Баталов Салих Вазихович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Баталов Салих Вазихович
тат. Салихҗан Вазыйх улы Батталов
Народився5 серпня 1905(1905-08-05)
с. Великі Тігани, Казанська губернія, Росія
Помер12 березня 1995(1995-03-12) (89 років)
Казань, Татарстан, Росія
ГромадянствоСРСР СРСРРосія Росія
Національністьтатарин
Діяльністьписьменник
Знання мовтатарська
ПартіяКПРС
Брати, сестриMöbäräk Battalofd
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За бойові заслуги»

Баталов Салих Вазихович — (Салих Батта́л, Салихзян Батта́л; тат. Салихҗан Вазыйх улы Батталов; 5 серпня 1905, с. Великі Тігани[ru], Казанська губернія, нині Олексіївський р-н, Татарстан, Росія — 12 березня 1995, Казань, Росія) — татарський письменник.

Член КПРС з 1927. Закінчив Оренбурзьку льотну школу у 1929 році. Був пілотом-випробувачем. Автор поетичних збірок, поем і повістей.

Переклав поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», яку вміщено в татарському виданні «Кобзаря» (Казань, 1953).

Відоме висловлювання Салиха Баттала про гімн Радянського Союзу (рос. «Союз нерушимый республик свободных сплотила навеки великая Русь»). «Хіба це не та Русь, — ущипливо запитує Баттал, — яку Ленін справедливо називав „в'язницею народів“?»

У 1933—1935 роках військовий льотчик-випробувач Спеціального конструкторського бюро при Науково-дослідному інституті ВПС СРСР, на часі війни з Японією служив військовим льотчиком.

Джерела

[ред. | ред. код]