Анас Аремеяау Анас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анас Аремеяау Анас
Народився 1970-ті
Аккра, Гана
Країна  Гана
Діяльність журналіст
Alma mater Університет Гани і Christian Methodist Senior High Schoold
Знання мов англійська
Роки активності 1998 — тепер. час
Сайт anasaremeyawanas.org

Анас Аремеяау Анас (відомий як Анас) (нар. кінець 1970-х років, Гана) — ганський журналіст[1], лауреат численних журналістських нагород, який спеціалізується на друкованих засобах масової інформації та створенні документальних фільмів, досліджує теми прав людини та боротьби з корупцією в Гані та Африці південніше Сахари. Він використовує свою анонімність як інструмент для розслідування. Станом на листопад 2015 року, коли він дав інтерв'ю Бі-Бі-Сі, невелика кількість людей бачили його справжнє обличчя[2][3].

Девізом Анаса стали слова «ім'я, сором і в'язниця».[4]

Його діяльність привернула увагу політиків з різних країн, у тому числі — президента США. Барак Обама у своєму виступі під час візиту 2009 року до Гани сказав: «Незалежна преса. Розвинутий приватний сектор. Громадянське суспільство. Це ті речі, які живлять демократію. [. . .] Ми бачимо цей демократичний дух у сміливих журналістів, таких як Анас Аремеяау Анас, який ризикнув своїм життям, щоб повідомити правду»[5]

У грудні 2015 року журнал «Foreign Policy» назвав Анаса одним з провідних світових мислителів 2015 року[6] і його запросили розповісти про свою роботу на міжнародних конференціях. У 2016 році Анас отримав нагороду у номінації «Найкращий журналіст», яку започаткував Фонд преси Гани.[7]

Біографія[ред. | ред. код]

Анас родом з Північної Гани[8]. Він народився та виріс разом двома сестрами.[9] у Бірманському таборі, який є штаб-квартирою збройних сил Гани в Аккрі[1] разом Після закінчення Християнської методистської старшої школи в Аккрі[10] він навчався в Університеті Гани за спеціальністю журналістика. Після здобуття освіти він відмовився від можливості працювати репортером для газети «Ганіан Таймс», і став репортером газети «Хрестовий потяг».[11][12]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Анас є автором низки журналістських розслідувань, пов'язаних з викриттям корупційних схем, проблемами прав людини, а саме:

  • «Гана в очах Бога»;
  • «Призначення Президента»
  • «Номер 12» та інших.

Гана в очах Бога[ред. | ред. код]

У 2015 році Анас провів розслідування направлене на судову систему Республіки Гана[13] Воно спричинило значні кадрові чистки. Були звільнені з посад низка працівників, у тому числі 13 суддів вищих судів,[14] 20 суддів нижчих судів[15] і 19 судових реєстраторів та перекладачів. Понад 100 співробітників судової служби перебували під слідством, після того, як потрапили в об'єктив фотокамери під час отримання презентів від таємних слідчих, які працювали під прикриттям.[16]

Номер 12[ред. | ред. код]

6 травня 2018 року Анас випустив сюжет Номер 12. Він був названий так тому, що корупція прирівнювалася до «12-го гравця футбольної команди». Це розслідування торкнулося майже всієї футбольної адміністрації Гани[17] і призвела до того, що президент Гани ліквідував футбольну асоціацію Гани. Президент футбольної асоціації Гани Квісі Нянтаки, який також був виконавчим членом ФІФА, був знятий Анасом за отриманням хабаря і змушений піти у відставку.[18] Всі футбольні матчі в країні були припинені після засідання Виконавчого комітету Ганської футбольної асоціації (GFA) 8 червня 2018 року і розпуску Суддівського комітету. Виконавчий комітет Ганської футбольної асоціації вирішив, що всі чиновники, що були згадані у сюжеті, повинні бути звільнені.[19]

Та корупційні схеми не обмежилися лише представниками Футбольної асоціації Гани.[20] У корупційних схемах брали участь міжнародні арбітри, такі як кенійський суддя ФІФА Марва. Він був знятий під час отримання 600 доларів США перед грою від команди Анаса, що виступила як топменеджер ганського футболу. Це призвело до виключення цього судді з участі у матчах Кубка світу.[21] За тиждень до початку Чемпіонату світу з футболу 2018 року Бі-Бі-Сі випустив документальний фільм.[22] Згодом низка осіб, такі як тренер «Супер орлів» Салісу Юсуф, виявилися залученими до скандалу.[23]

