Координати: 58°53′21″ пн. ш. 25°34′19″ сх. д. / 58.889166666667° пн. ш. 25.571944444444° сх. д. / 58.889166666667; 25.571944444444
Очікує на перевірку

Битва під Білим Каменем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва під Білим Каменем
Польсько-шведська війна 1600—1611
58°53′21″ пн. ш. 25°34′19″ сх. д. / 58.889166666667° пн. ш. 25.571944444444° сх. д. / 58.889166666667; 25.571944444444
Дата: 25 вересня 1604 року
Місце: Білий Камінь
тепер Пайде, Естонія
Результат: Перемога Речі Посполитої
Сторони
Швеція Річ Посполита
Командувачі
Арвід Столарм
Алонсо Качо де Кануто
Ян-Кароль Ходкевич
Військові сили
6 000 2 300
Втрати
~ 3 000 вбитих 81 убитий
~ 100 поранених

Битва під Білим Каменем (Битва під Вайсенштейном) — битва польсько-шведської війни (1600—1611), яка відбулась 25 вересня 1604 року біля міста Білий Камінь (Вайсенштейн, нім. Weissenstein, зараз Пайде, Естонія).

Передумови

[ред. | ред. код]

Замок Білий Камінь був зайнятий польськими військами у 1602 році. Це був стратегічно важливий замок шведської Естляндії на шляху з Ревеля у Дерпт.

У 1604 році шведське військо під командуванням Арвіда Столарма та іспанця Алонсо Качо де Кануто, підсилене угорськими, шотландськими та німецькими найманцями, було перекинуте в Естляндію.

Хід битви

[ред. | ред. код]

11 вересня 6-тисячне військо покинуло Ревель і 15 вересня підійшло до Білого Каменю і розпочало облогу. 23 вересня відбувся перший штурм міста, який був відбитий з великими втратами для нападників.

24 вересня на допомогу оборонцям підійшло військо ВКЛ кількістю 2 300 чоловік під командуванням гетьмана Яна-Кароля Ходкевича.

Поле битви лежало між дорогою, лісом та заболоченою рівниною. Арвід Столарм вишикував рейтарів у караколь, а за ними розмістив піхоту, щоб ворог не розбив кінноту та піхоту окремо. Потужний лівий фланг складався з німецьких найманців, якими командував Алонсо Качо де Кануто. Він прикривав шлях на Ревель. Правий фланг складався з фінів. Їх слабкість компенсувалась природними перепонами. У центрі розміщувались шведські війська, якими командував особисто Столарм.

Ходкевич поставив на свій правий фланг гусарів, у центрі піхоту, рейтарів та легку артилерію, на лівому фланзі — татар та козаків. Він вирішив атакувати сильний лівий фланг ворога, розраховуючи, що після його розгрому рухне все шведське шикування.

Гусари атакували лівий фланг шведів, зруйнувавши караколь. Потім вони вперлись у піхоту, але загибель Алонсо Качо де Кануто зруйнувала шведську оборону. У бій рушили центр і лівий фланг поляків. шведська армія була загнана у болото і знищена.

Наслідки

[ред. | ред. код]

Шведська армія втратила близько 3 000 убитими, 21 хоругву, 6 гармат і весь обоз. Втрати Ходкевича становили 81 убитого і близько 100 поранених. Але Ходкевич не зміг скористатись результатами перемоги. Через прихід зими, епідемії, голод та затримку у виплаті платні частина його солдатів вчинила бунт і покинувши військо, пішла на південь. Згодом вони бирали своїм командиром Олександра Юзефа Лісовського, який не брав участі у битві.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Белакаменская бітва 1604 / Вялікає Княства Літоўскае. Энцыклапедыя ў двух тамах/Мінск, «Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі», 2007. ISBN 978-985-11-0393-1

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Білим Каменем