Інгеборга Шведська

Інгеборга Шведська
Народилася	1277 Швеція
Померла	15 серпня 1319 Роскілле, Зеландія, Данія
Поховання	Церква Святого Бендта
Країна	Данія
Діяльність	консортка, черниця
Посада	Королева Консорт Даніїd
Конфесія	католицька церква
Рід	Фолькунги
Батько	Магнус III Ладулос
Мати	Гедвіґа Гольштейнська
Брати, сестри	Valdemard, Біргер Магнусон і Eric, Duke of Södermanlandd
У шлюбі з	Ерік VI (король Данії)
Діти	Valdemar Erikssond, Erik Erikssond і Magnus Erikssond
Медіафайли у Вікісховищі

Інгеборга Магнусдоттер Шведська (дан. Ingeborg Magnusdatter af Sverige; (1277, Швеція — 15 серпня 1319, Роскілле, Зеландія)) — королева-консорт Данії, дружина короля Данії Еріка VI. Донька короля Швеції Магнуса Ладулоса та Гедвіги Гольштейнської. Черниця.

Життєпис

Інгеборга 1277 року в родині короля Швеції Магнуса III та Гедвіги Гольштейнської.

У 1288 році між Інгеборгою та королем Данії Еріком VI був укладений шлюб, проте весілля відбулося лише в 1296 році в Гельсінгборзі. Шлюб був частиною династичної політики: у 1298 році її брат, король Швеції Біргер одружився з сестрою чоловіка, принцесою Мартою Данською. Шлюб не міг відбутися до 1297 року через конфлікт між її чоловіком і архієпископом Єнсом Грандом.

Королева Інгеборга описується як красива і ніжна. Вважається, що вона не відігравала жодної політичної ролі. У неї було вісім синів, всі померли в дитинстві, а також шість викиднів. Різні джерела повідомляють, що дітей було від восьми до чотирнадцяти; у будь-якому випадку її численні вагітності закінчувалися або викиднями, або народженням дітей, які незабаром помирали.

Вона з чоловіком були союзниками її старшого брата, короля Біргера і сестри Магнуса Марти Шведської під час боротьби за шведський трон: вони дали притулок їхньому синові в 1306 році, а в 1318 році самі Біргер та Марта знайшли у них укриття.

У 1318 році королева Інгеборга народила сина, який вижив при народженні: вона показала його народу із свого екіпажу — дитина вислизнула з її рук, впала на бруківку і зламала шию.

Після цього Інгеборга з туги пішла в монастир у Роскілле. Згідно з однією з версій Магнус змусив її піти в монастир, звинувачуючи в загибелі сина; за іншою — вона сама прийняла це рішення через скорботи, викликані загибеллю її братів Еріка та Вальдемара Магнусонів.

У 1319 році Інгеборга передбачила власну смерть, а також смерть свого чоловіка і архієпископа. Незабаром після цього вона померла, а потім помер і її чоловік.

Література

• Dehn-Henning Nielsen: Kings och Queens i Danmark, Copenhagen 2007, ISBN 978-87-89542-71-3
• Kay Nielsen, Ib Askholm: Danmarks kongelige familier i 1000 år, 2007, ISBN 978-87-91679-09-4 Kay Nielsen, Ib Askholm: Danmarks Kongelige familier i 1000 år, 2007, ISBN 978-87-91679-09-4
• Rikke Agnete Olsen: Kongerækken, København 2005, ISBN 87-595-2525-8 Rikke Agnete Olsen: Kongerækken, København 2005, ISBN 87-595-2525-8
• Salmonsens konversationsleksikon / Anden Udgave / Bind XII: Hvene—Jernbaner [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Dansk biografisk Lexikon / VIII. Bind. Holst — Juul [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]