Бернард Беренсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бернард Беренсон
англ. Bernard Berenson
Народився 26 червня 1865(1865-06-26)[1][4][…]
Вільнюс, Російська імперія[6]
Помер 6 жовтня 1959(1959-10-06)[1][2][…] (94 роки)
Флоренція, Італія
Поховання Villa I Tattid
Країна  США
 Російська імперія
Місце проживання Villa I Tattid[6]
Діяльність мистецтвознавець, історик, письменник, художній критик, connoisseur, колекціонер мистецтва, photography collector
Галузь живопис Відродженняd[6] і мистецтвознавство[6]
Alma mater Гарвардський університет (1887)[6], Бостонський університет[6] і Boston Latin Schoold[6]
Відомі учні Isabella Stewart Gardnerd і Maud Cruttwelld[7]
Знання мов англійська[1][8], німецька[6], італійська і французька
Членство Американська академія мистецтв і наук, Американська академія мистецтв та літератури і Академія витончених мистецтвd
Роки активності 1889[9]1959[9]
Конфесія юдаїзм[10] і католицтво[10]
Батько Albert Valvrojenskid[11][6]
Мати Judith Mickleshankid[11][6]
Брати, сестри Сенда Беренсонd і Abram G. 'Abie' Berensond
У шлюбі з Мері Беренсон[11]
Нагороди

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Serena Medald (1943)

Бернард Беренсон (англ. Bernard Berenson *26 липня 1865, Литва — †6 жовтня 1959, Флоренція) — експерт, історик і мистецтвознавець США єврейсько-литовського походження. Спеціалізувався на майстрах італійського Відродження.

Біографія[ред. | ред. код]

Подвір'я вілли Татті у Фьєзолє

Народився в Литві. Походить з єврейської родини. У зв'язку з загрозою єврейських погромів і смерті родина емігрувала у США, куди вивезла 10-річного Бернарда. Отримав вищу освіту в Гарвардському університеті США.

Серед його блискучих атрибуцій — підтвердження оригінальності картини Леонардо да Вінчі «Мадонна Бенуа» (Мадонна з квіткою), що належала тоді Імператорському Ермітажу.

Беренсон — один з фігурантів галасливого судового процесу за приводом атрибуції одного з варіантів «Дами з фероньєркою» того ж Леонардо у 1923 році. У 1930 р. надрукував свою працю «Італійські художники доби Відродження». Скандал був і з приводу атрибуції картини «Поклоніння пастухів», яку Беренсон відносив до ранішніх творів Тіціана.

За свої атрибуції(експертні оцінки) брав 5 відсотків комісійних. Серед його клієнтів — мільйонери США і Ізабелла Стюарт Гарднер. Став дуже заможною людиною, придбав віллу Татті у Фьєзоле біля Флоренції. Жив в Італії постійно навіть у роки 2-ї світової війни, чим досадив фашистам. По заповіту Б.Беренсона вілла з усіма художніми цінностями перейшла до майна Гарвардського університету.

Беренсону закидають провину за неточність деяких атрибуцій. Але треба оцінювати спеціаліста комплексно — за його успіхи і невдачі. Успіхів було більше, що доводить надзвичайно високий рівень зібрання Музею Ізабелли Стюарт Гарднер в місті Бостон.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]