Битва біля Рябої Могили

Битва біля Рябої Могили
Російсько-турецька війна (1768—1774)
Дата: 17 (28) червня 1770 року Місце: Ряба Могила, зараз Румунія Результат: Перемога російської армії
Сторони
Російська імперія	Османська імперія  Кримське ханство
Командувачі
П. О. Румянцев	Каплан I Ґерай
Військові сили
38-39 тисяч 115 гармат	70 тисяч 44 гармати
Втрати
46 загиблих	близько 400 загиблих

Битва біля Рябої Могили — битва російсько-турецької війни 1768—1774 років, яка відбулась біля кургану Ряба Могила, розташованого на правому березі Прута, 17 (28) червня 1770 року.

Хід битви

22 червня 1770 року російська армія під командуванням П. О. Румянцева (38-39 тис. чоловік, 115 гармат) зосередилась на східному березі Прута, навпроти укріплених позицій турецько-татарських військ (22 тисячі турків, 50 тисяч татар, 44 гармати), якими командував кримський хан Каплан I Ґерай. Незважаючи на чисельну перевагу противника, Румянцев вирішив захопити укріплені позиції раптовою атакою. Для цього він розділив армію на 4 великі загони. Загони Румянцева (головні сили) та Ф. В. Бауера мали здійснювати фронтальну атаку, а загони генералів Потьомкіна та М. В. Репніна (з кіннотою генерала І. П. Салтикова) мали завдати удари у фланг та тил.

На світанку 28 червня, здійснивши раптовий марш-маневр, російські війська почали штурм. Активні дії загонів Бауера та Румянцева відволікли увагу противника, що дозволило загонам Потьомкіна та Репніна зайти у фланг та тил укріпленої позиції та створити загрозу її оточення. Злякавшись загрози оточення, хан відступив. Турецько-татарські війська втратили близько 400 осіб, російська армія — 46 осіб.

Наслідки

Битва біля Рябої Могили була фактично невеликою сутичкою, але прославилась завдяки застосуванню Румянцевим нових тактичних прийомів. Румянцев вперше у ході степових походів російської армії застосував дивізіонне каре, не побоявшись розділити війська. До цього російська армія у боротьбі з ворогом, який мав багато кінноти (турки і татари) використовувала єдине армійське каре. Крім того, Румянцев відмовився від застосування загороджувальних рогаток, щоб підвищити мобільність військ та збільшити силу залпу (до цього частина солдатів використовувалась для перенесення рогаток і не вела вогонь). Тепер для прикриття піхоти активно використовувалась артилерія, піхотинці зустрічали ворога залпами рушниць та виставляли штики. Ці нововведення підвищили мобільність військ, зробили дії російської армії швидшими, рішучішими і більш атакувальними.

Джерела

• Рябая Могила // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 7. — 686 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.