву на «Детектор медіа». Невдовзі був створений однойменний сайт «Детектор медіа», який позиціонує себе як незалежне джерело новин про ЗМІ в Україні.[4]

З листопада 2015 по 27 липня 2017 головним редактором «Телекритики» був журналіст Антон Онуфрієнко.[5]

Після відходу Онуфрієнка, тимчасово виконувати обов'язки шеф-редактора став колишній журналіст і радіоведучий «Радіо Вєсті» Дмитро Терешков.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (засновник, головний редактор з 2001 по 2015 роки)
  2. а б Про проект. ua.telekritika.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2017-02-23. 
  3. Журналістська революція-2004. Події, люди, дискусії. — «Телекритика», 20.09.2007
  4. Лигачова розповіла, через що йде з «Телекритики» — ІМІ, 13.10.2015
  5. а б Шеф-редактор «Телекритики» Антон Онуфрієнко залишає видання — Телекритика, 18.07.2017

Див. також[ред.ред. код]

1+1 медіа

Посилання[ред.ред. код]