Телекритика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Телекритика
URL www.ua.telekritika.ua
Комерційний так
Тип інтернет-видання
Мови українська
та російська
Власник 1+1 media
Автор Наталія Лигачова[1]
Започатковано 2001
Стан діє

«Телекритика» — українське інтернет-видання медіа публіцистики засноване у вересні 2001 року. Висвітлює події медіапростору та медіаринку України, публікує результати моніторингу та аналіз інформаційного наповнення українського телебачення.[2]. «Телекритика» відіграла важливу роль у «журналістській революції», що передувала Помаранчевій революції 2004 року.[2][3]

Сайт початково створено у 2001 році за фінансового сприяння Посольства США в Україні та міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна», згодом протягом перших кількох років, сайт фінансово підтримували Фонд «Національний інститут демократії» (США), Фонд «Відродження» та інші західні грантодавці. З 2011 року входить до групи компаній «1+1» (до того — до медіа-холдингу «Главред-медіа»).

З початку 2016 року, після відходу з Телекритики колишньої шев-редакторші Наталі Лигачогачової та її команди, дизайн сайту було змінено й відтоді весь контент на сайтi у двох мовних версiях — українською та російською.

Історія[ред.ред. код]

Видання засноване заслуженою журналісткою України Наталією Лигачовою, колишньою співробітницею газети «День» (1996-2001), яка вела у ній постійну телепубліцистичну колонку.

Для підтримки сайту було засновано громадську організацію «Телекритика», яка працювала у партнерстві з МГО «Інтерньюз-Україна».

З 2004 року виходить однойменний щомісячний журнал «Телекритика» (головний редактор — Євген Мінко).

У 2004—2006 роках журнал готувався колективом ГО «Телекритика», однак з того часу пережив два ребрендинги і нині публікує унікальні матеріали, що не дублюють інтернет-видання.

У 2007 році для ефективнішого менеджменту проектом було створено ТОВ «Телекритика». Партнером засновників «Телекритики» став медіахолдинг «Главред-медіа» (власник — Ігор Коломойський).

У 2008 році на базі «Телекритики» було започатковано блог про зірок та медіа-плітки «Дуся» (головний редактор — Олеся Савенко), що відрізняється скандальним стилем публіцистики вигаданої авторки Дусі Катасонової.

У 2009 році «Телекритикою» було також запущено проект «Медіаблоги», що є мережею блогів медійної тематики.

У 2015 році команда “Телекритики” на чолі з Наталією Лигачовою залишає холдинг "1+1 медіа". Холдинг не погодився віддати ГО «Телекритика» однойменний сайт та підсайт «Дуся». 27 квітня 2016 року ГО «Телекритика» змінила назву на "Детектор медіа".  Невдовзі був створений одноіменний сайт "Детектор медіа", який позиціонує себе як незалежне джерело новин про ЗМІ в Україні.[4]

З листопада 2015 по 27 липня 2017 головним редактором "Телекритики" був журналіст Антон Онуфрієнко.[5]

Після відходу Онуфрієнка, тимчасово виконувати обов'язки шеф-редактора став колишній журналіст та радіоведучий "Радіо Вєсті" Дмитро Терешков.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. (засновник, головний редактор з 2001 по 2015 роки)
  2. а б Про проект. ua.telekritika.ua. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2017-02-23. 
  3. Журналістська революція-2004. Події, люди, дискусії. — «Телекритика», 20.09.2007
  4. Лигачова розповіла, через що йде з “Телекритики” - ІМІ, 13.10.2015
  5. а б Шеф-редактор «Телекритики» Антон Онуфрієнко залишає видання - Телекритика, 18.07.2017

Див. також[ред.ред. код]

1+1 медіа

Посилання[ред.ред. код]