Анциструс звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анциструс звичайний

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Сомоподібні (Siluriformes)
Родина: Лорікарієві (Loricariidae)
Підродина: Hypostominae
Рід: Анциструс (Ancistrus)
Вид: Анциструс звичайний
Ancistrus dolichopterus
Kner ,1854
Синоніми
*Hypostoma punctatum Jardine, 1841
  • Xenocara dolichoptera (Kner, 1854)
Посилання
Вікісховище: Ancistrus dolichopterus
Віківиди: Ancistrus dolichopterus
EOL: 224131
ITIS: 164347
МСОП: 167809
NCBI: 52073

Анциструс звичайний (Ancistrus dolichopterus) — рибка родини лорікарієвих (Loricariidae).

Ще на початку XX століття в спеціальних періодичних виданнях з'явились статті, у яких розповідалося про анциструсів. На жаль, на той час ці незвичайні риби не набули широкого розповсюдження. Вони так і залишились рідкісними представниками тропічної фауни в колекціях поодиноких любителів. А згодом їх забули взагалі.[1]

Тільки в 1970-х роках в СРСР знову з'явились ці дивовижні риби. Вони одразу стали популярними[1].

Причина неабиякої уваги широкого кола любителів до анциструсів пояснюється захопленням акваріумами рослинного типу. Риба приваблювала тим, що зчищала водорості зі скла акваріуму, листків рослин, до блиску відполіровувала корчі, запобігаючи їх гниттю, знищувала гідр.

Поширення[ред. | ред. код]

Анциструси, як і всі лорикариди, походять з Південної Америки: верхня і середня ділянки бразильської частини басейну Амазонки від Ріу-Негру вниз до нижнього Тромбетас, Тефе, Мадейри та Тапажос.

Утримування[ред. | ред. код]

Ікра анциструса

Утримання анциструсів неважке навіть для початківців. Вони добре себе почувають у воді з твердістю до 15°, pH 6,5-8, при температурі 20-28°C. Найбільші екземпляри досягають 15 сантиметрів завдовжки. Статеві ознаки з'являються у риб у шестимісячному віці за умовою правильної годівлі якісними кормами. У самців з'являються довгі (5-6 мм) вуса на передній частині голови. Самки великих виростів на голові не мають, проте край верхньої губи може мати коротенькі щетинки довжиною до 3 міліметрів.

Розмноження[ред. | ред. код]

Дорослий самець

Розмножуються анциструси іноді навіть у загальному акваріумі, де їх утримують спільно з іншими рибами. Для цього необхідно, щоб в акваріумі були замасковані елементи декору, які б давали рибам змогу сховатись і охороняти свою ікру. Це можуть бути дуплисті корчі, керамічні труби, глиняні горщики для квітів тощо. У анциструсів, як і у лорикарій, кладку ікри охороняє самець.

Вигодовування мальків також нічим особливим не відрізняється від вигодовування мальків лорикарій. Молодих анциструсів ніякі миролюбні риби або інші мешканці акваріума, крім раків або прісноводних креветок, не чіпають. І все ж, якщо в загальному акваріумі з'явились мальки анциструсів, то краще їх виловити й вигодовувати окремо. Вода, у яку відсаджують мальків, повинна бути така сама, як вода в акваріумі.

Коли молодь анциструсів досягне двох сантиметрів, до основних кормів слід додавати ошпарені окропом або морожені листки салату, шпинату, кульбаби.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Рудь М.П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с. ISBN 5-330-01196-5

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]