Атакішиєв Ага Салім Ібрагім огли

Атакішиєв Ага Салім Ібрагім огли
азерб. Ağasəlim İbrahim oğlu Atakişiyev
Народився	1903 Баку, Російська імперія
Помер	1970 Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	азербайджанець
Діяльність	політик
Учасник	німецько-радянська війна
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	генерал-майор
Партія	КПРС
Нагороди

Ага Салім Ібрагім огли Атакішиєв (1903(1903), місто Баку, тепер Азербайджан — 1970, місто Баку, тепер Азербайджан) — радянський діяч органів держбезпеки, міністр внутрішніх справ Азербайджанської РСР, генерал-майор. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань.

Біографія

Народився в родині боцмана портового буксира (з 1916 року батько працював продавцем фруктів). У 1916 році закінчив чотирикласне вище початкове училище в Баку.

З квітня 1918 до квітня 1920 року — учень прядильного майстра прядильно-ткацької фабрики Тагієва в Баку. У 1920 році закінчив чотири класи Бакинського реального училища.

З квітня 1920 по травень 1921 року — контролер виконавчого комітету Бакинської міської ради.

З травня 1921 по травень 1924 року — інспектор карного розшуку в Баку. У травні 1924 — грудні 1929 року — співробітник Азербайджанської надзвичайної комісії (ЧК) та ДПУ Азербайджанської РСР. Брав активну участь у ліквідації декількох банд, двічі впроваджувався в бандформування.

З грудня 1929 року до червня 1932 року — старший оперативний уповноважений, заступник та начальник районного відділу ДПУ в селі Башкичеті Грузинської РСР.

Член ВКП(б) з серпня 1931 року.

У червні 1932 — липні 1933 року — оперуповноважений секретно-політичного відділу ДПУ Грузинської РСР.

У липні 1933 — липні 1934 року — начальник відділення секретно-політичного відділу ДПУ Азербайджанської РСР. У липні 1934 — липні 1937 року — начальник 2-го відділення секретно-політичного відділу УДБ НКВС Азербайджанської РСР. 7 липня 1937 — 4 червня 1939 року — заступник начальника секретно-політичного відділу УДБ НКВС Азербайджанської РСР.

З 4 червня до 25 листопада 1939 року — тво. заступника начальника Управління робітничо-селянської міліції НКВС Азербайджанської РСР. 25 листопада 1939 — 14 березня 1940 року — заступник начальника Управління робітничо-селянської міліції НКВС Азербайджанської РСР. З 14 до 29 березня 1940 року — в резерві відділу кадрів НКВС Азербайджанської РСР.

29 березня 1940 — 22 березня 1941 року — начальник Кіровобадського міського відділу НКВС Азербайджанської РСР.

22 березня 1941 — 7 серпня 1941 року — начальник Управління робітничо-селянської міліції НКВС Азербайджанської РСР і 1-й заступник народного комісара внутрішніх справ Азербайджанської РСР. 7 серпня — 1 жовтня 1941 року — заступник народного комісара внутрішніх справ Азербайджанської РСР по міліції.

1 жовтня 1941 — 15 квітня 1942 року — в резерві відділу кадрів по 1-му управлінні НКВС СРСР. З січня 1942 року — резидент іноземного відділу НКВС СРСР в Ірані, під прикриттям консула. Займався питаннями Південного Азербайджану.

9 травня 1942 — 4 червня 1943 року — начальник особливого відділу НКВС Бакинської армії протиповітряної оборони.

4 червня 1943 — 6 червня 1950 року — заступник народного комісара (міністра) державної безпеки Азербайджанської РСР.

25 травня 1950 — 16 березня 1953 року — міністр внутрішніх справ Азербайджанської РСР.

23 березня 1953 — 1954 року — заступник міністра внутрішніх справ Азербайджанської РСР.

До 24 червня 1954 року перебував у розпорядженні МВС Азербайджанської РСР. Звільнений із МВС 24 червня 1954 року «за фактами дискредитації».

26 листопада 1955 року заарештований. 26 квітня 1956 року на процесі у справі Багірова засуджений виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР до позбавлення волі у виправно-трудових таборах терміном на двадцять п'ять років, за порушення соціалістичної законності.

У 1970 році звільнений за умовно-достроковим звільненням з табору в Комі АРСР, згідно з Указом Президії Верховної ради СРСР від 5 жовтня 1970 року про помилування. З табору повернувся невиліковно хворою людиною. Помер у 1970 році в Баку.

Звання

• старший лейтенант державної безпеки (13.01.1936)
• капітан державної безпеки (25.03.1939)
• майор державної безпеки (27.05.1942)
• полковник державної безпеки (14.02.1943)
• комісар державної безпеки (24.05.1944)
• генерал-майор (9.07.1945 — 3.01.1955) — позбавлений звання генерал-майора постановою РМ СРСР № 9-4сс «як такий, що дискредитував себе за час роботи в органах держбезпеки і негідний у зв'язку з цим високого звання генерала».

Нагороди

• орден Леніна (30.04.1946)
• два ордени Червоного Прапора (3.11.1944, 20.03.1952)
• два ордени Вітчизняної війни І ст. (22.04.1943, 24.08.1949)
• орден «Знак Пошани» (25.02.1946)
• орден Трудового Червоного Прапора Азербайджанської РСР
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• дві медалі
• знак «Почесний працівник ВНК-ДПУ (XV)» (12.01.1936)
• знак «Заслужений працівник НКВС» (19.12.1942)

Джерела

• Петров Н. Кто руководил органами государственной безопасности, 1941—1954: справочник. М., 2010. [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)