Берта Швабська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берта Швабська
Нині на посаді
Народився907
Померне раніше 2 січня 966
Паєрн
ПохованийВо
Відомий якаристократка
БатькоБурхард II (герцог Швабії)
МатиRegelindad
У шлюбі зРудольф II і Гуго Італійський
ДітиАдельгейда Бургундська[1], Конрад I і Burchard I of Lyond

Берта Швабська (нім. Berta von Alamannien, фр. Berthe de Souabe; жовтень 907 — після 2 січня 966) — королева Італії в 922—926 роках, королева Нижньої Бургундії і Арелату (Верхньої Бургундії) з 933 року. У 937 році стала королевою Ломбардії. Дружина королів Рудольфа II з 922 року та Гуго I Арльського з 937 року.

Біографія

[ред. | ред. код]
Вітраж у церкві міста Вімміс із зображенням Берти Швабської

Дочка Бурхарда II, герцога Швабії у 917—926 роках, і його дружини Регелінди.

У 922 році вийшла заміж за Рудольфа II, короля Італії в 922—926 роках і короля Нижньої Бургундії і Верхній Бургундії в 933—937 роках.

У листопаді 926 року у Вормсі Рудольф II передав Спис Лонгина Генріху I Птахолову, першому королю Німеччини, з яким вів війну за підпорядкування Швабії. У 933 році Рудольф II відмовився від домагань на Італію та отримав від Гуго Арльського престол Нижньої Бургундії.

Рудольф II і Берта Швабська побудували багато церков у Західній Швейцарії. Після смерті Рудольфа II в 937 році Берта деякий час жила при дворі його сина і спадкоємця Конрада I, короля Бургундії.

12 грудня 937 року вона стала четвертою дружиною Гуго Арльського з династії Бозонідів. Жила переважно в своєму замку, бо її другий чоловік мав багато коханок і бастардів.

Через 10 років — у 947 році — Гуго Арльський помер. Шлюб Берти з ним був бездітним.

За збереженими даними, Берта жила в невстановленому місці північніше Альп. Померла і похована в монастирській церкві міста Паєрн (у сучасному швейцарському кантоні Во).

Берта Швабська увійшла в історію франкомовної частини Швейцарії як легендарна, добра королева (La reine Berthe, Berta die Spinnerin) і гарна господиня. Вона була однією з творців кантону Во, адміністративним центром якого тепер є Лозанна. Лікувала людей і шанувалася як свята. З XVII століття збереглася приказка: «В ті часи, коли королева Берта пряла пряжу».

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]