Методи роботи та коментарі[ред. | ред. код]

Для Анаса таємна журналістика виражена у сентенції «Ім'я, сором і в'язниця», яка і стала його девізом.[24] Асоціація журналістів Гани вважає методи, що використовує Анас відповідними до їхнього кодексу правил етики, стверджуючи, що «журналіст [може] отримувати інформацію, відео, дані, фотографії та ілюстрації лише чесними, прямими, справедливими та відкритими засобами, якщо інше не буде порушується міркування громадського інтересу».[25] Анас вважає, що необхідно вжити рішучих заходів для подолання рівня корупції в Гані.[26] Національна комісія з питань медіа Гани вважає, що «немає нічого поганого в методах, що використовує у розслідуваннях Анас».[27] Окрім того, варто наголосити, що законодавством Гани таємна журналістика дозволена.[28]

Помітні особистості, які прокоментували його роботу:

  • Абдул-Малік Кваку Баако — головний редактор путівника «Новий хрестовий похід», який підтримує «методи, що використовує. . . Анас». Він заявив, що «Анас творить таємну журналістику, якщо вони не знають, то це загальноприйнята практика. Вона є викликом, як етичними, так і моральними».[25]
  • Джон Атта Міллс — У 2015 році з'ясувалося, що принаймні одне з розслідувань Анаса було замовлене урядом Гани. Зокрема, «Призначення Президента», як і розслідування, яке виявило випадки корупції в компанії з електроенергетики Гани, було замовлене професором Евансом Міллсом.[29] Раніше, у 2011 році президент Міллс заявив, що: "Я хочу, щоб одкровення від Анаса прийшло до мене з органів безпеки, які працюють тут. […] Я не збираюся бути учасником чогось, що знищить те, що ми будуємо в цій країні ".[30]
  • Кофі Аннан — колишній генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй, виступаючи у відеоролику, в якому розповідалось про скандал з грошовим подарунком з футбольної асоціації Гани, сказав: "Іноді вистачає іскри, лише іскри, і я думаю, що Анас дав таку іскру, щоб люди прокинулися і сказали: «Ніколи знов».[31]
  • Кеннеді Агяпонг — як повідомляє Комітет захисту журналістів і репортерів без кордонів[32] він заявив, що методи Анаса були «несправедливими». На що Анас відповів: «Я ніколи в житті не брав хабаря. . . . Ніде! Той, хто має доказ, повинен надати його. Це призведе до краху. Я знаю себе і вірю в себе. Я знаю, що ніколи не брав хабар ні від кого. . . Деякі люди просто некомпетентні»[33]
  • Махмуд Бавуміа — на захист методів Анаса, віцепрезидент Гани доктор Бавуміа сказав про те, що "Анас робить дуже важливу річ … люди повинні знати, що вони не залишаться без покарання [за свої протиправні дії]… Справді, я буду заохочувати його робити те, що він робить "[34]

Інша діяльність[ред. | ред. код]

З жовтня по грудень 2016 року Анас сконцентрувався на мультимедійній кампанії «Anas4Peace», що була покликана зберегти мир під час виборчої кампанії.[35] Фільми, джингли та інтерактивні повідомлення об'єднали 22 знаменитості з Гани, які виступали за мир.[36] Рух #IAmAnas також привернув увагу засобів масової інформації.[37][38] У жовтні 2018 року Анас запустив онлайнову платформу для завантаження відео про корупцію.[39]

