Конкубінат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжособові стосунки
Огляд[en]
 
Категорія КатегоріяPortal Портал

Конкубі́на (лат. concubina), наложниця — жінка, що живе з чоловіком у відкритому, неприхованому і зазвичай тривалому сексуальному зв'язку. На відміну від багатоженства, вона і народжені від такого зв'язку діти не мали права на спадок батька. Друга відмінність — відсутність весільної церемонії і відсутність претензій чоловіка у випадку, якщо жінка-конкубіна піде до іншого.

Римське право[ред. | ред. код]

У римському праві постійне (не випадкове) дозволене законом співжиття чоловіка і жінки називалося конкубіна́том (лат. concubinatus). Конкубіна не розділяла соціального становища чоловіка. Крім того, чоловік в республіканську епоху міг перебувати і в законному шлюбі, і в конкубінаті (з різними жінками).

Конкубінат у християнстві[ред. | ред. код]

Шлюб за допомогою договору не є таїнством і може бути названий конкубінатом:

Ліві лапки Конкубінат вважається дозволеним, бо має наложницею чесну жінку і робить це відкрито, очевидно, має її як жінку, а в іншому випадку грішить по відношенню до неї блудом( М. Властар. Синтагма. П. гл.17). Праві лапки
Ліві лапки той, хто не має дружини, але має за дружину конкубіну, не повинен відлучатися від причастя, а проте, хай буде задовольнятися він союзом з однією жінкою, будь вона дружиною або конкубіною - що його більше влаштовує (Рішення 1-го толедського Собору) Праві лапки

Василій Великий називає конкубінат блудом:

Ліві лапки Блуд не є шлюб, і навіть не початок шлюбу. Тому тих, що злягаються через блуд, краще розлучати, якщо можливо. Якщо ж всіляко тримаються співжиття (конкубінату), то нехай приймуть епітимію розпусти: але нехай залишаться у співжитті шлюбному, нехай не гірше що буде (26-те правило святителя Василія Великого) Праві лапки

У своїй 89-й новелі візантійський імператор Лев VI (912 р.) вперше піддав критиці попереднє законодавство за те, що такі юридичні акти, як усиновлення та шлюб, вважалися суто цивільними процедурами. Він проголосив, що обидва цих акти, оскільки вони відбуваються не рабами, а вільними людьми, повинні санкціонуватися за допомогою певної церковної церемонії - вінчання. Шлюб, який не отримав благословення Церкви, «не буде вважатися шлюбом», а стане незаконним конкубінатом.[1]

Конкубінат в Японії[ред. | ред. код]

У Японії інститут конкубінату було законодавчо заборонено у середині XX століття.

Відомі конкубіни[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Брак в православии - читать, скачать - протоиерей Иоанн Мейендорф. azbyka.ru (ru). Процитовано 2019-10-03. 

Посилання[ред. | ред. код]