Бано Кудсія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бано Кудсія
Народилася 28 листопада 1928(1928-11-28) або 1928
Firozpurd, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія
Померла 4 лютого 2017(2017-02-04)
Лахор, Пакистан
Країна  Британська Індія
 Пакистан
Діяльність письменниця, письменниця-романістка
Alma mater Урядовий коледжd
Мова творів пенджабська
Magnum opus Раджа Гідхd
Конфесія сунізм
У шлюбі з Ashfaq Ahmadd
Нагороди

Бано Кудсія (урду بانو قدسیہ‎‎ , 28 листопада 1928, Фірозпур, Пенджаб, Британська Індія – 4 лютого 2017, Лахор, Пакистан), також відома як Бано Аапа[1] — пакистанська романістка, драматург і спіритуалістка. Писала літературу мовою урду, створюючи романи, драми та оповідання. Найкраще відома за романом «Раджа Гідх»[2]. Також писала для телебачення та сцени мовами урду та пенджабі. Її п'єсу «Aadhi Baat» називають «класичною п'єсою»[3]. Померла у Лахорі 4 лютого 2017 року[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 28 листопада 1928 року у Фірозпурі, Британська Індія, як Кудсія Чатта[5]. Її батько був бакалавром сільського господарства, а її брат Перваіз Чатта був художником. Вона переїхала до Лахора зі своєю родиною після поділу Індії та почала писати короткі оповідання під час навчання в 5 класі[6]. Закінчила коледж Kinnaird в Лахорі, а потім приєдналася до Університету урядового коледжу (Лахор) (GCU), щоб здобути ступінь магістра з літератури урду, який вона закінчила 1951 року[7].

Взяла шлюб з письменником Ашфак Ахмедом, з яким познайомилася в Університеті Урядового коледжу (Лахор)[8]. У них народилося троє синів Анеек, Аніс та Асир[9]. Подружжя вважалося нерозлучним у своєму соціальному житті[10].

Літературна творчість[ред. | ред. код]

Роман «Раджа Гід» (Король-стерв'ятник) вважається сучасною класикою урду.[1] Серед її найвідоміших творів також — Аатіш-і-зер-і-паа, Аік Дін, Асай Пасай, Чахар Чаман, Чхота Шехер Барай Лог, Пішохідна стежка кі Гаас, Хаасіл Гаат і Хава Кей Наам.[6] Найвідоміші п'єси, які вона написала, включають Тамасил, Хава ке Наам, Сехарай і Халідж.[7]

Її п'єса «Аадхі Баат», яка була визнана критиками, розповідала про відставного директора. У п'єсі розглядалися повсякденні життєві проблеми директора, а в ролі головного героя виступав Каві Хан. Режисером вистави був Ага Насір, а продюсером став Таукір Насір. «Aadhi Baat» виконали в травні 2010 року в Ісламабаді на триденному заході, організованому Національною радою мистецтв Пакистану.[3] Автобіографія Ашфака Ахмеда «Baba Saheba» була неповною на момент його смерті у вересні 2004 року. Кудсія завершила біографію, і друга її частина була опублікована як «Rah-i-Rawaan». Контраст у стилях оповіді подружжя очевидний у цих двох книгах; якщо критики вважають першу половину «зворушливою, зрозумілою та абсолютно захопливою», то друга половина викликає відчуття смутку. Кудсія приписує Ахмеду те, що він змінив її після їхнього шлюбу і зрештою дозволив їй присвятити себе писанню.[10] Роман Кудзії «Raah-e-Rawaan» був опублікований 2011 року. Це аналітичний погляд на філософське мислення Ашфака Ахмеда і на те, як воно може пов'язатися з певними аспектами самого життя. Кудсія дуже шанувала свого чоловіка і поставила Ашфака Ахмеда на дуже високий п'єдестал. Однак вона навіть не претендує на розуміння чоловіка, з яким прожила понад п'ять десятиліть. Отже, спроба написати біографію Ашфака Ахмеда вивела її за межі цієї «єдиної людини» — і вона почала писати про його походження, сім'ю, включаючи його діда, батька, дядьків, братів, сестер та їхніх дітей, щоб повністю зрозуміти загадкою, якою був Ашфак Ахмед.[11]

Роман Кудсія «Haasil Ghaat» був опублікований 2005 року та став відомий своєю дикцією, але також критикувався за використання англійського сленгу, на відміну від її звичайної традиційної розповіді на урду. Однак у майбутньому ця мова стала популярною серед інших письменників.[7]

