Абрамов Микола Матвійович (науковець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Абрамов.
Микола Матвійович Абрамов
Народився28 січня (9 лютого) 1876
Новочеркаськ, Російська імперія
Помер13 лютого 1949(1949-02-13) (73 роки)
Новочеркаськ, Ростовська область, РРФСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьнауковець

Микола Матвійович Абрамов (1876—1949) — інженер шляхів сполучення, вчений в галузі інженерної геології, професор, декан факультету.

«Извѣстія Станціи Испытанія Матеріаловъ» під редакцією проф. М. М. Абрамова, 1916 рік

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї донських козаків у місті Новочеркаськ.

Здобув домашню освіту, 1894 року зі срібною медаллю закінчив Новочеркаську класичну гімназію, а наступного вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення, який закінчив у 1900 році. Учень М. А. Бєлелюбського.

Перша робота М. М. Абрамова відноситься до 1904 року та присвячена розрахунку ферми-аркади системи А. Vierendeel`s. Вона була опублікована у виданнях Інституту інженерів шляхів сполучення Імператора Олександра I. Надалі Микола Матвійович займався питаннями методики викладання будівельної механіки, приділяючи особливу увагу фізико-математичній підготовці студентів до вивчення опору матеріалів.

З 1907 року — професор Донського політехнічного інституту в Новочеркаську на кафедрі будівельної механіки[1], автор робіт з випробування матеріалів. У 1917 і 1918 роках працював ректором Донського політехнічного інституту.

Член постійного Бюро з'їздів російських цементних техніків та заводчиків. Брав участь у роботі XII з'їзду російських натуралістів та лікарів у Москві (1909−1910)

У 1917—1918 роках був учасником Помісного Собору Російської Православної Церкви як мирянин від Донської єпархії.[2]

19−25 травня 1919 року брав участь у Ставропольському організаційному «Південно-східному російському церковному соборі»[3].

У 1928−1929 роках — заслужений професор Харківського технологічного інституту, декан інженерно-будівельного факультету ХТІ (1929). Дійсний член Українського товариства працівників науки та техніки (1929).

З 1936 року по 1939 рік — завідувач кафедри Сибірського державного університету шляхів сполучення.[4]

З 1939 року по 1947 рік — завідувач кафедри опору матеріалів Інституту інженерів-механіків соціалістичного землеробства.

Помер Микола Матвійович 13 лютого 1949 року, похований на Новочеркаському цвинтарі.

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Раїса Володимирівна Лазарєва, Новочеркаськ.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1915 року «за видатні заслуги, надані Росії на міжнародних судноплавних конгресах», Миколу Матвійовича нагородили почесною медаллю.[5]
  • У січні 1919 року Донський отаман, генерал від кавалерії — П. М. Краснов «за відмінність у службі та особливу працю за Радою Фінансів» випускав професорів, статських радників Абрамова у чин дійсного статського радника.
  • У 1920-х роках Центральна комісія з покращення побуту вчених при РНК РРФСР (ЦеКППВ), оцінюючи наукову діяльність Абрамова, кваліфікувала його як видатного вченого.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Деякі роботи М. М. Абрамова:

  • «Введення в курс механічних випробувань матеріалів» (рос. Введение в курс механических испытаний материалов) (СПб., 1906);
  • «Вивчення властивостей бетону в обоймі: Заг. відомості та осн. дані про опір стиску та згинання» (рос. Изучение свойств бетона в обойме: Общ. сведения и осн. данные о сопротивлении сжатию и сгибанию) (СПб., 1907);
  • «Функція AIRY та її застосування до вирішення завдань теорії пружності та будівельної механіки в роботах KLEIN’A, WEGHARDT’A та TIMPE» (рос. Функция AIRY и её применение к решению задач теории упругости и строительной механики в работах KLEIN’A, WEGHARDT’A и TIMPE) (СПб., 1908);
  • Матеріали для курсу «Будівельна механіка» (рос. Строительная механика) (Новочеркаськ, 1909);
  • «Випробування будівельних матеріалів, споруд і їх частин та умови приймання матеріалів» (рос. Испытание строительных материалов, сооружений и их частей и условия приёмки материалов) (Новочеркаськ, 1913);
  • «Курс опору матеріалів» (рос. Курс сопротивления материалов) (Новочеркаськ, 1915);
  • «Задачник з опору матеріалів» (рос. Задачник по сопротивлению материалов) (Харків, 1929).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кафедра «Основи конструювання машин» [недоступне посилання з Травень 2018]
  2. ↑ Алфавітний перелік членів Собору Православної Російської Церкви 1917—1918 рр. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 липня 2010.
  3. ↑ Абрамов Микола Матвійович [Архівовано 2011-06-26 у Wayback Machine.] на сайті «Русское православие»
  4. ↑ Історія кафедри «Будівельна механіка». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 липня 2010.
  5. ↑ Данцев А. А. Университет — любовь моя: страницы истории первого донского вуза. Новочеркасск, 1997. С. 76-77.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Абрамов_Микола_Матвійович_(науковець)