Август Маус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Маус
нім. August Maus
Німецький офіцер Август Маус
Народився7 лютого 1915(1915-02-07)[1][2]
Вупперталь, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький Райх[2]
Помер28 вересня 1996(1996-09-28)[1] (81 рік)
Гамбург, Німеччина[1]
·авіаційний удар[1]
Країна Німеччина
 Третій Райх[1]
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materВійськово-морська академія Мюрвікаd (16 лютого 1936, 30 березня 1936)[1][1]
Знання мовнімецька[1]
УчасникДруга світова війна[1][1][2] і громадянська війна в Іспанії[1]
Військове званнякапітан-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Бронзовий Іспанський Хрест
Бронзовий Іспанський Хрест
Нагрудний знак флоту
Нагрудний знак флоту
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Август Маус (нім. August Maus; 7 лютого 1915 — 28 вересня 1996) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

26 вересня 1934 року вступив на флот кадетом. Служив на легкому крейсері «Нюрнберг» і навчальному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». Учасник Громадянської війни в Іспанії. У квітні 1940 року переведений в підводний флот. Як 1-й вахтовий офіцер здійснив 2 бойових походи на підводному човні U-68 капітана Карла-Фрідріха Мертена.

13 червня 1942 року призначений командиром підводного човна U-185 (тип IX-C/40), на якому здійснив 3 походи в Центральну і Південну Атлантику (провівши в морі загалом 229 днів). 24 серпня 1943 року човен Мауса був потоплений літаками з американського ескортного крейсера «Кор». 29 членів екіпажу загинули, решта 22 потрапили в полон. Всього за час бойових дій потопив 9 кораблів загальною водотоннажністю 62 761 брт і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 6 840 брт.

Дата потоплення Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
7 грудня 1942 Peter Mærsk Торговий теплохід 5,476 4601 тонн державних товарів і 643 тонни генеральних вантажів 67 67 Британська імперія ON-149
10 березня 1943 Virginia Sinclair Паровий танкер 6,151 66 211 барель авіаційного бензину 44 7 США KG-123
James Sprunt Торговий пароплав 7,177 4000 тонн вибухівки 69 69
6 квітня 1943 John Sevier 7,176 9060 тонн бокситової руди 57 0 GTMO-83
7 липня 1943 James Robertson 7,176 Баласт і 1.5 тонни радіоприймачів 69 1 BT-18
William Boyce Thompson Паровий танкер 7,061 Водний баласт 57 5
S.B. Hunt (пошкоджений) 6,840 24 000 барелів водного баласту 48 0
Thomas Sinnickson Торговий пароплав 7,176 700 тонн марганцевої руди як баласт 70 1
1 серпня 1943 Bagé 8,235 4775 тонн генеральних вантажів, включаючи гуму, волокно, горіхи кеш'ю, шкіру та бавовну 134 28 Бразилія TJ-2
6 серпня 1943 Fort Halkett 7,133 Баласт 59 0 Британська імперія
Маус відповідає на питання командира «Кора» капітана Гріра (24 серпня 1943).

Утримувався у таборі в Кроссвіллі, а в січні 1944 року переведений до табору Папаго-Парк в Аризоні, звідки 12 лютого 1944 року втік разом з чотирма іншими командирами-підводниками — Фрідріхом Гуггенбергером, Гансом Йоганнсеном, Германом Коттманном і Юргеном Квет-Фаслемом — але був схоплений. В лютому 1946 року переведений в табір, що знаходився в британській зоні окупації Німеччини і незабаром звільнений. Після війни успішно займався бізнесом в Гамбурзі.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва: Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • DIXON, JEREMY, The U-boat Commanders, Naval Institute Press, 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/August_Maus
  2. а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 156f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1