Українська господарська академія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
заклад вищої освіти
Українська господарська академія
УГА
Подєбрадський замок - осідок Української господарської академії
Подєбрадський замок - осідок Української господарської академії
Подєбрадський замок - осідок Української господарської академії
50°08′29″ пн. ш. 15°07′09″ сх. д. / 50.14160000002777196° пн. ш. 15.119300000027779518° сх. д. / 50.14160000002777196; 15.119300000027779518Координати: 50°08′29″ пн. ш. 15°07′09″ сх. д. / 50.14160000002777196° пн. ш. 15.119300000027779518° сх. д. / 50.14160000002777196; 15.119300000027779518
Країна  Чехословаччина
Місто Подєбради
Засновано 1922
Закрито 1935
Статус академія
Ректор Іван Шовгенів (1922—1925, 1926—1927)
Борис Іваницький (1925—1926, 1928—1935)
Сергій Тимошенко (1927—1928)
Випускники Категорія:Випускники Української господарської академії

Мапа
Сенат УГА. Сидять зліва: доцент О. Бочковський, професор Б. Іваницький (ректор), професор Л. Фролов та інші

Украї́нська господа́рська акаде́мія (УГА, чеськ. Ukrajinská hospodářská akademie v Poděbradech) — українська вища («висока») технічна школа в Подєбрадах (Чехословаччина), заснована 1922 року Українським громадським комітетом у Празі на чолі з Микитою Шаповалом при фінансовій допомозі міністерства закордонних справ Чехо-Словаччини.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Початковий статут УГА з 3-річним планом навчання, затверджений 16.5.1922 Міністерством хліборобства Чехо-Словацької Республіки, 23.5.1925 був змінений Професорською Радою УГА. Згідно з новим статутом, Академія далі існувала як висока школа з 4-річним планом навчання і мала три факультети:

  • агрономічно-лісовий (відділи — агрономічний і лісовий);
  • інженерний (відділи — хіміко-технологічний і гідротехнічний);
  • економіко-кооперативний (відділи — економічний з численними підвідділами, кооперативний та статистичний).

Після закінчення академії абсольвенти здобували звання інженера.

Загалом було прийнято до УГА 786 студентів (найбільше їх було у 1926-27 рр. — 613), з яких закінчило навчання зі званням інженер 569 осіб (більшість з них пізніше працювала за своїм фахом на західних українських землях): агрономів — 125, лісовиків — 92, хіміків-технологів — 58, гідротехніків та економістів-кооператорів — 167; до 1926-27 рр. більшість з них мала стипендії від чехословацького уряду. Крім українців (до 1926-27 рр. майже винятково з української еміграції) в УГА навчалася невелика кількість студентів інших національностей, головним чином білорусів. Студенти були організовані в більшості в Українській академічній громаді і Громаді студентів УГА.

Своєю організацією УГА відповідала чеським високим школам такого типу з тією відмінністю, що крім фахових предметів було введено також українознавчі науки. При УГА діяла низка навчально-допоміжних установ: фундаментальна бібліотека (30 000 тт. фахової літератури), 33 кабінети, 14 лабораторій, ряд ферм, лісовий розсадник, метеорологічна станція і два навчальні кооперативи. Більшість з цих установ містилася в старовинному замку чеського короля Юрія Подебрадського (1420-71).

Упродовж перших десяти років УГА мала 118 педагогів: 92 українці (найбільше у 1928 році — 96) і 26 чехів. Чимало з професорів були визначними науковцями, серед них:

Доцентом академії був економіст Спиридон Микитович Довгаль, підполковник армії УНР, пізніше голова уряду УНР на вигнанні (1954, 1969-72), голова Української Національної Ради (1966-67, 1972-75).

УГА і її професура брали участь в міжнародному науковому житті (конгреси, публікації тощо). Чималою була наукововидавнича діяльність УГА і її професури. Вони опублікували за час існування УГА 698 наукових публікацій, у тому числі 229 книг (здебільше підручники для студентів), у тому числі низка перших технічних довідників для вищих шкіл українською мовою (тільки 37 випущено друком, інші здебільше літографічним способом). Велике значення мала розбудова української технічної номенклатури (серед іншого лісова термінологічна комісія видала німецько-український «Лісотехнічний словник»). При УГА протягом її існування діяло 50 організацій, серед них 9 науково-професійних та фахових.

Ректорами УГА були: Іван Шовгенів (1922—1925 і 1926—1927), Борис Іваницький (1925—1926 і 1928—1935), Сергій Тимошенко (1927—1928).

УГА утримував уряд Чехо-Словаччини (бюджет на 1927 — 2,8 млн чехо-словацьких корон, на 1931 р. — 1,6 млн), а підпорядковувалася вона двом чехо-словацьким міністерствам: міністерству хліборобства (щодо навчання) і до 1928 міністерству закордонних справ (щодо адміністративно-господарських справ).

Дотації від чеської влади для УГА (як і для УВУ), поступово зменшувалися, а в 1928 Міністерство хліборобства заборонило приймати нових слухачів і наказало здійснити поступову ліквідацію УГА, яку було закінчено в 1935. Для врятування УГА у 1931 р. в Празі було створено Товариство прихильників УГА (голова — професор Б. Матюшенко), але коли виявилося, що воно неспроможне зібрати потрібні фонди, товариство спрямувало свою енергію на заочний Технічно-Господарський інститут при УГА, який було засновано ще 1932. Він у своїй основі зберігав структуру і програму Академії, але замість аудиторного перейшов на заочне навчання. Його власником стала Спілка професорів УГА з допоміжним опікуном — Товариством прихильників УГА.

Українське суспільство пам'ятає і пошановує внесок УГА, її науково-викладацького складу в розвитку української науки та освіти.[1].

Професорсько-викладацький склад[ред. | ред. код]

Випускники академії[ред. | ред. код]

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]