Єжи Загурський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єжи Загурський
Народився13 грудня 1907(1907-12-13)[4] або 1909[3]
Київ, Російська імперія
Помер5 серпня 1984(1984-08-05)[1][2][3]
Варшава, Польська Народна Республіка
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна Республіка Польща
Діяльністьмовознавець, перекладач, поет, письменник
Alma materFaculty of Law and Administration, University of Warsawd
Знання мовпольська
ЧленствоПольський PEN Clubd
Конфесіялатинська церква[3]
У шлюбі зMaryna Zagórskad
ДітиWłodzimierz Zagórskid
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загурський.
Будинок по вул. Міцкевича, 18 у Варшаві, де майже 30 років прожив поет Єжи Загурський
Дошка пошани Єжи Загурського на будинку по вул. Міцкевича, 18 у Варшаві, де поет прожив майже 30 років
Надгробний пам'ятник Єжи та Марини Загурських на Повонзківському кладовищі у Варшаві, 8 липня 2006 року.

Єжи Загурський (польськ. Jerzy Zagórski; народився 13 грудня 1907 р. в Києві, помер 5 серпня 1984 р. у Варшаві) — польський поет, есеїст і перекладач, співзасновник групи «Żagary».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Випускник гімназії імені Яна Замойського у Варшаві (1927)[5]. Здобув правову освіту. Після війни був культурним аташе польського посольства в Парижі. Співпрацював з журналами «Pion» i «Kultura Jutra». У 1953 році Єжи Загурський підписав постанову Спілки польських письменників (СПП) щодо судового процесу у Кракові. З 1957 р. проживав у Варшаві. У його довоєнній поезії, близькій до авангарду, домінує катастрофа, а в пізнішій — класицизм.

Був одружений з Мариною Загурською (1906—1996) — перекладачкою художньої літератури. Разом з нею у 1979 році удостоєні медалі «Праведники народів світу». Єжи був братом журналіста Вацлава Загурського.

Він переклав серед інших «Маскарад» М. Ю. Лермонтова та грузинську поему «Витязь у тигровій шкурі».

Збірки віршів та ін

[ред. | ред. код]
  • 1933 — Лезо мосту
  • 1934 — Прихід ворога (поема)
  • 1937 — Експедиції
  • 1947 — Вечір у Велішеві
  • 1947 — Індія в середині Європи
  • 1954 — Чоловіча пісня
  • 1956 — Час польоту
  • 1957 — Олімп і земля
  • 1959 — Край
  • 1961 — Bajka pienińska
  • 1963 — Це течія
  • 1963 — Білий бузок. Вірші для дружини
  • 1964 — Pancerni (поема)
  • 1967 — Королівство риб
  • 1969 — Рикошет
  • 1970 — Там, де диявол пише листи
  • 1975 — Комп'ютер і дилеми

Загурський у піснях

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
  2. ↑ а б https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Jerzy_Zagorski_monument.JPG
  3. ↑ а б в г The Righteous Among the Nations Database
  4. ↑ e-teatr.pl — 2004.
  5. ↑ Smolna 30. Gimnazjum im. Jana Zamoyskiego Warszawa: PIW, 1989, s. 348, poz. 49 oraz fot. nr 45 po s. 224. Tam też jego wspomnienie: «Wywołani do tablicy» na s.162-166.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єжи_Загурський&oldid=40808913