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагорода Організація Країна
2018
Відмінник друкованої журналістики 2016[40] Rajasthan Patrika Group Індія
2017
The Ghana Shippers Awards 2017[41] Ghana Shippers Awards Гана
Винятковий журналіст[42] GUBA Awards Велика Британія
Премія «За відвагу»[43] Allianz Awards 2017 Гана
2016
Найбільш впливовий премія журналіст-слідчий Фонд преси Гана
Журналіст року 2016[44] Журналістська асоціація Гани Гана
Почесна нагорода за досягнення у журналістиці[45] 4-та щорічна Нагородження африканської молоді США
Ключ до міста Вустер, штат Массачусетс.[46] Місто Вустер США
Найвпливовіший молодий ганець 2016[47] Avance Media Гана
Африка разом 2016[48] Африканське товариство Кембриджського університету Велика Британія
Громадянин Гани[49] EMI Африка Гана
Африканський герой 2015—2016[50] Університет Огайо США
2015
100 найвпливовіших молодих африканців New African
Найбільш впливовий у Гані (2015)[51] etv Гана
Премія за демократичне управління 2015[52] Millennium Excellence Award Гана
Найвпливовіша людина 2015[53] Найвпливовіша людина року Viasat Гана
Золота премія (премія Комели Дюмор за журналістику та адвокатуру)[54] ExLA Awards Гана
Африканський значок миру 2015[55] Accord Південна Африка
2014
Слідчий журналіст року[56] Премія CIMG Гана
CMIG Спеціальна премія Президента[56] Премія CIMG Гана
Найбільш впливові люди Гани 2014[57] etv Гана Гана
Премія журналістики 2014[58] Фонд Чідіака Лебанон
2013
Найбільш впливові люди Гани 2013[59] ETV Гана Гана
African Achievers Awards 2013[60] African Achievers Awards Кенія
2012
Щорічна премія Персі Кобози[61] Національна асоціація чорних журналістів США
Премія «За права дітей» Всесвітня медіа-премія Велика Британія
Досконалість медіа National Youth Achievers Awards 2012 Гана
Best Environmental Feature[62] Diageo Велика Британія
2011
Бастіон передового досвіду у слідчій журналістиці[63] Асоціація журналістів Гани Гана
Найбільш впливові люди Гани 2011[64] ETV Гана Гана
Нагорода Лоренцо Наталі[65] Премія Європейського Союзу з журналістики за розвиток, демократію та права людини Гана
Міжнародна нагорода KCK за відмінну журналістику[66] Група Патріка
Нагорода професійної служби Ротарі Клуб Аккри Гана
2010
2010 Премія за досягнення у сфері ЗМІ[67] Глобальна Рада Здоров'я Гана
Африканська премія журналістських розслідувань Нагороди FAIR / IJC Південна Африка
Премія журналістів Півночі Flip Africa Гана
Премія «Антикорупційна звітність» Асоціація журналістів Гани Гана
2009
Премія Лоренцо Наталі[68] Премія Європейського Союзу з журналістики за розвиток, демократію та права людини Гана
Nominee[69] Премія Мартіна Лютера Кінга Велика Британія
Письмова журналістика[70] Премія Норберта Зонго за розслідувальну звітність Гана
Дослідницька журналістика[71] Досконалість Segbo Гана
2008
Герой діє, щоб завершити еру сучасного рабства 2008[72] Державний департамент США у Вашингтоні Велика Британія
Кращий слідчий репортер[73] Асоціація журналістів Гани Гана
Міжнародна журналістика: Місцевий репортер[74] Меморіальний фонд Курта Шорка Велика Британія
Премія «Кожна людина має права»[75] Премія «Кожна людина має права» та «Інтерньюс», The Elders. Франція
2007
Міжнародна премія за досконалість в журналістиці Міжнародний католицький союз преси Швейцарія
Глобальні нагороди[76] Глобальна конференція журналістів-слідчих Канада
2006
Кращий слідчий репортер[77] Журналістська асоціація Гани Гана
Журналіст року[78] Журналістська асоціація Гани Гана
2005
Кращі звіти з розслідування[79] Журналістська асоціація Гани Гана
The Perfector of Sentiments Award[79] Міністерство людських ресурсів, POS-фонд Гана
2004
Досконалість у журналістиці[80] Католицька спілка преси Гана