Бано Кудсія також написала книгу про Кудрата Уллу Шахаба під назвою «Мард-е-Абрешам». У книзі в основному зображено життя Шахаба і те, як воно пов'язане з Ашфаком Ахмедом та його сім'єю як на соціальному, так і на духовному рівні.[12] Баба Мохаммад Ях'я Хан був дуже натхненний Маа Джі Бано Кудсія і Баба Джі Ашфаком Ахмедом.[13]

Смерть[ред. | ред. код]

Бано Кудсія померла 4 лютого 2017 року в лікарні Іттефак у Лахорі у віці 88 років. Її син Асир Ахмед повідомив, що вона померла приблизно в час для молитви Магріб (після заходу сонця).[6] Її поховали в Лахорі 5 лютого, а молитовні служби відбулися в Модель-Тауні, Лахор.[14]

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

1983 року Кудсія була нагороджена Урядом Пакистану нагородою «Сітара-і-Імтіаз» (Зірка досконалості).[15][16] 2010 року уряд Пакистану нагородив її Хілал-і-Імтіаз (Півмісяць передового досвіду) за заслуги в літературі.[17] 2012 року Пакистанська академія літератури (PAL) нагородила Кудсіа премією Камал-е-Фун, яка є нагородою за життєві досягнення.[18][19] 2016 року Союз Старих Равіан GCU (GCU-ORU) на своїй щорічній зустрічі нагородив її нагородою за життєві досягнення.[20] Того ж року Пакистанський фонд догляду за життям (PLCF) також присудив Кудсії нагороду за життєві досягнення.[21]

28 листопада 2020 року Google відзначила її 92-й день народження за допомогою Google Doodle.[22]

Книги[ред. | ред. код]

Драми
Романи
Оповідання
  • Hijraton Kay Darmiyan ISBN 9-69352-366-0
  • Dast Bastaa ISBN 9-69351-324-X
  • Aatish e Zeer Pa
  • Amar Bail
  • Dusra Darwaza
  • Baz Gasht
  • Na Qabil e Zikr
  • Samaan e Wajood
  • Tawaja ki Taalib
  • Kuch Aur Nahi
Біографії

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Parekh, Rauf (18 липня 2015). Literary notes : May they live longer – oldest living authors of Urdu. Dawn. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  2. ↑ Bano Qudsia's 'Raja Gidh' inspires audience. RSPK Pak Society. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 1 листопада 2021.
  3. ↑ а б Zaidi, Schezee (30 травня 2010). Bano Qudsia's 'Aadhi Baat' inspires audience. The News International. Архів оригіналу за 6 October 2014.
  4. ↑ Bano Qudsia passes away. The Nation. Pakistan. Архів оригіналу за 9 лютого 2017. Процитовано 1 листопада 2021.
  5. ↑ Famous writer Bano Qudsia turns 88. The News. 28 листопада 2016. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  6. ↑ а б в Ahmed, Shoaib (15 лютого 2017). Celebrated writer Bano Qudsia is no more. Dawn. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  7. ↑ а б в Shahzad, Muhammad (5 лютого 2017). Literary giant Bano Qudsia dies at 88. The Express Tribune. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  8. ↑ Ahmed, Shoaib (5 лютого 2017). Celebrated writer Bano Qudsia is no more. DAWN.COM (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  9. ↑ Impact International, Volume 34, Issue 4 – Volume 35, Issue 4. News & Media. 2004. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  10. ↑ а б In life, in literature: the Siamese twins. Dawn. 10 квітня 2011. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 1 листопада 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Mard e Abresham By Bano Qudsia Free Pdf – The Library PK. The Library PK. 24 серпня 2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  13. ↑ Modern day Mystic. The Nation (англ.). 6 січня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 1 листопада 2021.
  14. ↑ Bano Qudsia laid to rest in Lahore. Radio Pakistan. 5 лютого 2017. Архів оригіналу за 6 February 2017.
  15. ↑ Half the Sky: Stories by Women Writers of Pakistan. Unistar Books. 2004. с. 256. ISBN 9788186898307. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  16. ↑ Pakistani Literature. Pakistan Academy of Letters. 2005. с. 283. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  17. ↑ Names of civil and military award achievers. The Financial Daily. Архів оригіналу за 6 February 2017.
  18. ↑ Bari, Mavra (27 вересня 2012). Honour: Lifetime achievement award for Bano Qudsia. The Express Tribune. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  19. ↑ Bano Qudsia named for award. Dawn. 27 вересня 2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
  20. ↑ GCU confers lifetime achievement award on Bano Qudsia, others. Pakistan Today. 4 квітня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 1 листопада 2021.
  21. ↑ PLCF honours Bano Qudsia with award. The Nation (Pakistan). 9 грудня 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 1 листопада 2021.
  22. ↑ Bano Qudsia's 92nd Birthday. www.google.com (англ.). Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бано_Кудсія&oldid=41236890