Аденіке Акінсемолу
Аденіке Акінсемолу | |
---|---|
йоруба Adenike Akinsemolu | |
Народилася | 20 століття Ондо, Нігерія |
Країна | Нігерія |
Місце проживання | Нігерія |
Діяльність | наукова працівниця, соціальна підприємиця, викладачка, письменниця, захисниця довкілля |
Галузь | викладання[1], письменник[1], адвокація, викладач[d] і автор |
Alma mater | Babcock Universityd, Obafemi Awolowo Universityd і Federal University of Technology Akured |
Науковий ступінь | магістр, докторський ступінь і доктор філософії |
Знання мов | англійська, нігерійський піджин і йоруба |
Заклад | Obafemi Awolowo Universityd[2][3] і Фонд Клінтона[3] |
Членство | Green Campus Initiatived |
Нагороди | |
Сайт | greeninstitute.ng |
Аденіке Адебукола Акінсемолу — нігерійська прихильниця екологічної стійкості, педагог, авторка і соціальна підприємиця.[4][5][6] Вона викладає в Університеті Обафемі Аволово (кампус коледжу Адейемі).[7][8] Вона відома як одна із провідних експерток країни з екологічної стійкості.[9][10][11]
Акінсемолу є засновницею Green Campus Initiative, першої екологічної організації в Нігерії, яка базується на кампусі. Зелений інститут - науково-освітній заклад сталого розвитку.[12][13] У своїй справі пропагування освіти дівчаток вона заснувала премію Girl Prize, яка надає фінансову та наставницьку підтримку молодим нігерійським дівчатам середньої школи.[14]
Акінселмоу є лауреаткою премії Robert Bosch Stiftung та Nigeria Energy Awards.[15]
Вона є авторкою опублікованих журналів, у тому числі журналу про роль мікроорганізмів у досягненні цілей сталого розвитку.[16]
Аденіке Акінсемолу народилася в штаті Ондо, Нігерія. Вона має ступінь магістерки та доктора філософії з мікробіології навколишнього середовища[8][17] Університету Бебкока та Федерального технологічного університету, а також диплом аспірантки освіти Університету Обафемі Аволово.[18] Вона працювала з Фондом Клінтона в Нью-Йорку, а пізніше заснувала ініціативу Green Campus.[19][20]
Акінсему є членом Королівського товариства співдружності та членом Національного керівного комітету Асоціації практиків сталої енергетики Нігерії (SEPAN) при Міністерстві влади.[21][22] Вона є лауреаткою премії для молодих дослідників Фонду Роберта Боша.[23][24] У жовтні 2015 року вона виграла премію Nigeria Energy Awards за енергоефективність та пропаганду.[25][26]
Акінсемолу виступала за включення зеленої освіти та сталого розвитку до нігерійської академічної програми.[27] У 2015 році про її зелену подорож Sahara Reporters зняли документальний фільм.[28][29]
Акінсемолу є науковою співробітницею Мережі рішень ООН зі сталого розвитку та членом наукового комітету 6-ї щорічної міжнародної конференції зі сталого розвитку (ICSD) в Інституті Землі Колумбійського університету.[24] У 2020 році Акінсемолу опублікувала книгу «Принципи екології та науки про стійкість», у якій розглядаються питання сталого розвитку в Африці.[17][30]
У березні 2021 року Акінсемолу була визнана однією з провідних молодіжних лідерів та лідерок у галузі охорони природи на континенті, ставши однією із нігерійських переможець премії «100 найкращих молодих лідерів з охорони природи Африки»[31][32] від Африканського альянсу YMCA, Всесвітньої організації скаутського руху, Африканського фонду дикої природи та Всесвітнього фонду дикої природи.[33][34]
