Воронезький повіт
| Воронезький повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Воронезька губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Воронеж | |||
| Створений | 1727 | |||
| Скасований | 1928 | |||
| Площа | 4642,7 (1897) | |||
| Населення | 273 832 осіб (1897) | |||
| Густота | 59 осіб / верст² | |||
| Наступники | Воронезький округ | |||
Воронезький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 1779–1928 роках. Повітове місто — Воронеж.
Повіт розташовувався у північній частині Воронезької губернії.
Площа повіту в 1897 році становила 4 642,7[1] верст² (5 283 км²). 1926 року — 9 322[2] км ².
За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 273 832 особи (77 574 чоловічої статі та 138 798 — жіночої)[1]. За національним складом: росіяни — 98,3%, українці — 0,4%. У губернському місті Воронеж мешкало 80 599 осіб.
За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення повіту склало 648 819 осіб[2], з них міське — 130 018.
Повіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію.
1928 за новим адміністративним поділом повіт скасовано, територія увійшла до складу Воронезького округу у складі Центрально-Чорноземної області.
На 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей[3]:
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- (рос.) Довідка про зміну адміністративно-територіального поділу Воронезької області [Архівовано 29 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ а б (рос.) Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Всесоюзний перепис населення 1926 р. Архів оригіналу за 2 березня 2012. Процитовано 1 травня 2014.
- ↑ (рос. дореф.) Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913.
.png){kind=small} | ||
| Повітове місто | | |
|---|---|---|
| Волості | Березовська • Боєвська • Верхнє-Хавська • Грем'яченська • Воронцовська • Івановська • Катуховська • Костенська • Краснолозька • Можайська • Московська • Орловська • Подгоренська • Придаченська • Рогачевська • Рождественська • Усманська • Хреновсько-Виселковська • Чижовська • Шукавська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Борове • Велика Приваловка • Верхня Катуховка • Верхня Маза • Верхня Росташевка • Верхня Хава • Малишево • Нижня Катуховка • Орлово • Подклєтне • Придача • Рикань • Рогачевка • Рождественська Хава • Усмань • Чижовка • Хренове • Хреновські висілки • Чижове • Шукавка | |