Саарська битва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саарська битва
Offensive de la Sarre
Дивна війна
Західний фронт
Soldat Francès al Saar.jpg
Французький солдат на вулиці німецького містечка. 15 жовтня 1944
Координати: 49°10′ пн. ш. 7°15′ сх. д. / 49.167° пн. ш. 7.250° сх. д. / 49.167; 7.250
Дата: 716 вересня 1939
Місце: Саар, Німеччина
Результат: захоплення незначної частини Саару французькими військами та вивід військ звідси
Сторони
Франція Франція Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Франція Моріс Густав Гамелен Третій Рейх Ервін фон Віцлебен
Військові формування
Франція XIX корпус Третій Рейх 1-ша армія
Військові сили
41 дивізія,
2 400 танків
22 дивізії
Карта території Німеччини окупованої французькими військами в ході Саарської битви

Саарська битва (фр. Offensive de la Sarre, нім. Saar-Offensive) — наступальна операція французьких військ проти оборонних позицій 1-ї німецької армії в Саарі на ранній стадії Другої світової війни. Метою наступу в цьому секторі, щоб допомогти Польщі, яка була атакована 1 вересня 1939. Тим не менш, напад було зупинено і французькі війська були виведені.


Цілі операції[ред. | ред. код]

Франція оголосила війну Німеччині 3 вересня 1939 року. Згідно франко-польською військовою угодою, французькі війська збиралися розпочати підготовку до великомасштабної стратегічної операції через три дні після мобілізації. Французам треба було захопити території від французького кордону до Західного валу і спробувати нав'язати бій на оборонних редутах. Повномасштабний штурм німецької оборони повинен був початися 16 вересня на 15-й день мобілізації. Попередня мобілізація була оголошена 26 серпня, а повна 1 вересня.

Мобілізація йшла повільно через застарілої системи призову солдат на службу, до того ж у французів не було відомостей про німецькі танки та літаки, а вже задіяну бронетехніку було важко правильно використовувати одночасно з піхотою на полі бою [1]. Французьке командування розраховувало задіяти стандартну тактику Першої світової війни: масивний артобстріл позицій противника і їх подальший захоплення піхотою. Істотним мінусом цієї тактики була довга підготовка до атаки.

Хід бойових дій[ред. | ред. код]

Наступ в Саарі в долині Рейну розпочався 7 вересня 1939 року, через чотири дні після того, як Франція оголосила війну Німеччині. Коли наступ почався, основні сили Вермахту були задіяні в битві проти польської армії, таким чином, французькі війська мали вирішальну чисельну перевагу вздовж кордону з Німеччиною. Одинадцять французьких дивізій пройшли по 23-кілометровому фронту поблизу Саарбрюкену проти слабких німецьких позицій на 32 кілометри вглиб території Третього Рейху. Французькі війська захопили 12 сіл, з яких були евакуйовані німецькі підрозділи: Герсгайм, Медельсхайм, Ін, Нідергайльбах, Блізменген, Людвайлер, Бреншельбах, Лаутербах, Нідальтдорф, Кляйнбліттерсдорф, Ауерсмахер і Зіттерсвальд (пізніше Гітлерсдорф).

Проте не все складалося благополучно для французів: по-перше, німці без втрат здали міста і тим самим ввели своїх супротивників в оману, накопичуючись сили. По-друге, біля Блісбрюка (Bliesbrück) відразу чотири танка Renault R35 ​​були знищені мінами. По-третє, поступово німці стали контратакувати: 10 вересня французи відбили першу атаку поблизу Апах. Проте, командування не відкликало війська з фронту, і 12 вересня 32-й піхотний полк дійшов до Бреншельбаха, втративши капітана, сержанта і сім рядових [2]. Наступ було остаточно зупинено після того, як Франція захопила Варндські ліси, щільно заміновані території Німеччини площею три квадратних милі, та понесла значні втрати від протипіхотних мін.

Наслідки[ред. | ред. код]

Напад на землі Саар не призвів до будь-якого відволікання німецьких військ. 12 вересня англо-французька Вища військова рада зібралася на обговорення ситуації, що склалася, в Аббевіль у Франції. Військова рада ухвалила рішення негайно припинити всі наступальні дії. Французький генерал Моріс Гамелен наказав своїм військам зупинитися не ближче, ніж в 1 кілометрі від німецьких позицій вздовж лінії Зігфрида. Тим не менш, Гамель послав телеграму польському фельдмаршалу Едвард Ридз-Сміглий, що половина його дивізій перебуває в контакті з ворогом, і що. завдяки французьким досягненням, Вермахт змушений відвести, принаймні, шість дивізій з Польщі. Але, в реальності такого не було.

Втрати[ред. | ред. код]

Німці втратили убитими 196 солдатів, пораненими 356 і зниклими безвісти 114. До 17 жовтня вони нарахували 11 втрачених літаків [3]. Французи втратили убитими, пораненими і зниклими безвісти 2 тисячі осіб.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Snyder, Louis L. The War: A Concise History 1939–1945. Julian Messner, Inc., 1960. p.95-96.
  • Liddell Hart, B. H. History of the Second World War. G.P. Putnam's Sons, 1970. p. 31-33.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Snyder, Louis L. The War: A Concise History 1939-1945. Julian Messner, Inc., 1960. p.95-96.
  2. La drôle de guerre. Ministére de la Defénse
  3. "Berlin expects Italy will react to New Turkish Treaty" Associated Press, 20 October 1939