Бєліков Сергій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєліков Сергій Борисович
Народився26 червня 1953(1953-06-26) (71 рік)
Запоріжжя
Країна Українська СРР
 Україна
Діяльністьпрофесор
Alma materЗапорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря
Галузьметалознавство
ЗакладЗапорізький національний технічний університет
Посадаректор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньДоктор технічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України

Бєліков Сергій Борисович (нар. 26 червня 1953, Запоріжжя) — український учений-металознавець. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1999 р.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 червня 1953 року, в Запоріжжі. У 1975 р. закінчив Запорізький машинобудівний інститут ім. В. Я. Чубаря (згодом — Запорізький державний технічний університет, ЗДТУ), потім навчався в аспірантурі на кафедрі металознавства цього ж інституту. Працював інженером, старшим науковим співробітником проблемної лабораторії, доцентом кафедри матеріалознавства, виконувачем обов'язків завідувача кафедри металознавства ЗДТУ. Навчався в докторантурі ЗДТУ (19951996), після чого працював професором кафедри фізичного матеріалознавства, проректором з навчальної роботи, завідувачем кафедр «Автомобілі», «Транспортні технології». У 1997–2020 рр. — ректор ЗДТУ (з 2001 р. — Запорізький національний технічний університет).

З 2000 р. — голова спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій ЗНТУ.

Голова Ради ректорів Запорізького вузівського центру. З 1998 р. — член Запорізького міськвиконкому. Віце-президент Запорізької спілки промисловців і підприємців «Потенціал».

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні напрями наукової діяльності: сучасний стан і напрями удосконалення інженерної освіти; удосконалення системи керування (менеджменту) у вищому технічному навчальному закладі (технічний університет, академія); сучасні інформаційні технології і технології навчання, їхнє застосування з метою покращення організації навчального процесу; нові корозійностійкі жароміцні сталі і сплави для стаціонарного і суднового газотурбобудування; принципи легування жароміцних корозійностійких сталей і сплавів.

Має понад 160 публікацій наукового і методичного характеру.

Звання та нагороди

[ред. | ред. код]

Член Російської асоціації металознавців (1994), член Нью-Йоркської академії наук (1996), член Європейської асоціації інженерної освіти (1999), академік Транспортної академії України (2000).

У 2000 р. нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня[1]. Має відзнаку МОН України «Відмінник освіти України». Заслужений працівник освіти України (2003)[2]. Лауреат почесної нагороди «Інтелект нації» (2004), міжнародної нагороди «Тисячоліття» (2005). За особливі заслуги перед українським народом нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (2004).

Кавалер ордена «За заслуги» I ступеня (2020)[3].

Звання «Почесний громадянин міста Запоріжжя» 2020[1] [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник