Атакішиєв Ага Салім Ібрагім огли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атакішиєв Ага Салім Ібрагім огли
азерб. Ağasəlim İbrahim oğlu Atakişiyev
Народився1903[1]
Баку, Російська імперія
Помер1970
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна СРСР
Національністьазербайджанець
Діяльністьполітик
Учасникнімецько-радянська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званнягенерал-майор
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Почесний співробітник держбезпеки

Ага Салім Ібрагім огли Атакішиєв (1903(1903), місто Баку, тепер Азербайджан — 1970, місто Баку, тепер Азербайджан) — радянський діяч органів держбезпеки, міністр внутрішніх справ Азербайджанської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині боцмана портового буксира (з 1916 року батько працював продавцем фруктів). У 1916 році закінчив чотирикласне вище початкове училище в Баку.

З квітня 1918 до квітня 1920 року — учень прядильного майстра прядильно-ткацької фабрики Тагієва в Баку. У 1920 році закінчив чотири класи Бакинського реального училища.

З квітня 1920 по травень 1921 року — контролер виконавчого комітету Бакинської міської ради.

З травня 1921 по травень 1924 року — інспектор карного розшуку в Баку. У травні 1924 — грудні 1929 року — співробітник Азербайджанської надзвичайної комісії (ЧК) та ДПУ Азербайджанської РСР. Брав активну участь у ліквідації декількох банд, двічі впроваджувався в бандформування.

З грудня 1929 року до червня 1932 року — старший оперативний уповноважений, заступник та начальник районного відділу ДПУ в селі Башкичеті Грузинської РСР.

Член ВКП(б) з серпня 1931 року.

У червні 1932 — липні 1933 року — оперуповноважений секретно-політичного відділу ДПУ Грузинської РСР.

У липні 1933 — липні 1934 року — начальник відділення секретно-політичного відділу ДПУ Азербайджанської РСР. У липні 1934 — липні 1937 року — начальник 2-го відділення секретно-політичного відділу УДБ НКВС Азербайджанської РСР. 7 липня 1937 — 4 червня 1939 року — заступник начальника секретно-політичного відділу УДБ НКВС Азербайджанської РСР.

З 4 червня до 25 листопада 1939 року — тво. заступника начальника Управління робітничо-селянської міліції НКВС Азербайджанської РСР. 25 листопада 1939 — 14 березня 1940 року — заступник начальника Управління робітничо-селянської міліції НКВС Азербайджанської РСР. З 14 до 29 березня 1940 року — в резерві відділу кадрів НКВС Азербайджанської РСР.

29 березня 1940 — 22 березня 1941 року — начальник Кіровобадського міського відділу НКВС Азербайджанської РСР.

22 березня 1941 — 7 серпня 1941 року — начальник Управління робітничо-селянської міліції НКВС Азербайджанської РСР і 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ Азербайджанської РСР. 7 серпня — 1 жовтня 1941 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Азербайджанської РСР по міліції.

1 жовтня 1941 — 15 квітня 1942 року — в резерві відділу кадрів по 1-му управлінні НКВС СРСР. З січня 1942 року — резидент іноземного відділу НКВС СРСР в Ірані, під прикриттям консула. Займався питаннями Південного Азербайджану.

9 травня 1942 — 4 червня 1943 року — начальник особливого відділу НКВС Бакинської армії протиповітряної оборони.

4 червня 1943 — 6 червня 1950 року — заступник народного комісара (міністра) державної безпеки Азербайджанської РСР.

25 травня 1950 — 16 березня 1953 року — міністр внутрішніх справ Азербайджанської РСР.

23 березня 1953 — 1954 року — заступник міністра внутрішніх справ Азербайджанської РСР.

До 24 червня 1954 року перебував у розпорядженні МВС Азербайджанської РСР. Звільнений із МВС 24 червня 1954 року «за фактами дискредитації».

26 листопада 1955 року заарештований. 26 квітня 1956 року на процесі у справі Багірова засуджений виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР до позбавлення волі у виправно-трудових таборах терміном на двадцять п'ять років, за порушення соціалістичної законності.

У 1970 році звільнений за умовно-достроковим звільненням з табору в Комі АРСР, згідно з Указом Президії Верховної ради СРСР від 5 жовтня 1970 року про помилування. З табору повернувся невиліковно хворою людиною. Помер у 1970 році в Баку.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]