Саарська битва
| Саарська битва Offensive de la Sarre | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Дивна війна Західний фронт | |||||||
 | |||||||
| 49°10′00″ пн. ш. 7°15′00″ сх. д. / 49.16666667° пн. ш. 7.25° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Франція
Дипломатична підтримка: |
 Німеччина
| ||||||
| Командувачі | |||||||
 Моріс Гамелен Андре-Гастон Претела
|
.svg){kind=small} Ервін фон Віцлебен
| ||||||
| Військові сили | |||||||
| 41 дивізія, 2 400 танків |
22 дивізії | ||||||
| Втрати | |||||||
| 2,000 втрат 4 танків знищено |
552 втрат 114 пропали безвісти[1] 11 літаків знищено[2] | ||||||
Саарська битва (фр. Offensive de la Sarre, нім. Saar-Offensive) — наступальна операція французьких військ проти оборонних позицій 1-ї німецької армії в Саарі на ранній стадії Другої світової війни. Метою наступу в цьому секторі, щоб допомогти Польщі, яка була атакована 1 вересня 1939. Тим не менш, напад було зупинено і французькі війська були виведені.
Франція оголосила війну Німеччині 3 вересня 1939 року. Згідно франко-польською військовою угодою, французькі війська збиралися розпочати підготовку до великомасштабної стратегічної операції через три дні після мобілізації. Французам треба було захопити території від французького кордону до Західного валу і спробувати нав'язати бій на оборонних редутах. Повномасштабний штурм німецької оборони повинен був початися 16 вересня на 15-й день мобілізації. Попередня мобілізація була оголошена 26 серпня, а повна — 1 вересня.
Мобілізація йшла повільно через застарілої системи призову солдат на службу, до того ж у французів не було відомостей про німецькі танки та літаки, а вже задіяну бронетехніку було важко правильно використовувати одночасно з піхотою на полі бою[3]. Французьке командування розраховувало задіяти стандартну тактику Першої світової війни: масивний артобстріл позицій противника і їх подальший захоплення піхотою. Істотним мінусом цієї тактики була довга підготовка до атаки.
Наступ в Саарі в долині Рейну розпочався 7 вересня 1939 року, через чотири дні після того, як Франція оголосила війну Німеччині. Коли наступ почався, основні сили Вермахту були задіяні в битві проти польської армії, таким чином, французькі війська мали вирішальну чисельну перевагу вздовж кордону з Німеччиною. Одинадцять французьких дивізій пройшли по 23-кілометровому фронту поблизу Саарбрюкену проти слабких німецьких позицій на 32 кілометри вглиб території Третього Рейху. Французькі війська захопили 12 сіл, з яких були евакуйовані німецькі підрозділи: Герсгайм, Медельсхайм, Ін, Нідергайльбах, Блізменген, Людвайлер, Бреншельбах, Лаутербах, Нідальтдорф, Кляйнбліттерсдорф, Ауерсмахер і Зіттерсвальд (пізніше Гітлерсдорф).
Проте не все складалося благополучно для французів: по-перше, німці без втрат здали міста і тим самим ввели своїх супротивників в оману, накопичуючись сили. По-друге, біля Блісбрюка (Bliesbrück) відразу чотири танка Renault R35 були знищені мінами. По-третє, поступово німці стали контратакувати: 10 вересня французи відбили першу атаку поблизу Апах. Проте, командування не відкликало війська з фронту, і 12 вересня 32-й піхотний полк дійшов до Бреншельбаха, втративши капітана, сержанта і сім рядових[4]. Наступ було остаточно зупинено після того, як Франція захопила Варндські ліси, щільно заміновані території Німеччини площею три квадратних милі, та понесла значні втрати від протипіхотних мін.
Напад на землі Саар не призвів до будь-якого відволікання німецьких військ. 12 вересня англо-французька Вища військова рада зібралася на обговорення ситуації, що склалася, в Аббевіль у Франції. Військова рада ухвалила рішення негайно припинити всі наступальні дії. Французький генерал Моріс Гамелен наказав своїм військам зупинитися не ближче, ніж в 1 кілометрі від німецьких позицій вздовж лінії Зігфрида. Тим не менш, Моріс Гамелен послав телеграму польському фельдмаршалу Едвард Ридз-Сміглий, що половина його дивізій перебуває в контакті з ворогом, і що завдяки французьким досягненням, Вермахт змушений відвести, принаймні, шість дивізій з Польщі. Але, в реальності такого не було.
Наступний наступ союзників планували на 20 вересня, але у зв'язку з падінням Польщі його не відбулось. Здійснений німцями в жовтні контрнаступ дозволив їм повернути втрачені території, а французька армія повернулася на лінію Мажино. Відтоді до початку травня 1940 року на Західному фронті бойові дії фактично не вели, що й назвали «Дивною війною».
Німці втратили убитими 196 солдатів, пораненими 356 і зниклими безвісти 114. До 17 жовтня вони нарахували 11 втрачених літаків[2]. Французи втратили убитими, пораненими і зниклими безвісти 2 тисячі осіб.
- Operation Saar A Lost Opportunity — September '99 World War II Feature [Архівовано 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
- French launch offensive in the Saar [Архівовано 18 березня 2005 у Wayback Machine.]
- Saar Offensive
- Snyder, Louis L. The War: A Concise History 1939—1945. Julian Messner, Inc., 1960. p.95-96.
- Liddell Hart, B. H. History of the Second World War. G.P. Putnam's Sons, 1970. p. 31-33.
- ↑ "Berlin Diary" by William Shirer, 20 October 1939
- ↑ а б «Berlin expects Italy will react to New Turkish Treaty» [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.] Associated Press, 20 October 1939
- ↑ Snyder, Louis L. The War: A Concise History 1939—1945. Julian Messner, Inc., 1960. p.95-96.
- ↑ La drôle de guerre. Ministére de la Defénse. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2018.
|
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |