Іоанн Комнін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іоанн Комнін
Печатка Іоанна Комніна
Народивсябл. 1015
Константинополь
Помер12 липня 1067
Константинополь
Країна Візантійська імперія
Національністьгрек
Діяльністьвійськовослужбовець, аристократ
Титулкуропалат
Посададоместік схол Заходу
Термін1057—1064 роки
ПопередникФеодор
НаступникРоман Скдір
Конфесіяправослав'я
РідКомніни
БатькоМануїл Еротік Комнін
Брати, сестриІсаак I Комнін і unnamed daughter of Manuel Erotikos Komnenosd
У шлюбі зАнна Далассена
Діти5 синів і 2 донька

Іоанн Комнін (грец. Ἰωάννης Κομνηνός, нар. бл. 1015 — пом. 12 липня 1067) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з провінційного знатного роду Комнінів з Фракії. Син патрикія Мануїла Еротіка Комніна. Народився близько 1015 року в Константинополі. Близько 1020 року помирає його батько. Іоанн Комнін разом з Ісааком відповідно до заповіту батька опинився під опікою імператора Василя II. Навчався у Студійському монастирі. Після проходження необхідного військового вишколу потрапив до етерії (імператорської гвардії). 1040 року оженився з представницею впливового роду Далассенів.

Брав участь у військових кампаніях часів імператора Костянтин IX. У 1057 році став одним зі змовників проти імператора Михайла VI. Незабаром очолив особисту охорону свого брата Ісаака, що став очільником повстання. Після повалення імператора Михайла VI призначається доместіком схол Заходу. Також отримав титул куропалата. У 1059 році відбив напади печенігів та угорців, яких змусив відступити за Дунай.

Після зречення брата від імператорського трону, попри намагання своєї дружини, відмовився боротися за владу. Завдяки цьому трон без спротиву зайняв Костянтин Дука. Іоанн Комнін залишався на посаді доместіка схол до 1064 року. Після цього відійшов від політики. Помер у 1067 році.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Анна, донька Олексія Харона.

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ZACOS С, VEGLERY A. Byzantine Lead Seals. T. I. Part 3. Basel, 1972. P. 1456, no. 2681 a-b
  • Nicephori Bryennii Historianun libri qualtuor / Ed. P. GAUTIER. Bruxelles, 1975. P. 75-77
  • Kazhdan, Alexander, ed. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-504652-8.
  • Βάρζος, Κωνσταντίνος (1984). Η Γενεαλογία των Κομνηνών, τόμος Α'. Κέντρο Βυζαντινών Ερευνών, Αριστοτέλειο Πανεπιστήμιο Θεσσαλονίκης
  • Elisabeth Malamut, Alexis Ier Comnène, Paris, Ellipses, 2007 (ISBN 978-272-983-310-7)