Андре-Гастон Претела
Андре-Гастон Претела (фр. André-Gaston Prételat; 14 листопада 1874, Вассі, Шампань, Франція — 6 грудня 1969, Париж, Франція) — французький воєначальник, армійський генерал (1934). Під час Другої світової війни командував французькою 2-ю групою армій під час битви за Францію (1940).
| Андре-Гастон Претела | |
|---|---|
| André-Gaston Prételat | |
 | |
| Народження |
14 листопада 1874 Вассі, Франція |
| Смерть |
6 грудня 1969 Париж, Франція |
| Країна | Франція |
| Вид збройних сил | Сухопутні війська |
| Освіта | Особлива військова школа Сен-Сір |
| Роки служби | 1896–1940 |
| Звання | армійський генерал |
| Командування | 2-га група армій |
| Війни / битви | Перша світова війна, Друга світова війна: Саарська битва, Французька кампанія (1940) |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
    |
 Андре-Гастон Претела у Вікісховищі | |
Біографія[ред. | ред. код]
У 1896 році закінчив Військову школу Сен-Сір, після чого служив на Мадагаскарі. У 1910-1912 роках служив військовим аташе у Танжері[1].
Під час Першої світової війни був начальником штабу 70-ї піхотної дивізії (1915-1916), начальником штабу 33-го армійського корпусу (1916), командиром 159-го піхотного полку (1916), заступником начальника і начальником штабу 4-ї армії (1917-1918).
Після закінчення Першої світової війни у січні-жовтні 1919 року — начальник штабу Ельзаської армії. У жовтні 1919 — березні 1923 року — начальник штабу французьких військ у Леванті. З 1922 року — бригадний генерал. У 1923–1927 роках — в розпорядженні генерала Гуро. Із 1928 року — дивізійний генерал. У 1927–1930 роках — командир 1-ї піхотної дивізії. У 1930 році — командир 11-го військового округу. У 1930–1934 роках — командувач Паризького військового округу. Із 1930 року — корпусний генерал, із 1934 року — армійський генерал.
Із 1934 року — член Вищої військової ради. У 1938 році керував начаннями французької армії в Арденнах.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
2 вересня 1939 року Претела очолив 2-гу групу армій у складі 5-ї 4-ї і 8-ї армій. Група армій Претела займала оборону на лінії Мажино. Із 7 по 16 вересня 1939 року війська Претела здійснили наступ в Саарі, але потім відійшли на вихідні позиції[2].
З початком німецького вторгнення у Францію, Бельгію, Голландію та Люксембург французьке верховне командування перекинуло кращі частини 2-ї групи армій на північ. В останні дні травня 1940 року німецькі війська вийшли в тил 2-й групі армій і Претела запропонував французькому головнокомандувачу Вейгану відвести війська з лінії Мажино на нові позиції, але Вейган відмовився[3]. Із 10 по 21 червня 1940 року німці оточили 2-гу групу армій в Ельзасі і змусили її капітулювати. Претела уник полону, бо зачасно виїхав у тил.
За часів режиму Віші відійшов від військових справ. Після війни жив у Парижі, написав мемуари.
Нагороди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Biography of General André-Gaston Pretelat (1874 – 1969), France. generals.dk. Процитовано 11 жовтня 2022.
- ↑ Patrick Facon, L'armée de l'Air dans la tourmente : La bataille de France 1939-1940, Paris, Economica, coll. « Campagnes & stratégies » (no 22), 1997 (réimpr. 2005), 305 p. (ISBN 978-2-7178-3319-5, BNF 36695360), p. 98-105.
- ↑ Bruno Chaix, En mai 1940, fallait-il entrer en Belgique ? : décisions stratégiques et plans opérationnels de la campagne de France, Paris, Economica, coll. « Campagnes & stratégies » (no 35), 2000, 349 p. (ISBN 978-2-7178-4149-7, BNF 37216885), p. 68-69.
Джерела[ред. | ред. код]
- Biography of General André-Gaston Prételat (1874 – 1969)
- Blatt, Joel, ed. (1997). The French Defeat of 1940: Reassessments. Providence, RI: Berghahn. ISBN 1-57181-109-5. 
- Bruno Chaix, En mai 1940, fallait-il entrer en Belgique ? : décisions stratégiques et plans opérationnels de la campagne de France, Paris, Economica, coll. « Campagnes & stratégies » (no 35), 2000, 349 p. (ISBN 978-2-7178-4149-7, BNF 37216885), p. 68-69.