Білинський Володимир
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Білинський Володимир | |||
|---|---|---|---|
 Хорунжий | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 15 липня 1898 Бучаї | ||
| Смерть | після 5 листопада 1966 | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1918—1920 | ||
| Приналежність | .svg){kind=small} УНР | ||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||
| Війни / битви | Радянсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Володи́мир Біли́нський (15 липня 1898, Бучаї — після 5 листопада 1966) — громадський діяч, урядовець «Вищого військового суду Української армії».
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри.
Закінчив Кам'янець-Подільську середню сільськогосподарську школу (травень 1917 року). Випускник 2-го випуску Спільної юнацької школи за 2-м розрядом зі старшинством з 1 жовтня 1921 року до 4-ї Київської дивізії.
У «Curriculum vitae» 5 травня 1922 року писав:
В 1917 р. був прийнятий до Вищої Сільсько-Господарської школи в Москві на інженерний відділ, але по обставинам 1917 року від’їхати туди не зміг. Бажаючи все ж таки бути студентом, я вступив до Київського Коммерційного Інституту. По обставинам того ж часу студіювати там не міг й ограничився лише переведенням формальностей впису. В 1918 році вступив до нововідкритого Кам’янець-Под. Українського Державного Університету на математичний відділ фізико-математичного факультету. Не студіюючи в Вищій Школі в 1917 році, я вступив на службу. Був секретарем комісії по виборам до Українських Установчих Зборів і по введенню волосного земства. З початку 1918 р. був секретарем демобілізаційної Комісії, а 30 квітня 1918 р. вступив до Вищого Військового Суду Української Армії. Перебування в армії шкідливо відбивалось на студіях, і в Університеті я встиг скласти лише один іспит з нарисної геометрії. 21-го листопаду 1920 року під натиском большовиків в складі Української армії перейшов границю Польщі, де був інтернований до обозу Ланьцут і пізнійш переведений до Стрілкова. Зі Стрілкова свої документи надіслав до Варшавського Університету й вже яко студент того Університету дістав звільнення з інтернування. У Варшавському Університеті слухав лекції з математичного відділу протягом зимового симестру й в лютому б. р. перевівся до Головної Школи Сільського Господарства на лісовий відділ, студентом якої школи зараз перебуваю.
У проханні прийняти до Української Господарської академії в Подєбрадах, очевидно, відмовлено.
27 листопада 1965 року нагороджений Воєнним хрестом (№ 871).
- Коваль Р., Моренець В. «„Подєбрадський полк“ Армії УНР». — Т. 1. — Київ: Історичний клуб «Холодний Яр», «Український пріоритет» (2016). — С. 67.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 705. — Арк. 9—9 зв.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
