Агафонов Андрій Валерійович
| Агафонов Андрій Валерійович | |||
|---|---|---|---|
.jpg) | |||
| Загальна інформація | |||
| Громадянство |  Україна | ||
| Народження | 7 травня 1986 (38 років) Одеса | ||
| Зріст | 208 | ||
| Вага | 109 | ||
| Спорт | |||
| Країна | Україна | ||
| Вид спорту | баскетбол | ||
| Спортивне звання | Важкий форвард, центровий | ||
| Клуб | Черкаські Мавпи
| ||
| Команда | БК Одеса | ||
| Нац. збірна | Збірна України з баскетболу | ||
| Тренери | Лісова Зоя | ||
| Тренує | Вадим Пудзирей | ||
Нагороди
| |||
Андрій Валерійович Агафонов — український професійний баскетболіст, який грає на позиції важкого форварда/центрового. Виступає за баскетбольний клуб «Черкаські мавпи».
Народився 7 травня 1986 року в рід. будинку № 4 міста Одеса. 1992 року пішов до першого класу до одеської школи № 48.
Перші кроки в баскетболі зробив у третьому класі, коли був помічений дитячим тренером Лісової Зоєю Валентинівною, яка згодом і стала його першим тренером з баскетболу. Із Зоєю Валентинівною тренувався до 8-го класу, брав участь у різноманітних внутрішніх та міжнародних змаганнях.
1998 року після закінчення чемпіонату країни серед дітей Агафоновим зацікавився Гладун Вадим Іванович. Він і став ініціатором його переведення до Київського спортивного ліцею-інтернату. У подальшому спортивному вихованні Гладуну допомагали Крочак та Свірський. У КСЛІ Андрій провчився до 10 класу. Цього року він зробив свій перший крок у професійній кар'єрі — зіграв у Першій лізі чемпіонату України за КСЛІ.
2001 року переїхав грати у «Хімік» із міста Южний, де й закінчив 11-й клас в Авторській експериментальній школі № 3 ім. Н. П. Гузика. Цього сезону відіграв у Першій лізі під керівництвом тренера Сагай Бориса Вікторовича. Після закінчення школи новий сезон 2003/2004 почав грати у Вищій лізі у складі «Хіміка» тренер Брюховецький Володимир Петрович. З наступного сезону у Вищій лізі Агафонова почали підключати до тренувань зі складом Суперліги.
Вперше був призваний до збірної України з баскетболу серед юнаків до 16 років у 2003 році, пізніше виступав за збірні команди до 18 та до 20 років. Після 2007 став постійним гравцем національної збірної України. У 2011 році, коли головним тренером Збірної став Майк Фрателло, Андрій (за взаємною згодою з новим наставником) вирішує залишити лави Національної команди.
Перший сезон у Суперлізі (2004/2005 рр.) розпочав під керівництвом Звездана Мітровича. Цей сезон став для Андрія успішним, оскільки «Хімік» закінчив його з бронзовою медаллю, як і наступні чотири сезони, проте сезон 2009/2010 був провальним, оскільки «Хімік» закінчив на 11 місці. За цей час змінилося багато тренерів, зокрема: Дмитро Базилевский, Жидрунас Жвінкліс, Олівер Попович, Валентин Вороніна.
У 2010 році Агафонов перейшов до «Будівельник», де цього ж сезону взяв із командою золоті медалі чемпіонату України під керівництвом Хосе Марія Беррокаль. 2011 року наставником «Будівельник» стає давно відомий в Україні тренер Звездан Мітрович. Разом з цим досвідченим тренером Андрій Агафонов у складі «Будівельник» стає володарем Кубка України(2012).
Після завершення цього сезону влітку 2012 року Андрій підписав дворічний контракт з «Одеса», де головним тренером Андрія є Олег Юшкін. Сезон 2012—2013 був не особливо вдалим для «Одеса», але тому Андрій очолив (1 місце) топ-10 українських гравців за підсумками регулярного сезону Наступний сезон (2013—2014) одесити завершили в 6 місце.
Сезон 2014—2015, на жаль, став кризовим не лише для України, а й для українського баскетболу зокрема. Багато гравців, як професійно, так і матеріально, були змушені переїхати в чемпіонати інших країн. Відігравши половину сезону за «Одеса» Андрій Агафонов отримав запрошення до клубу «Крайльсхайм Мерлінс», де став одним з основних гравців команди, набираючи в середньому 10,0 очок і роблячи 5,1 підбирання.