У 2015 році Акінсемолу заснувала Green Campus Initiative (GCI), першу організацію захисту навколишнього середовища в Нігерії.[5] За зелену діяльність у кампусі його організаційна модель була відзначена на Четвертій щорічній конференції зелених кампусів у 2015 році в Університеті Вестерн Кейп у Південній Африці нагородами.[25] GCI є членом Мережі сталого розвитку ООН, має понад 500 послів і підготував понад 5500 студентів у 28 університетах країни.[24] У 2017 році Ініціатива Green Campus перетворилася на Green Institute, науково-дослідну та навчальну установу сталого розвитку та соціальне підприємство. Першим президентом інституту стала професор Дамілола С. Олавуї. Інститут забезпечує академічні програми сталого розвитку та заходи щодо розбудови соціального підприємництва відповідно до цілей сталого розвитку ООН.[30] Організація є першою академічною установою в Нігерії, яка фінансує витрати на навчання в коледжі через програму поводження з відходами «Сміття для освіти», надаючи студентам «кредити» в обмін на зібрані відходи, які пізніше закуповують уряд штату та приватні підприємства.[35][36]
У червні 2020 року Green Institute організував глобальний саміт сталого розвитку до Всесвітнього дня навколишнього середовища, зібрав понад двадцять п’ять лідерів сталого розвитку з різних країн, у тому числі відомого еколога Джеффрі Сакса.[37]
Акінсемолу сприяла освіті дівчат і заснувала програму стипендій та наставництва «Girl Prize».[8][38] Після землетрусу в Індійському океані 2004 року та урагану Катріна в Новому Орлеані вона брала участь у місії з надання допомоги Фонду Клінтона.[39]
- Роль мікроорганізмів у досягненні цілей сталого розвитку (ЦСР).[40]
- Уразливість жінок до зміни клімату в прибережних регіонах Нігерії: випадок громади Іладже в штаті Ондо.[41]
- Премія для молодих дослідників Фонду Роберта Боша.
- Премія Nigeria Energy Awards за енергоефективність та пропаганду, 2015.
- Член Національного керівного комітету Асоціації практиків сталої енергетики Нігерії (SEPAN)
- Академічна співробітниця Мережі рішень ООН зі сталого розвитку.
- Член наукового комітету 6-ї щорічної міжнародної конференції зі сталого розвитку (ICSD)
- The Principles of Green and Sustainability Science, Springer, 2020, ISBN 978-981-15-2492-9[42]
- ↑ а б https://greeninstitute.ng/adenikeakinsemolu-bio
- ↑ https://scholar.google.com/citations?user=1XwCu6IAAAAJ&hl=en
- ↑ а б https://businessday.ng/life-arts/article/adenike-adebukola-akinsemolu-founder-the-green-institute/
- ↑ Adenike Akinsemolu - The startup story of a social entrepreneur in Nigeria building a new generation of environmentally conscious student leaders. Lionesses of Africa. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ а б These women are on a mission to save their world - BusinessDay: News you can trust. Business Day (Nigeria). 14 грудня 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ BellaNaija.com (14 листопада 2018). Environmental Sustainability Advocate Adenike Akinsemolu of The Green Institute is our #BellaNaijaWCW this Week. BellaNaija (амер.). Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Adenike Akinsemolu. Adeyemi College of Education (амер.). Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ а б в How Adenike Akinsemolu Is Challenging Undergraduates To Go Green – Woman.NG. woman.ng (амер.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Rubies, Women of. #INTERVIEW -HOW ANGER AND PAIN IGNITES MY PASSION FOR ADVOCACY. Women Of Rubies. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Abumere, Princess Irede. New Media Conference 2016: Digital influencers get together to discuss new media in Nigeria (амер.). Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Leading Ladies Africa - Celebrating the excellence of African Women. LeadingLadiesAfrica.org (брит.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Nescafé (31 травня 2017). Adenike Akinsemolu Is Saving Our Environment One University Campus At A Time. Konbini Nigeria (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 3 серпня 2017.
- ↑ Restore fundamental human dignity and see attitudinal change towards environmental issues — Akinsemolu. Tribune Online (брит.). 23 червня 2020. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Adenike Akinsemolu Biography. THE GREEN INSTITUTE (амер.). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 18 квітня 2022.
