Битва біля Козлуджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва біля Козлуджі
Російсько-турецька війна (1768—1774)
Паметник Суворово нов1.jpg
Дата: 9 (20) червня 1774 року
Місце: Козлуджа
(нині Суворово, Болгарія)
Результат: Перемога російської армії
Сторони
Flag of Russia.svg Російська імперія Османська імперія Османська імперія
Командувачі
О. В. Суворов
М. Ф. Каменський
Абдул-Резак
Військові сили
25 тисяч чоловік 40 тисяч чоловік
Втрати
75 загиблих,
134 поранених
500 загиблих,
100 полонених,
29 гармат

Битва біля Козлуджі — зустрічна битва російсько-турецької війни 1768—1774 років, яка відбулась 9 (20) червня 1774 року поблизу м. Козлуджа (нині Суворово, Болгарія).

Передумови[ред. | ред. код]

Кампанія 1774 року основною метою мала наступ на Шумлу, де знаходилась ставка великого візира. За планом головнокомандувача російської армії П. О. Румянцева російські корпуси генерал-поручників О. В. Суворова і М. Ф. Каменського чисельністю 25 000 чоловік, переправившись через Дунай поблизу Гірсова та Ізмаїла, повинні були наступати на Базарджик з метою відволікти увагу турків від Шумли — пункту зосередження турецьких військ та головної мети дій російської армії.

Корпус Каменського, взявши з боєм 2 (13) червня Базарджик, 8 (19) червня поблизу Юшенли (6 км на схід від Козлуджі) з'єднався з корпусом Суворова.

В той же час 40-тисячна турецька армія під командуванням Абдул-Резака підійшла до Козлуджі.

Хід бою[ред. | ред. код]

Між Юшенли та Козлуджею розташовувався Деліорманський ліс. 9 (20) червня штаб отримав звістку, що турки знаходяться на виході з Деліорманського лісу. Назустріч їм були відправлена кавалерія. Турки почали відступати і російська кавалерія заглибилась в ліс, на виході з якого на неї чекали турецькі війська. Вони атакували козачі загони, які були в авангарді, намагаючись відрізати їх від основних сил. Козаки почали відступати, внаслідок чого на вузькій стежці виникла тиснява та безлад. Каменський почав терміново виводити війська з лісу, відправивши підмогу козакам. Одночасно він викликав з російського табору піхоту. В результаті російські війська вийшли з лісу та вишикувались в бойовий порядок на виході з нього.

Спроби турків атакувати російські війська з різних флангів та зайти їм в тил не принесли їм успіху, і вони змушені були відступити. Суворов зі своїми військами став їх переслідувати, і, вийшовши з лісу, опинився перед пагорбами, де стояло турецьке військо, що прикривало Козлуджу. На допомогу йому Каменський відправив решту свого війська. Вишикувавши свої каре в одну лінію, Суворов розпочав наступ та захопив узвишшя, де розташовувались турки. Потім він піддав турків артилерійському обстрілу, після чого знову перейшов у наступ. Після 8-годинного бою турки відступили, кинувши свій табір.

Наслідки[ред. | ред. код]

Перемога біля Козлуджі спричинила вплив на результат війни, відкривши росіянам шлях до останнього опорного пункту оборони турків — Шумлу. 10 (21) липня Туреччина змушена була укласти з Росією Кючук-Кайнарджійський мирний договір.


Джерела[ред. | ред. код]

  • Козлуджа // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 4. — 655 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.