У 2015 році Андрій Агафонов переходить в одну з найсильніших баскетбольних ліг Європи, підписуючи контракт із "Пено Жвайгждес" із міста Пасваліс. Команда бере участь одразу у 3-х чемпіонатах: Литовська Баскетбольна Ліга, Балтійська Баскетбольна Ліга та FIBA EuroCup, де П'єно доходить до 1/8 чемпіонату. На жаль, лише за різницею очок, а не за кількістю перемог литовський клуб не виходить 1/4 Єврокубок ФІБА. Андрій добре себе показав, набираючи загалом 13.1 очок і роблячи 5.6 подборов.
Натомість сезон 2016—2017 ознаменувався успіхом для "Пено Жвайгждес" у Балтійській Баскетбольній Лізі, де команда вперше за всю свою історію грала у фіналі, та здобула почесне Срібло. Агафонов показував дуже результативну гру в ББЛ (13,4 очка в середньому, 5,3 підбирання, 15,8 рейтинг ефективності [4]), і стає гравцем команди року усієї Балтійської Ліги 2017, а також потрапляє до складу найкращої п'ятірки Європейських гравців ББЛ.
Влітку 2017 року Андрій Агафонов переходить до Чемпіонату Румунії та успішно виступає за баскетбольний клуб Пітешті, місто Пітешті. Провівши 34 грив в яких в середньому 15.6 очок, 4.9 підбирань, 1.9 передач, 0.5 перехватів. Зайняв 6 місце, по закінченню сезону покинув команду.
Сезони 2018—2019 і 2019—2020 Андрій провів в Угорщині в команді ЗТЕ.
З вересня 2020 виступає за баскетбольний клуб «Тернопіль». Провів в команді 43 ігри в яких в середньому набрав, 11.9 очок, 4.8 підбирань, 2.3 передач. Ставши лідером команди не продовжив контракт.
Сезон 21-22 проводить в рідній команді «Одеса». В якій з перших матчів став лідером команди, але травма не мала змоги завершити сезон.
Сезон 2022—2023 вийшов на дві країни, розпочав сезон в Румунії, де приставляв команду з міста Тиргу-Жіу. Друга частина сезону з новим викликом, повертається в Україну де підписав контракт з «Одеса», і допоміг завоювати бронзові нагороди чемпіонату України.
Українська баскетбольна суперліга
- Плей-оф
Чемпіон: 2011.
Кубок України з баскетболу серед чоловіків
2012.
- Плей-оф
Срібний призер: 2017
| Сезон | Команда | Матчів | Хвилин | Очок | Підберань | Передач | Перехватів | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Суперліга України | |||||||||||
| 2009–2010 | Хімік | 36 | 12.6 | 6.9 | 1.8 | ||||||
| 2010–2011 | Будівельник | 62 | 5.8 | 3.2 | 0.6 | ||||||
| 2011–2012 | Будівельник | 52 | 7.9 | 4.2 | 1.2 | ||||||
| 2012–2013 | Одеса | 37 | 11.8 | 5.4 | 1.7 | ||||||
| 2013–2014 | Одеса | 28 | 13.2 | 6.1 | 2.8 | ||||||
| 2014–2015 | Одеса | 13 | 13.3 | 7.2 | 2.6 | ||||||
| Чемпіонат Румунії | |||||||||||
| 2017-2018 | Пітешті | 34 | 26.4 | 15.6 | 4.9 | 1.9 | 0.5 | ||||
| Суперліга України | |||||||||||
| 2020–2021 | Тернопіль | 43 | 25.5 | 11.9 | 4.8 | 2.3 | 0.7 | ||||
| 2021–2022 | Одеса | 29 | 26 | 14 | 4.9 | 2.1 | 0.6 | ||||
| Чемпіонат Румунії | |||||||||||
| 2022-2023 | Тиргу-Жіу | 18 | 19.3 | 15.6 | 6.4 | 3.6 | 0.1 | ||||
| Суперліга України | |||||||||||
| 2022–2023 | БІПА | 12 | 28.4 | 14 | 7.8 | 3.7 | 0.6 | ||||
https://fbu.ua/statistics/league-224/player-17314?season_id=119469
https://ua.tribuna.com/uk/tags/117868632/
https://folga.com.ua/ua/columns/basketbolnyi-likbez-sloznye-terminy-prostymi-slovami
https://fbu.ua/news/vyacheslav-petrov-simya--moya-naybilsha-motivaciya