Вернер Ранк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вернер Ранк
Народився25 жовтня 1904(1904-10-25)[1]
Гамбург, Німецька імперія
Помер7 грудня 1989(1989-12-07) (85 років)
Гамбург, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьвійськовослужбовець, офіцер
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
Військове звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Командор ордена Корони Румунії
Командор ордена Корони Румунії
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ
Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Вернер Карл Отто Леопольд Ранк (нім. Werner Karl Otto Leopold Ranck; 25 жовтня 1904, Гамбург7 грудня 1989, Гамбург) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син будівельного директора Отто Ранка і його дружини Луїзи, уродженої фон Вернер. 1 квітня 1924 року вступив в 6-й (прусський) артилерійський полк в Міндені. З 1 жовтня 1931 по 30 червня 1933 року навчався в артилерійському училищі Ютербога. З 1 жовтня 1934 року — командир 5-ї батареї артилерійського полку «Мюнстер», з 15 жовтня 1935 року — 3-ї батареї 16-го артилерійського полку в Мюнстері. З 6 жовтня 1936 по 10 листопада 1938 року навчався у військовій академії в Берліні, після чого служив в Генштабі 10-го армійського корпусу.

З 1 вересня 1939 року — 2-й офіцер Генштабу 10-го військового округу. З 25 вересня 1939 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 93-ї, з 5 лютого 1940 року — 15-ї піхотної дивізії. З 15 січня 1941 року — 3-й офіцер Генштабу 11-ї армії. 1 травня 1942 року відправлений в резерв. З 25 червня 1942 року — 1-й офіцер Генштабу 290-ї піхотної дивізії. 20 жовтня 1943 року знову відправлений в резерв. З 15 грудня 1943 року — начальник Генштабу 10-го армійського корпусу. 5 лютого 1944 року знову відправлений в резерв. З 25 травня 1944 року — командир 366-го гренадерського полку, з 1 серпня 1944 року — 121-ї, з 1 травня 1945 року — 218-ї піхотної дивізії. 9 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. 4 грудня 1949 року засуджений до 25 років таборів. 10 жовтня 1955 року звільнений.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.tracesofwar.com/persons/16273