Венцеслав Ріхтер (архітектор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венцеслав Ріхтер
Народження8 квітня 1917(1917-04-08)[1][2][…]
Доня Дренова
Смерть2 грудня 2002(2002-12-02)[2][4][5] (85 років)
 Загреб, Хорватія
ПохованняМирогойське кладовище[6]
Країна Хорватія[7]
НавчанняФакультет архітектуриd
Діяльністьархітектор, скульптор, дизайнер, графік
У шлюбі зNada Kareš Richterd
Роботи в колекціїФінська національна галерея, Тейт і Національна галерея Косова
CMNS: Венцеслав Ріхтер у Вікісховищі
Ріхтер (праворуч) і арт-критик Анте Вранкович на терасі будинку Ріхтера в Загребі, 2000 рік

Венцеслав Ріхтер (хорв. Vjenceslav Richter; 8 квітня 1917, Доня Дренова — 2 грудня 2002, Загреб) — хорватський архітектор. Відомий також своїми роботами в галузях урбанізму, скульптури, графіки, живопису та сценічного дизайну[8].

Оригінальний проєкт Ріхтера югославського павільйону для Всесвітньої виставки 1958 року в Брюсселі.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1949 році Венцеслав Ріхтер закінчив архітектурний факультет технічного факультету Загребського університету під керівництвом професора Зденко Стрижича[9].

Він був одним із засновників арт-групи Exat 51, активними членами якої в період з 1950 по 1956 рік були такі архітектори, як: Бернардо Бернарді, Здравко Бреговац, Божидар Рашица і Володимир Захарович, а також художники Владо Крістл, Іван Піцель і Александр Срнець. З 1961 року Ріхтер також був членом художнього руху «Нові тенденції». Він проєктував виставкові павільйони (для Всесвітньої виставки в 1958 році в Брюсселі, Турина і Мілана), кілька музейних будівель, займався промисловим та інтер'єрним дизайном. З 1962 року архітектор почав досліджувати мистецтво скульптури, що призвело до створення серії робіт під назвою «Reliefmeter».

У 1955 році Венцеслав Ріхтер брав участь в організації першого Загребського трієнале — фестивалю мистецтва і дизайну, який прагнув об'єднати широкий спектр дизайнерських дисциплін, включаючи прикладне мистецтво, промисловий дизайн та образотворче мистецтво. Друге трієнале було проведене лише через чотири роки й також було невдалим в досягненні своєї мети із популяризації модерністського дизайну.

Ріхтер брав активну участь у багатьох виставках в Хорватії та за кордоном, в тому числі: в Музеї мистецтв і ремесел в Загребі (1964), Художній галереї Олбрайт-Нокс у Буффало (1968), Музеї сучасного мистецтва в Загребі (1968), Галереї Стемпфлі в Нью-Йорку (1968), Галереї Семіха Убера в Цюріху (1969), на Венеціанській бієнале (1972), Галереї 58 в Рапперсвіллі (1972), Галереї Дель Навільо в Мілані (1973), Галереї аль Чентро в Неаполі (1973), Галереї Вісконті в Мілані (1976) і Галереї Ла Лоджа в Удині (1977).

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Венцеслав Ріхтер був удостоєний безлічі нагород, в тому числі премії міста Загреб (1959), золотої медалі на 13 триєнале в Мілані (1964), премії за скульптуру на 11 бієнале Сан-Паулу (1971) і премії Гердера (1981). Він також отримав дві нагороди за значні життєві досягнення: премію Віктора Ковачича (1988) і премію Владимира Назора (1993). Ретроспективна виставка його графіки «Геометрія і спонтанність» була організована в кабінеті графіки Хорватської академії наук і мистецтв в Загребі у 2002 році[10].

Колекція Ріхтера

[ред. | ред. код]

Колекція Венцеслава Ріхтера і Нади Кареш-Ріхтер розміщена на віллі у Врховці, нею опікується Музей сучасного мистецтва в Загребі.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Ed. Susovski, Marijan, Richter Collection: The Conceptual Spaces of Vjenceslav Richter's Art Synthesis / Catalogue of the Richter Collection, (Museum of Contemporary Art, Zagreb, 2003).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ compArt database Digital Art — 2010.
  4. ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
  5. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  6. ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ Beroš, Nada Highlights: Collection in Motion p.81 (Muzej Suvremene Umjetnosti, Zagreb 2010)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 21 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Nina Ožegović (23 жовтня 2002). Vjenceslav Richter - slikarska retrospektiva avangardnog arhitekta [Vjenceslav Richter - A Painter's Retrospective of an Avant-garde Architect] (хор.). Nacional. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 27 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Венцеслав_Ріхтер_(архітектор)&oldid=39828945