Єлизавета Бранденбурзька (1451—1524)
Єлизавета Бранденбурзька | |
---|---|
нім. Elisabeth von Brandenburg | |
2-а герцогиня-консорт Вюртембергу | |
Початок правління: | 24 лютого 1496 |
Кінець правління: | 11 червня 1498 |
Попередник: | Барбара Ґонзаґа |
Наступник: | Сабіна Баварська |
Дата народження: | 29 листопада 1451 |
Місце народження: | Ансбах, Бранденбург-Ансбах |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 28 березня 1524 (72 роки) |
Місце смерті: | Нюртінген, герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія |
Поховання | Stuttgart Collegiate Churchd |
Чоловік: | Ебергард II |
Діти: | не було |
Династія: | Гогенцоллерни, Вюртемберги |
Батько: | Альбрехт III Ахілл |
Мати: | Маргарита Баденська |
Єлизавета Бранденбурзька (нім. Elisabeth von Brandenburg, 29 листопада 1451 — 28 березня 1524) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Альбрехта III Ахілла та баденської маркграфині Маргарити, дружина Ебергарда II — графа Вюртемберг-Штутгарту, який згодом нетривалий час був герцогом Вюртембергу.
На відміну від чоловіка, не зазнала вигнання. В той час, як Ебергард, після зречення у 1498 році, решту життя провів у Пфальці, Єлизавета від 1499 року мешкала у Нюртінгені. Багато займалася благодійністю.
Народилась 29 листопада 1451 року в Ансбасі. Була третьою дитиною та другою донькою в родині маркграфа Бранденбург-Ансбаху Альбрехта III Ахілла та його першої дружини Маргарити Баденської. Мала старшу сестру Урсулу. Брат Вольфганг помер немовлям до її народження. Згодом у неї з'явилась молодша сестра Маргарита та брат Йоганн.
1457 року батько став також правителем Бранденбург-Кульмбаху. Матір померла у жовтні того ж року. У листопаді 1458 року Альбрехт III узяв другий шлюб із Анною Саксонською, яка народила йому ще тринадцятеро дітей дітей, з яких восьмеро досягли дорослого віку. Більшість єдинокровних суродженців Єлизавети з'явилась на світ вже після її одруження.
У 15 років принцеса стала дружиною 20-річного Ебергарда Вюртемберзького, старшого сина графа Вюртемберг-Штутгарту Ульріха I. Весілля пройшло у квітні або травні 1467 року. Шлюб виявився нещасливим і бездітним. Єлизавета надовго поверталася до родини.
Вже після її одруження батько став курфюрстом усього Бранденбургу після зречення старшого брат Фрідріха II. Чоловік принцеси у 1480 році став графом Вюртемберг-Штутгарту. Втім, вже у грудні 1482 році він підписав Мюнзінгерський договір, за яким в одну країну воз'єднувались Вюртемберг-Штутгарт і Вюртемберг-Урах на чолі з Ебергардом I, сам же був проголошений лише його наступником.[1] Згідно цього документу, у лютому 1496 року він і став герцогом Вюртембергу.[2] Дуже скоро почалися проблеми зі шляхтою, і в 1498 році Ебергард втік до Ульму. В обмін на щорічну пенсію у розмірі 6000 гульденів, він погодився на вигнання, і решту життя провів у Пфальці.
На відміну від чоловіка, герцогині дозволили залишитися у Вюртемберзі. Ебергард однією зі своїх умов зречення назвав необхідність наступнику піклування про Єлизавету згідно її статусу, і, за Хорбським договором, регент прямо брав на себе обо'язок турботи про неї. У 1499 році вона переїхала до замку Нюртінгену.[3] Була відома як благочестива жінка, що багато займалася благодійністю. Багато зробила для відновлення міста після пожежі, що трапилася за двадцять років до цього.
Померла у Нюртінгені 28 березня 1524 року. Була похована у колегіальній церкві Штутгарту,[4] в той час як її чоловік знайшов останній притулок у колегіальній церкві Гайдельбергу.
Фрідріх V | Єлизавета Майсенська | Фрідріх Баварський | Маддалена Вісконті | Бернхард I | Анна Еттінгенська | Карл II | Маргарита Пфальцька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх I | Єлизавета Баварська | Якоб I | Катерина Лотаринзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Альбрехт III Ахілл | Маргарита Баденська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Єлизавета | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Paul Friedrich von Stälin: Eberhard der Jüngere. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 559. [1] (нім.)
- ↑ Eberhard Gönner: Eberhard der Jüngere. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 236. [2] (нім.)
- ↑ Був знесений у 1770—1773 роках.
- ↑ Колегіальна церква Штутгарту. [3] (англ.)
- Chr. Dinkel: Chronik und Beschreibung der Stadt Nürtingen. P. Frasch, Nürtingen 1847, стор. 77.
- Dieter Stievermann: Elisabeth. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 100.
- Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 1: Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. 6. Auflage. Landhege, Schwaigern 2014, ISBN 978-3-943066-34-0, стор. 407–412.
- Курфюрсти Бранденбургу (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Єлизавети Бранденбурзької (англ.)
- Генеалогія Ебергарда II Вюртемберзького (англ.)
|