Алексіс Гартман
| Алексіс Гартман | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 жовтня 1898 |
| Помер | 6 вересня 1964 (65 років) |
| Країна |
 США |
| Діяльність | педіатр, біохімік |
| Alma mater | Washington University School of Medicined |
| Заклад | Washington University School of Medicined |
Алексіс Гартман (англ. Alexis Hartmann) — американський педіатр і клінічний біохімік. Він найбільш відомий тим, що додав лактат натрію до розчину Рінгера, створивши те, що зараз відомо як розчин Рінгера лактатний або ж розчин Гартмана для внутрішньовенних інфузій.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 30 жовтня 1898 року в Сент-Луїсі, штат Міссурі. Його батьками були Генрі Чарльз Гартман, лікар загальної практики, і Берта Гаук Гріседік. Обидва були німецького походження. Він вступив до Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, отримавши ступінь бакалавра в 1919 році та ступінь магістра медицини в 1921 році. Будучи студентом-медиком, він розробив нову методику визначення рівня глюкози в крові.
У 1923 році Гартман закінчив спеціалізацію з педіатрії в дитячій лікарні Сент-Луїса. Він був викладачем педіатрії у Вашингтонському університеті, його альма-матер, і став асистентом кафедри в 1925 році, а потім доцентом — в 1927 році. Він отримав звання повного професора в педіатрії та став керівником педіатричного відділу Вашингтонського університету в 1936 році. Того ж року призначений головним лікарем дитячої лікарні Сент-Луїса і залишався на цій посаді, коли лікарня стала расово інтегрованою в 1950 році.
Гартман опублікував 90 статей протягом своєї кар'єри. Його наукова робота стосувалася біохімії та проблем метаболізму, тоді як його клінічні педіатричні інтереси включали вивчення аноксії, гіпоглікемії, нефриту, нефрозу і хіміотерапії.
Він був одним із перших лікарів, хто застосував інсулін для лікування діабету I типу у немовлят. Його найвідомішим внеском у медицину було вивчення стану електролітів в організмі та заміщення внутрішньовенних рідин. Він модифікував розчин Рінгера, додавши лактат натрію, лужну речовину, для лікування ацидозу у дітей. Його винахід, лактатний розчин Рінгера, став популярним у всьому світі і широко відомий як розчин Гартмана.
Опублікував більше 90 наукових робот. Нагороджений премією Гілла з педіатрії, 1921; Премія Авраама Якобі в педіатрії Американської медичної асоціації, 1963 рік. Був членом Американського педіатричного товариства, Американської академії педіатрії, Американського товариства біологічних хіміків, Американської медичної асоціації, Медичного товариства Сент-Луїса, Медичного товариства Міссурі, Клінічного товариства.
Гартман одружився з Гертрудою Крохман, бібліотекаркою, у 1922 році. У них було двоє синів: Генрі Карл, бізнесмен, і Алексіс Франк Гартман молодший, дитячий кардіолог. Гартман старший вийшов на пенсію в 1964 році й помер 6 вересня того ж року.
Джерела[ред. | ред. код]
- White, Park J. (1964). «Alexis F. Hartmann, Sr». The Journal of Pediatrics. 64 (6): 783—788. doi:10.1016/S0022-3476(64)80634-X. PMID 14172226 [1] (англ.)
|
