Ігнят Дурдевич

Ігнят Дурдевич
Псевдо	Джорджич
Народився	13 лютого 1675(16750213) Дубровник
Помер	21 січня 1737 Дубровник
Громадянство	Рагузька республіка
Місце проживання	Рим Рагузька республіка Неаполь Млєт
Діяльність	поет, перекладач
Вчителі	Ardelio Della Bellad
Знання мов	хорватська, італійська, латина і французька
Magnum opus	Uzdasi Mandalijene pokorniced, Vulgatae psalmorum editionis in locis obscurioribus aliarum Versionum, ac Interpretationum claritate interpolatae, Illyrica metaphrasis sive Saltjer slovinskid, Razlike pjesni duhovne i djeloispravned, Život sv. Benediktad, Poetici lusus variid, Vitae et carminad, Oratio in instauratione annua studiorum habita in Collegio Asculano Societatis Jesu ab Admodum Rev. Patre Nicolao Maria Georgio, eiusdem Societatis Rhetoricae Magistro XIII Cal. Decembris, Anno Domini MDCCIIId і D. Paulus Apostolus in mari, quod nunc Venetus sinus dicitur, naufragus et Melitae Dalmatensis insulae post naufragium hospes sive De genuino significatu duorum locorum in Actibus apostolicisd
Посада	абат
Конфесія	католицтво
Рід	Дурдевичі
Медіафайли у Вікісховищі

Ігнят Джурджевич (*Ignjat Đurđević, 13 лютого 1675 — †21 січня 1737) — хорватський поет, перекладач, історик, астроном часів Рагузької республіки.

Життєпис

Належав до впливової буржуазної родини Дубровника, яке після землетрусу 1667 року було зараховане до стану патриціїв. Народився у 1675 році у м. Дубровник. При народженні отримав ім'я Нікола. Навчався в єзуїтській приватній школі. Потім протягом декількох років викладав у єзуїтських колегіях в Італії, а також обіймав адміністративні посади в дубровницькій провінції — Шипан.

У 1698 році, прийнявши ім'я Ігнят, вступив до орден єзуїтів. У 1727—1729 роках подорожував Італією (Венеція, Рим), де вивчав математику та астрономію. Після повернення до Дубровника перейшов до бенедиктинців. Обіймав вищі церковні посади в бенедиктинских монастирях, конфліктуючи час від часу з духовною та світською владою. Деякий час вимушений був мешкати на острові Млет. Помер у 1737 році у Дубровнику.

Творчість

Складав свої твори хорватською, італійською мовами та латиною. Дурдевичу належить галантна лірика з пастушими ідилічними мотивами. Найвідомішими творами є поеми «Сльози Марунки», «Стогін каяття Магдалини» (1728 рік). Також у доробку поета є «Псалтир слов'янський» (1729 рік), що містять переклади та перекази псалмів царя Давида з Біблії.

Його книга віршів «Пісні різні» була створена поетом переважно в молоді роки, проте він повертався до неї протягом усього свого життя. Це блискуча, весела і радісна поезія, у якій чітко відчувається вплив народної лірики, античних письменників. Також у його доробку є «Вірші любові».

Поезія І. Дурдевича швидко стала відома в Європі (Італії та Франції), де ще за його життя з'явилися перші переклади.

Джерела

• Vojislav Djurić (Hrsg.): Homerum nunquam fuisse suspicio. Beograd: Naučno delo, 1968.