- ↑ Adenike Akinsemolu. ogeesedu (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
- ↑ Akinsemolu, Adenike A. (1 травня 2018). The role of microorganisms in achieving the sustainable development goals. Journal of Cleaner Production (англ.). 182: 139—155. doi:10.1016/j.jclepro.2018.02.081. ISSN 0959-6526.
- ↑ а б Amyx, Scott (7 вересня 2020). Interview with Adenike Akinsemolu, Ph.D., Founder of the Green Institute. Scott Amyx (амер.). Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Overview of Adenike Akinsemolu. Adeyemi College of Education. Архів оригіналу за 26 March 2017. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ Green The Campus Ambassador Training Hits Adeyemi University Of Education. Sahara Reporters. 20 грудня 2015. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ francis (22 грудня 2015). Adeyemi College of Education hosts Green Ambassadors Training - AgroNigeria. AgroNigeria (амер.). Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Trustees - SEPAN. SEPAN (амер.). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Gender Mainstreaming - SEPAN. SEPAN (амер.). Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ Entrepreneur Advice from Adenike Akinsemolu: Start now, start right, start proud and don't stop!. Lionesses of Africa (амер.). Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ а б в BellaNaija.com (26 березня 2020). These Women Are Doing Great Work For the Nigerian Education System. BellaNaija (амер.). Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ а б History. The Green Institute (амер.). Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Press release: 2015 Nigeria Energy Awards finalist announced. Sun-Connect-News (de-DE) . Процитовано 28 травня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Akintomide, Yemi (22 червня 2015). Nigeria: Renewable Energy - Adeyemi College to Adopt Solar Power On Campus. AllAfrica.com. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
- ↑ SaharaTV (5 вересня 2015), "What It Means To Be Green And Not Boring"-Green Initiative Founder, Adenike Akinsemolu, архів оригіналу за 5 травня 2022, процитовано 5 березня 2017
- ↑ Ajumobi, Kemi (7 червня 2019). Adenike Adebukola Akinsemolu: Founder, The Green Institute. Businessday NG (амер.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ а б Who We Are. The Green Institute (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Top 100 Young African Conservation Leaders’ List 2021. African Wildlife Foundation (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Young African Conservation Leaders - Dr. Adenike Akinsemolu (англ.). Arise News. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Top 100 Young African Conservation Leaders (амер.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Top 100 Young African Conservation Leaders | Adenike Adebukola Akinsemolu (амер.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Akinosun, Grace (25 жовтня 2017). Startup Profile: Green Institute — exchange trash for education. Techpoint.Africa (амер.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 25 квітня 2020.
- ↑ Recycling for Education Credits. Global Opportunity Explorer (амер.). 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 28 травня 2021.
- ↑ How to Transform UN’s Environmental Goals into a People’s Agenda for Africa. Inter Press Service. 3 червня 2020. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 16 квітня 2022.
- ↑ Go Green!. Homaj Schools, Ondo Nigeria. Homaj Schools. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2017.
- ↑ SustyVibes (14 лютого 2017). Susty Person of The Week - Adenike Akinsemolu. SustyVibes (амер.). Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Akinsemolu, Adenike A. (1 травня 2018). The role of microorganisms in achieving the sustainable development goals. Journal of Cleaner Production (англ.). 182: 139—155. doi:10.1016/j.jclepro.2018.02.081. ISSN 0959-6526.
- ↑ Akinsemolu, Adenike A.; Olukoya, Obafemi A. P. (10 лютого 2020). The vulnerability of women to climate change in coastal regions of Nigeria: A case of the Ilaje community in Ondo State. Journal of Cleaner Production (англ.). 246: 119015. doi:10.1016/j.jclepro.2019.119015. ISSN 0959-6526.
- ↑ Akinsemolu, Adenike (2020). The Principles of Green and Sustainability Science (англ.). Springer Singapore. ISBN 978-981-15-2492-9. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 5 травня 2022.