Авангард (ракетний комплекс)
 | ||||
| Призначення | МБР | |||
|---|---|---|---|---|
| Виробник | Воткінський завод | |||
| Країна | Росія | |||
| Розміри | ||||
| Висота | ? м | |||
| Діаметр | ? м | |||
| Маса | ~ 40—50 тисяч кг | |||
| Ступенів | 3 | |||
| Споріднені ракети | ||||
| Історія запусків | ||||
| Успішних | 4 | |||
| Невдалих | 1 | |||
| Перший запуск | 28 вересня 2011 | |||
«Авангард» (інше найменування періоду розробки: РС-26[1], «Рубіж») — російський рухомий ґрунтовий ракетний комплекс із міжконтинентальною балістичною ракетою. Є подальшим розвитком проекту «Ярс» (РС-24 «Ярс») із новими керованими бойовими блоками[ru] для прориву протиракетної оборони[2]. У вересні 2020 р. Путін В. В. назвав Герберта Єфремова головним розробником «Авангарду»[3].
Порівняно з РС-24 «Ярс», автономна пускова установка ракетного комплексу РС-26 є суттєво легшою (менше 80 тонн порівняно з 120 тоннами в «Ярса»). Ракета може запускатись по цілях на дальності 2000—6000 км (що порушує договір про РСМД)[4].
Припускалось, що МБР у 2015 році надійде на озброєння Іркутського ракетного з'єднання РВСП[5] і доповнить групу наявних на озброєнні РВСП ракет «Ярс» (РС-24) і «Тополь-М» (РТ-2ПМ2). Припускалось, що розгортання пересувного ракетного комплексу РС-26 розпочнеться наприкінці 2017 року та лише в мобільному варіанті. Ракети цього типу замінять у складі РВСП застарілі комплекси РТ-2ПМ «Тополь»[6].
У своєму Посланні до Федеральних зборів 1 березня 2018 року президент Росії Володимир Путін оголосив про те, що ракетний комплекс «Авангард» запущений у серійне виробництво[7].
22 березня 2018 року ТАРС, посилаючись на джерело в МО РФ, заявило, що мобільний ракетний комплекс РС-26 «Рубіж» і БЗРК «Баргузін» виключені з держпрограми озброєння до 2027 року (ГПВ-27). Замість них у ГПВ-27 включений комплекс шахтового базування «Авангард» як такий, що має важливіше значення для обороноздатності країни. Причиною виключення названа неможливість одночасного фінансування вищеназваних програм[8].
17 грудня 2022 року стало відомо що у Росії на бойове чергування заступив полк, який озброєний ракетним комплексом «Авангард». Полк розгорнутий у Ясненському ракетному з’єднанні 13-ї ракетної дивізії ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) РФ, яка розташована в Оренбурзькій області.[9]
За заявою Володимира Путіна, ракета оснащена гіперзвуковим планувальним крилатим блоком для прориву навіть перспективних систем ПРО. Його швидкість перевищує 20 М і він іде до цілі як вогняна куля, температура поверхні якої становить 1600—2000 градусів Цельсія[7].
Ракета оснащується роздільною головною частиною індивідуального наведення та має комплекс засобів подолання протиракетної оборони[ru][10]. Можливо, твердопаливна, триступінчаста, дальність польоту до 12 000 км, може оснащатись 3—6 бойовими блоками потужністю 150—300 кт.
За оцінками експертів, для ураження керованого бойового блоку[ru] РС-26 необхідно не менше 50 протиракет SM-3, що, фактично, робить НПРО США бездоладною[2].
Незважаючи на те, що офіційно заявлена дальність ракети не менше 6 000 км, вона, на думку США, порушує договір РСМД, позаяк є суттєво легшою МБР «Тополь-М»[2] і з меншим запасом палива може запускатись по цілях від 2000 км[4][11][12]. При цьому незрозуміло, чим ситуація принципово відрізняється від теперішньої — так, наявні на бойовій варті ракети УР-100Н УТТХ мають мінімальну дальність близько 1000 км[13] при максимальній до 10 000 км.
Станом на березень 2015 року проведено 5 пусків, із них 4 — успішно.
Перший пуск з рухомої пускової установки був проведений із космодрому Плесецьк по полігоні Кура 28 вересня 2011 року. Пуск був невдалим.
Другий пуск був проведений там же ж 23 травня 2012 року.
24 жовтня 2012 року РС-26 був проведений третій пуск із полігону Капустин Яр по внутрішній трасі (полігон Сари-Шаган[ru]).
6 червня 2013 року з полігону Капустин Яр був проведений четвертий пуск.
Завершальний випробувальний пуск успішно пройшов 18 березня 2015 року[11].
Наприкінці 2019 року низка ЗМІ повідомили, що начебто перший комплекс «Авангард» з гіперзвуковим планером заступили на бойове чергування[14].
- ↑ Что представляет собой ракетный комплекс «Авангард»?. www.aif.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ а б в Новости дня: «Убийцу американской ПРО» направят под Иркутск - Свободная Пресса - Новости сегодня, 23 сентября 2015 Фото (рос.). 23 вересня 2015. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Редакционная статья Путин: США вынудили Россию создать гиперзвуковое оружие [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]. «Коммерсантъ», общероссийская газета, 19 сентября 2020 года.
- ↑ а б США приготовились к введению новых санкций против России. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Контрольный пуск новейшей баллистической ракеты на базе "Ярса" перенесен. ТАСС (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Новую мобильную стратегическую ракету примут на вооружение в 2017 году. ВПК.name. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ а б Послание Президента Федеральному Собранию. Президент России (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Источник: комплекс "Авангард" заменил "Рубеж" в госпрограмме вооружения до 2027 года. ТАСС (рос.). Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ У Росії заступив на чергування полк з гіперзвуковим комплексом «Авангард» (укр.). Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ Испытания с политическим подтекстом. expert.ru. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ а б "Рубеж" зарубежного применения. Газета "Коммерсантъ". 26 березня 2015. с. 1. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Россия нарушает Договор о РСМД — США. Русский Еврей (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Стратегический ракетный комплекс УР-100Н УТТХ с ракетой 15А35 | Ракетная техника. rbase.new-factoria.ru (рос.). Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Tom Demerly (28 грудня 2019). Russia Deploys Long Range Hypersonic Missile System “Invulnerable to Intercept”. The Aviationist. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 9 грудня 2020.