Балтійська АЕС
| Балтійська атомна електростанція | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |
 Росія |
| Адмінодиниця | Німан |
| Місцезнаходження |
Росія, Калінінградська область, Німан |
| Початок будівництва | 2010 |
| Організація | «Росенергоатом» |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 2 |
| Будується енергоблоків | 2 |
| Тип реакторів | ВВЕР-1200 (АЕС-2006) |
| Реакторів в експлуатації | 0 |
| Генеруюча потужність | 2388 МВт (план) |
| Інша інформація | |
| Сайт | Балтійська АЕС |
 | |
 Балтійська АЕС у Вікісховищі | |
Балтійська атомна електростанція (Балтійська АЕС, Калінінградська атомна електростанція, Калінінградська АЕС) — АЕС, в стадії довгобуду у Німанському районі Калінінградської області, Росія. Має бути побудована за 12 км на південний схід від міста Німан (близько 10 км від кордону з Литвою); на АЕС заплановано два енергоблоки загальною потужністю 2300 МВт. За проектом, після спорудження Калінінградської області регіон має перетворитися з енергодефіцитного на експортера електроенергії.
25 лютого 2010 року відбулася церемонія закладки першого каменю на будівництві Балтійської АЕС. Основний етап будівельних робіт почався в квітні 2011 р[1][2][3] Вартість будівництва Балтійської АЕС оцінюється у 4,8 млрд євро, а разом з інфраструктурою — 6,23 млрд євро. Уряд Росії розраховує на те, що іноземні енергокомпанії, зацікавлені в покупці електроенергії майбутньої АЕС, придбають частку акцій станції (не більше 49 %) і цим візьмуть участь у фінансуванні будівництва.
У квітні 2014 року будівництво станції було призупинено і практично заморожено[4][5].
Будівельно-монтажні роботи виконуються в мінімальних обсягах. Нове обладнання що надходить консервується. На робочому майданчику станції постійно присутні не більше 100 осіб — будівельники та охорона.
У разі спорудження, одним з великих споживачів, ймовірно буде вивільнена після зупинки Ігналінської АЕС Круоніська ГАЕС.
Опис станції[ред. | ред. код]
Як принципова основа проекту «АЕС-2006», що розробляється для майданчика Балтійської АЕС, прийнята концепція з водо-водяним енергетичним реактором (ВВЕР-1200, модернізована з урахуванням досвіду експлуатації серійних енергоблоків АЕС з ВВЕР-1000, що напрацювали понад 130 реакторо-років. До складу енергоблоку входить реакторна установка ВВЕР-1200 (Головний конструктор ФГУП ОКБ «Гідропрес»).
Плани експорту та згортання проєкту[ред. | ред. код]
Калінінградська область має власну теплову потужність, та не потребувала двох потужних блоків по 1,2ГВт які будувались чисто з економічних розрахунків орієнтованих на продаж електроенергії, а будівництво малопотужних енергоблоків (які також розглядали як варіант продовження проєкту щоб уникнути його консервації) робить електроенергію дорожчою у 5-6 разів. Росатом, розробляючи проект АЕС розглядав за основну мету експорт електроенергії до сусідніх країн. На початкових етапах, деяку зацікавленість у імпорті проявляла бізнес еліта Польщі. До планів Росатому також входило можливе виокремлення електростанції в острівний режим та синхронізація її із ENTSO-E, проте співпраця не пройшла далі чим попередні домовленості та не знайшла підтримки. Слід зазначити що калінінградську область та Польщу не поєднує жодна високовольтна лінія, що б передбачало також будівництво супутньої інфраструктури.
Додатково до попередніх факторів, внаслідок зовнішньої політики Російської Федерації, протестом Литви проти Білоруської атомної електростанції, яка по суті є чистим капіталовкладенням Російської Федерації, постійні публічні погрози країнам Балтії військовим вторгненням, сусідні країни відмовилися навіть в перспективі купувати електроенергію — навіть не дивлячись на те що Калінінградська область синхронізована з енерго системою Росії та Білорусі через Литву, Латвію, Естонією могла б продавати електроенергію у згадані країни. У 2013 Латвія заявила, що реактори, які планується збудувати на Балтійській АЕС, ніколи не перевірялися на безпеку відповідно до методології, схваленої всередині Євросоюзу[6] а політичне протистояння проти Росії було настільки сильним, що президент Литви Гітанас Науседа особисто відвідав Україну у 2021 році та виступив із зверненням у Верховній Раді, щоб навіть Україна бойкотувала закупівлю електроенергії з Білорусії, де нещодавно Росатом теж побудував Білоруську атомну електростанцію.[7] Слід зазначити що країни Балтії планують повне від'єднання від енергосистеми Росії та Білорусі приєднання до ENTSTO-E, що теж додатково ускладнює амбітний проект добудови станції.
Енергоблоки[ред. | ред. код]
| Енергоблок[8] | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чистий | Брутто | ||||||
| Балтійськ-1 (план)[9] | ВВЕР-1200/491 | 1109 МВт | 1194 МВт[10] | 22.02.2012 | (2020) | Будівництво припинене | |
| Балтійськ-2 (план)[11] | ВВЕР-1200/491 | 1109 МВт | 1194 МВт | Будівництво припинене | |||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Росатом» начал строительство Балтийской АЭС. lenta.ru. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 2010-02-30.
- ↑ Кириенко рассказал о плане строительства Балтийской АЭС. KMnews. 17 серпня 2010. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
- ↑ А.Денисинков (18 серпня 2010). Сергей Кириенко заглянул в котлован Балтийской АЭС. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2010.
- ↑ Стройка с непростой судьбой: Балтийская АЭС ждет перемены политических ветров. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
- ↑ Директор Балтийской АЭС: никто ничего не отменял, и термин «консервация» не уместен. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
- ↑ Владимир Сливяк (2013.06.03). Строительство Балтийской АЭС остановлено. bellona.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Президент Литви у Верховній Раді закликав Україну не купувати електроенергію в Білоруськох АЕС. radiosvoboda.org. 21.03.2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
- ↑ Power Reactor Information System [Архівовано 11 лютого 2012 у Wayback Machine.] of the МАГАТЕ: «Russian Federation: Nuclear Power Reactors» [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (english)
- ↑ МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — BALTIISK-1 (english)
- ↑ BALTIC-1 (Last update on 2013-07-05). Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
- ↑ МАГАТЭ: Nuclear Power Reactor Details — BALTIISK-2 (english)
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Балтійська АЕС [Архівовано 20 жовтня 2015 у Wayback Machine.]