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б My mission is to impact society, jail lawbreakers- Anas. www.myjoyonline.com. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 25 березня 2012.
  2. ↑ Schmidle, Nicholas (November 2010). Smuggler, Forger, Writer, Spy. The Atlantic. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 27 вересня 2012.
  3. ↑ «Anas Aremeyaw Anas: Ghana's undercover journalist unmasked» [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.], BBC News — Africa, 13 November 2015.
  4. ↑ Anas Aremeyaw Anas. anasaremeyawanas.org (en-GB) . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 30 червня 2018.
  5. ↑ Who is Anas Aremeyaw Anas!. www.ghanaweb.com. Архів оригіналу за 4 березня 2012. Процитовано 25 березня 2012.
  6. ↑ «Anas Aremeyaw Anas — For exposing Ghana's broken courts without exposing himself» [Архівовано 6 березня 2018 у Wayback Machine.], Chroniclers, Foreign Policy.
  7. ↑ The Press Foundation establishes Anas award for best journalist. The Ghana Guardian News (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  8. ↑ OsloFreedomForum (8 серпня 2017), ANAS AREMEYAW ANAS | NAME, SHAME, AND JAIL | 2017, архів оригіналу за 29 лютого 2020, процитовано 16 червня 2018
  9. ↑ Akwasi, Tiffany. Quick truths about Anas you need to learn. Yen.com.gh - Ghana news. (амер.). Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
  10. ↑ I was called "invisible" in school - Anas. Star FM Online (via Ghana Web). 19 листопада 2015. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  11. ↑ Staff, Pulse. Good work: Anas Aremeyaw’s disguises labelled amongst the world’s best undercover reports (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  12. ↑ Anas owns 40% of New Crusading Guide newspaper - Kweku Baako. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  13. ↑ Mark, Monica (24 вересня 2015). Ghana's top undercover journalist masters disguise to expose corruption. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  14. ↑ CJ swears in 13 High Court judges to replace 'Anas Judges' (амер.). 15 липня 2016. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  15. ↑ Anas' exposé: 20 lower court judges sacked - citifmonline.com. citifmonline.com (амер.). 7 грудня 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  16. ↑ Graphic.com.gh. Anas exposé: Judicial Council sack 19 staff. Graphic Online (en-gb) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
  17. ↑ African referees filmed taking cash. BBC News (англ.). 7 червня 2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  18. ↑ SPORT.UA. Футбол. Новости футбола. ЧМ-2018. Новости. Гана распустила федерацию футбола. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  19. ↑ Ghana to dissolve football association over bribery allegations. the Guardian (англ.). 8 червня 2018. Архів оригіналу за 8 червня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  20. ↑ OCCRP. Jelter Meers ФИФА столкнулась с последствиями документального фильма о коррупции среди чиновников. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 11 липня 2019.
  21. ↑ Betraying the Game: African officials filmed taking cash. BBC Sport (en-GB) . 7 червня 2018. Архів оригіналу за 10 червня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  22. ↑ WATCH: BBC release VIDEO teaser of sports corruption in Ghana. Happy FM (англ.). 5 червня 2018. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  23. ↑ Nigerian football coach filmed taking cash. BBC News (англ.). 24 липня 2018. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  24. ↑ Anas, Anas Aremeyaw, How I named, shamed and jailed (англ.), архів оригіналу за 20 листопада 2018, процитовано 9 червня 2018
  25. ↑ а б Apinga, David. Anas’ methods "accepted universally" – Baako. www.classfmonline.com. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  26. ↑ Apinga, David (14 лютого 2017). Nothing wrong with my methods – Anas. class fm online. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 26 вересня 2018.
  27. ↑ Larnyoh, Magdalene Teiko. There’s nothing wrong with Anas’ method – NMC (амер.). Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  28. ↑ Nothing wrong with my methods –. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 липня 2019.
  29. ↑ 'Your claims are untrue' – Anas replies Martin Amidu - citifmonline.com. citifmonline.com (амер.). 9 листопада 2015. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  30. ↑ Mills Mad At CEPS. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.
  31. ↑ Ayumu, Patrick. Rot in Anas' #12 exposé "doesn’t look good" – Mahama. www.classfmonline.com. Архів оригіналу за 7 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  32. ↑ Death threats against well-known Ghanaian investigative journalist. Reporters without borders (fr-FR) . Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  33. ↑ Anas takes on critics issue-by-issue. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2018. Процитовано 30 червня 2018.
  34. ↑ 'What Anas is doing is relevant' – Dr. Bawumia [Video]. Citi Newsroom (амер.). 3 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  35. ↑ Anas 4 Peace. Anas 4 Peace. Архів оригіналу за 10 July 2017. Процитовано 7 липня 2018.
  36. ↑ Anas and top celebs for first open peace project. News Ghana (амер.). 3 листопада 2013. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  37. ↑ Ayitey, Charles. Anas finally 'confuses' Ken Agyapong with "I am Anas" showdown on social media. Yen (амер.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  38. ↑ Ghana's faceless journalist demands his 'true' identity, twitter erupts | Africanews. Africanews (англ.). 30 травня 2018. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  39. ↑ Klarity and award-winning investigative journalist Anas launch citizen engagement platform. Medium. 25 жовтня 2018. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
