Великий Говилів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Великий Говилів
Каплиця Святої Софії
Каплиця Святої Софії
Каплиця Святої Софії
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Хоростківська міська громада
Основні дані
Засноване 1564
Населення 1 173
Площа 2,845 км²
Густота населення 412.3 осіб/км²
Поштовий індекс 48162
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°13′40″ пн. ш. 25°52′08″ сх. д. / 49.22778° пн. ш. 25.86889° сх. д. / 49.22778; 25.86889Координати: 49°13′40″ пн. ш. 25°52′08″ сх. д. / 49.22778° пн. ш. 25.86889° сх. д. / 49.22778; 25.86889
Середня висота
над рівнем моря
335 м
Водойми Тайна
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Говилів (платформа)
Місцева влада
Адреса ради 48240, Тернопільська обл., Чортківський район, м. Хоростків, вул. Князя Володимира, 17
Карта
Великий Говилів. Карта розташування: Україна
Великий Говилів
Великий Говилів
Великий Говилів. Карта розташування: Тернопільська область
Великий Говилів
Великий Говилів
Мапа
Мапа

CMNS: Великий Говилів у Вікісховищі

Вели́кий Гови́лів — село в Україні, у Хоростківській територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області.

Населення — 1160 осіб (2003).

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване на березі річки Тайна — притоки Збруча, біля залізниці Тернопіль — Заліщики та за 7 км від автодороги Теребовля — Чортків — Заліщики (частина E85).

Клімат[ред. | ред. код]

Великий Говилів знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1564.

Хор «Просвіти» села. 1930-ті роки

На території Говилова люди живуть дуже давно. Про це свідчать знахідки, що знаходять на околицях, на полях, під час археологічних розкопок. Зустрічаються різні підземні ходи на лівому березі річки Тайна. Про село є згадка в історика Томашівського в його праці «Хмельниччина в Галичині», де згадує про участь говилівських селян у великому Теребовлянському повстанні.

Внаслідок Першого поділу Речі Посполитої у 1772 році Говилів переходить до Австрійської імперії. В селі було створено однокласову школу з українською мовою навчання. Значну роль у житті села відігравало товариство «Просвіта». При «Просвіті» було засновано гуртки «Рідна школа», «Сільський господар», «Союз українок», «Союз сільських господарок», а пізніше товариство «Луг», яке згодом нараховувало 150 членів. Ним керував В. Василенький. Дівочою секцією керували Софія Могильницька і Марія Войтович.

Драматичний гурток 1930-х рр.

Польській владі не подобався ріст українських молодіжних організацій, тому у 1931 році влада заборонила їх діяльність. Через це того ж року під час панахиди відбулася сутичка між селянами Говилова і жандармами.

15 червня 1934 р. село передане з Копичинецького повіту до Теребовлянського повіту[1].

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

До адміністративної реформи крім Великого Говилова до складу Великоговилівської сільської ради належало село Малий Говилів.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади.[2]

Релігія[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Споруджено:

  • хрест на честь скасування панщини,
  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1963),
  • насипана символічна могила УСС (1991),
  • встановлено пам'ятний хрест на честь 5-річчя незалежності України (1996).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 4 магазини.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów kopyczynieckiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 443. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

Література[ред. | ред. код]