Бачков Микола Мефодійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бачков Микола Мефодійович
рос. Николай Мефодиевич Бачков
Народився1 травня 1911(1911-05-01)
Ферзиковський район
Помер26 травня 1996(1996-05-26) (85 років)
Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьдержавний діяч
Alma materВійськово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Учасникнімецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Військове званняконтрадмірал
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Микола Мефодійович Бачков (1 травня 1911, місто Калуга, тепер Російська Федерація — 26 травня 1996, місто Ялта) — радянський військовий діяч, командувач Дунайської флотилії, контр-адмірал. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1960—1961 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1933 року служив у Військово-морському флоті СРСР. У грудні 1933 — грудні 1935 р. — слухач курсів командного складу Чорноморського флоту.

У січні — травні 1936 р. — командир Бойової частини-3, у травні 1935 — травні 1937 р. — помічник командира річкового тральщика «Ленінград», у червні 1937 — лютому 1938 р. — помічник командира річкового тральщика «Харків».

У лютому — вересні 1938 р. — слухач мінного відділу Спеціальних курсів командного складу Військово-морського флоту.

У вересні 1938 — березні 1939 р. — тимчасовий виконувач обов'язків командира охорони водного району Головної бази, у березні 1939 — жовтні 1940 р. — мінер, у жовтні 1940 — жовтні 1943 р. — начальник штабу окремого дивізіону тралення і загороджень, у жовтні 1943 — листопаді 1945 р. — командир 1-го дивізіону річкових тральщиків Червонопрапорної Амурської флотилії. Учасник радянсько-японської війни 1945 року.

У листопаді 1945 — березні 1946 р. — начальник штабу бригади тралення, у березні — квітні 1946 р. — старший офіцер оперативного відділу штабу флотилії, у квітні 1946 — листопаді 1947 р. — начальник штабу 1-ї бригади тралення Дунайської флотилії.

У листопаді 1947 — грудні 1950 р. — слухач основного факультету Військово-морської академії імені Ворошилова.

Член ВКП(б) з 1949 року.

У грудні 1950 — березні 1952 р. — старший офіцер, у березні — грудні 1952 р. — заступник начальника 1-го відділу (оперативної підготовки флотів і флотилій) Головного оперативного управління Морського генерального штабу.

У грудні 1952 — вересні 1955 р. — начальник штабу—1-й заступник командувача Червонопрапорної Амурської флотилії. У вересні 1955 — січні 1956 р. — командир Амурської військово-річкової бази Тихоокеанського флоту.

У січні 1956 — січні 1961 року — командувач Дунайської флотилії.

У січні 1961 — березні 1963 р. — начальник Ленінградського Нахімовського училища Військово-морського флоту. У березні — квітні 1963 р. — у розпорядженні Головного командування Військово-морського флоту.

У березні 1963 — грудні 1964 р. — начальник штурмансько-гідрографічного факультету Вищого військово-морського училища імені Фрунзе.

З грудня 1964 року — в запасі через хворобу. Проживав у місті Ялті. Похований на Лівадійському цвинтарі.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Лурье В. Адмиралы и генералы Военно-морского флота СССР 1946—1960. — М., 2007.