Александер Конраді

Александер Конраді
нім. Alexander Edmund Conrady
Народився	16 липня 1903(1903-07-16) Новий Ульм, Округ Швабія, Баварія, Німецька імперія
Помер	21 грудня 1983(1983-12-21) (80 років) Аугсбург, Баварія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «За Атлантичний вал» Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в чорному Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Штурмовий піхотний знак в бронзі
Медіафайли у Вікісховищі

Александер Едмунд Конраді (нім. Alexander Edmund Conrady; 16 липня 1903, Ной-Ульм — 21 грудня 1983, Аугсбург) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту (20 квітня 1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

9 квітня 1923 року вступив рядовим у 19-й піхотний полк. Закінчив військову академію (1936). З 6 жовтня 1938 року — командир роти 40-го піхотного полку. З 11 березня 1933 року — 1-й ордонанс-офіцер при штабі 27-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 1 липня по 9 вересня 1940 року — командир 2-го батальйону 91-го піхотного полку, з 21 липня 1941 року — 1-го батальйону 118-го піхотного полку, з яким взяв участь у німецько-радянській війні. Відзначився у боях під Ржевом. З 15 вересня 19452 року — командир 118-го піхотного полку. Учасник Курської битви. З 19 лютого 1944 року — командир 36-ї піхотної дивізії. Влітку 1944 року дивізія була майже повністю знищена в Білорусі, а сам Конраді 1 липня 1944 року був взятий в полон в Бобруйську. 4 листопада 1947 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. 8 жовтня 1955 року репатрійований у ФРН.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) (2 жовтня 1936)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (4 жовтня 1939)
  • 1-го класу (2 липня 1940)
• Медаль «За Атлантичний вал»
• Штурмовий піхотний знак в бронзі (23 листопада 1941)
• Німецький хрест в золоті (24 грудня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (29 грудня 1941)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (16 липня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (17 жовтня 1942)
  • дубове листя (№ 279; 22 серпня 1943)
• Відзначений у Вермахтберіхт (9 лютого 1944)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.207 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2

Посилання

• Нагороди [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]