  40. ↑ Anas receives $11,000 journalism excellence award in India (амер.). Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 19 вересня 2018.
  41. ↑ Awards, Ghana Shippers. Winners - Ghana Shippers Awards. ghanashippersawards.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  42. ↑ 2017 Winners – GUBA Awards. www.gubaawards.co.uk (амер.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  43. ↑ ALLIANZ AWARDS 2017: Anas, Stephen Appiah, Emmanuel Ofosu Yeboah honoured [+IMAGES] - Proudly Ghanaian! | EnewsGH. Proudly Ghanaian! | EnewsGH (амер.). 18 червня 2017. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  44. ↑ GJA presents awards to 2016 Best Journalists - citifmonline.com. citifmonline.com (амер.). 7 жовтня 2016. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  45. ↑ Tonto, Kofi. Anas To Speak At The 4th Annual African Youth Excellence Awards. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 28 червня 2016. Процитовано 13 вересня 2018.
  46. ↑ Ghana Celebrities. Архів оригіналу за 13 вересня 2018.
  47. ↑ Media, Avance. Finalists For 2016 50 Most Influential Young Ghanaians Announced. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  48. ↑ Africa Together 2016 at African Society of Cambridge University via Movemeback. Movemeback (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  49. ↑ EMY 2016 WINNERS - EXCLUSIVE MEN OF THE YEAR AWARDS. EXCLUSIVE MEN OF THE YEAR AWARDS (en-GB) . 19 червня 2016. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  50. ↑ Boafo, Obed (5 червня 2016). Anas Grabs African Hero honours at Ohio University - Ultimate FM. Ultimate FM (амер.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  51. ↑ Anas, Bola Ray voted 2015 Most Influential Young Ghanaians. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 13 вересня 2018.
  52. ↑ Excellence Awards, excellently bestowed. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  53. ↑ Sarpong, Alfred. Tullow Ghana CEO, Anas Win Prestigious 2015 Man Of The Year Awards. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  54. ↑ theafricanreporter.com. Founder Of Ypen Wins Exla Young Achievers Award 2015. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  55. ↑ Africa Peace Award - ACCORD. ACCORD (en-GB) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  56. ↑ а б Cim Ghana (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 вересня 2018.
  57. ↑ My Joy Online. Архів оригіналу за 13 вересня 2018.
  58. ↑ MCF Awards Courageous Journalists – May Chidiac Foundation. mcfmi.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  59. ↑ etv most influential list for 2013 out. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  60. ↑ Africanachieversawards.org. africanachieversawards.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  61. ↑ NABJ Honors Ghanaian journalist Anas Aremeyaw Anas with Annual Percy Qoboza Award - National Association of Black Journalists. www.nabj.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  62. ↑ Africa, Diageo plc and Diageo. DIAGEO AFRICA BUSINESS REPORTING AWARDS 2012 - WINNERS ANNOUNCED. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  63. ↑ User, Super. GJA Awards Winners. www.gjaghana.org (en-GB) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  64. ↑ The Most Influential Ghanaians of 2011… | Me Firi Ghana. mefirighana.com (en-GB) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  65. ↑ Lorenzo Natali prize - 2011 - European Commission. ec.europa.eu. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  66. ↑ Indian Prime Minister presents 3 gold medals to Anas and co. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  67. ↑ Anas wins Excellence in Journalism Award for 2010. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  68. ↑ Lorenzo Natali prize - 2009 - European Commission. ec.europa.eu. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  69. ↑ Six receive Martin Luther King Jr. leadership awards. MIT News. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2018.
  70. ↑ Anas Of Ghana Wins Nobert Zongo Grand Prize. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  71. ↑ Journalism is not about building houses - Anas. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  72. ↑ 2008 TIP Report Heroes. U.S. Department of State (амер.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 13 вересня 2018.
  73. ↑ ANAS WINS TWO MORE INTERNATIONAL AWARDS. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  74. ↑ KSM Fund (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 квітня 2022.
  75. ↑ Anas Aremeyaw Anas - U.S. Department of State Trafficking in Persons Report Heroes. www.tipheroes.org (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  76. ↑ Sandra Bartlett's schedule for Global Investigative Journalism Conference (GIJC13). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  77. ↑ GTV’s Peggy Donkor is Journalist of the Year. Modern Ghana (en-gb) . Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  78. ↑ Crusading Guide's Anas is 2006 Journalist of the Year. www.ghanaweb.com (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  79. ↑ а б Tiger Force Group | 1st DIRECTOR- Anas Aremeyaw Anas. tigerforcegroup.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  80. ↑ All Africa.

Дивитись також[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анас_Аремеяау_Анас&oldid=42352531