Бєлелюбський Микола Аполлонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлелюбський Микола Аполлонович
Belelyubski.JPG
Народився 13 березня 1845(1845-03-13)
Харків, Російська імперія
Помер 4 серпня 1922(1922-08-04)[1] (77 років)
Санкт-Петербург, Радянська Росія
Поховання
Діяльність інженер в цивільному будівництві, інженер, викладач університету
Alma mater Гімназія №2 імені А.П. Чехова[d]
Заклад Санкт-Петербурзький державний гірничий університет

Мико́ла Аполло́нович Бєлелю́бський (1 (13) березня 1845(18450313), Харків — 4 серпня 1922, Петроград) — російський інженер — будівник мостів, вчений в галузі будівельної механіки, мостобудівництва та будівельних матеріалів, професор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.

За проектами Бєлелюбського споруджено багато мостів (Сизранський, Свіязький, Дніпропетровський, Русанівський та інші).

Бєлелюбський розробив ряд оригінальних конструкцій та методів розрахунку мостових ферм. Засновник першої в Росії лабораторії по випробуванню матеріалів. Протягом 55-річної науково-технічної діяльності Бєлелюбський написав понад 50 наукових праць, в тому числі «Курс будівельної механіки» (1885), що був першим російським підручником з цієї дисципліни.

Література[ред. | ред. код]

  • Белелюбский Николай Аполлонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.