Координати: 50°29′25.5″ пн. ш. 30°26′18.8″ сх. д. / 50.490417° пн. ш. 30.438556° сх. д. / 50.490417; 30.438556

Бобруйський провулок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бобруйський провулок
Київ
МісцевістьБіличе поле, Замковище
РайонПодільський
Назва на честьм. Бобруйськ
Колишні назви
3-тя Нова вулиця
Загальні відомості
Протяжність50 м
Координати початку50°29′25.5″ пн. ш. 30°26′18.8″ сх. д. / 50.490417° пн. ш. 30.438556° сх. д. / 50.490417; 30.438556
Координати кінця50°29′25.1″ пн. ш. 30°26′21.6″ сх. д. / 50.490306° пн. ш. 30.439333° сх. д. / 50.490306; 30.439333
поштові індекси04078
Транспорт
Найближчі станції метро «Нивки»
АвтобусиА 32 (по Білицькій вулиці)
Найближчі залізничні станціїз. п. Вишгородська
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудовасадибна малоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі10112
У проєкті OpenStreetMapw31146091
Мапа
Мапа

Бобру́йський прову́лок — провулок у Подільському районі міста Києва, місцевості Біличе поле, Замковище. Пролягає від Таврійської вулиці до тупика.

Історія

[ред. | ред. код]

Провулок виник наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років під назвою 3-тя Нова вулиця[1], сучасну назву отримав 1955 року[2], на честь білоруського міста Бобруйськ.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Довжина провулка становить близько 50 м. Тобто, Бобруйський провулок можна вважати найкоротшою вулицею Києва (не рахуючи залишків знесених вулиць з одним-двома будинками). В провулку розташовано 3 житлові одноповерхові будинки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. За текстом рішення 1955 року про перейменування — вул. Нова, Ш.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]

Джерела

[ред. | ред. код]