Перепис населення СРСР (1926)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плакат, що розповідає про перепис

Перепис населення СРСР 1926 року був першим переписом населення, що охопив усіх жителів СРСР[1]. Критичним моментом була північ із 16 на 17 грудня 1926 року. Статистичне спостереження проводилося способом опитування й самореєстрації. Враховувалося наявне населення.[2]

Керували переписом В. Г. Михайлівський та О. А. Квіткін. Програмно-методологічні й організаційні питання перепису були вирішені до 1 вересня 1923 року.

Види формулярів: особистий листок, сімейна карта (лише для міського населення), відомість про володіння. Програма перепису включала 14 ознак: стать, вік, національність, рідна мова, місце народження, тривалість проживання в місці перепису, шлюбний стан, грамотність, фізичні недоліки, психічне здоров'я, становище в зан́ятті та галузь праці, тривалість безробіття й колишнє заняття (тільки для безробітних), джерело засобів існування (лише для тих, хто не має роботи). Крім того, у сімейній карті відзначався склад родини, тривалість шлюбу та умови житла.

Перепис почали проводити 17 грудня. Він тривав два тижні в селах й тиждень у міських поселеннях.

У радянській статистиці перших десятиліть використовувалося складне визначення міських поселень. По-перше, природно, такими вважалися всі адміністративно встановлені міста, причому деякі колишні адміністративні центри минулих років вже до 1926 р. втратили цей статус (переважно він був переглянутий під час проведення міського перепису населення 1923 р.). Однак ще багато поселень розглядалися у переписі 1926 р. міськими, виходячи з наступних критеріїв (обов'язкові усі три): 1) за характером поселення — фабрично-заводські селища, торгово-промислові села, станційні, дачні поселення, містечка; 2) за заняттям населення — н.пункти, в яких не менше половини зайнятого населення займалися несільськогосподарською працею; 3) за кількістю населення — щонайменше 2 000 мешканців для торгово-промислових сіл і щонайменше 500 чоловік для інших типів, перелічених у першому пункті. Деякі передмістя враховувалися разом із містами, і всі ці випадки відзначалися в виданні підсумків перепису окремо.

  • Чисельність міського населення — 26,3 млн осіб (близько 18 %).
  • Відсоток грамотних склав 56,6 % серед населення у віці 9-49 років.
  • Безробітних — більше 1 млн осіб.

Склад СРСР

[ред. | ред. код]
Союзна
республіка
Територія Населення Міське Чоловіки Росіяни Українці Титульна нація
1 Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка 19 651 446 100 891 244 17 442 655 48 170 635 74 072 096 7 873 331
2 Українська Соціалістична Радянська Республіка 451 584 29 018 187 5 373 553 14 094 592 2 677 166 23 218 860 23 218 860
3 Білоруська Радянська Соціалістична Республіка 126 792 4 983 240 847 830 2 439 801 383 806 34 681 4 017 301
4 Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка 185 191 5 861 529 1 410 876 3 009 046 336 178 35 423 1 797 960
5 Узбецька Радянська Соціалістична Республіка 311 476 5 272 801 1 102 218 2 797 420 246 521 25 804 3 475 340
6 Туркменська Радянська Соціалістична Республіка 449 698 1 000 914 136 982 531 858 75 357 6877 719 792
Усього́ 21 176 187 147 027 915 26 314 114 71 043 352 77 791 124 31 194 976

Для Закавказької РФСР як титульна нація описані грузини.

Чисельність населення СРСР за національностями

[ред. | ред. код]
    СРСР         Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка     Українська Соціалістична Радянська Республіка Білоруська Радянська Соціалістична Республіка     Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка     Узбецька Радянська Соціалістична Республіка Туркменська Радянська Соціалістична Республіка
Усього́ 147 027 915 100 623 000 29 018 187 4 983 240 5 861 529 5 272 801 1 000 914
Великороси 77 791 124 74 072 000 2 677 166 383 806 336 178 246 521 75 357
Українці 31 194 976 7 873 000 23 218 860 34 681 35 423 25 804 6877
Білоруси 4 738 923 638 000 75 842 4 017 031 3767 3515 864
Грузини 1 821 184 21 000 1265 52 1 797 960 697 258
Вірмени 1 567 568 195 000 10 631 99 1 332 593 14 976 13 859
Тюрки (азербайджанці) 1 706 605 28 000 56 0 1 652 768 21 565 4229
Узбеки 3 904 622 325 000 23 0 72 3 475 340 104 971
Туркмени 763 940 18 000 21 1 102 25 954 719 792
Казахи 3 968 289 3 852 000 98 18 61 106 980 9471
Киргизи 762 736 672 000 36 1 10 90 743 0
Татари 2 916 536 2 846 734 22 281 3777 10 574 28 401 4769
Чуваші 1 117 419 1 114 813 905 739 92 315 555
Башкири 713 693 712 000 114 8 14 765 426
Якути 240 709 240 687 14 1 0 3 4
Каракалпаки 146 317 118 217 0 0 0 26 563 1537
Таджики 978 680 10 385 0 0 1 967 728 566
Осетини 272 272 157 000 184 18 114 450 234 38
Талиші 77 323 0 0 0 77 323 0 0
Тати 28 705 223 35 0 28 443 0 4
Курди 69 184 14 701 1 0 52 173 1 2308
Мордва 1 340 415 1 334 700 1171 1051 1238 1805 491
Марійці 428 192 428 000 122 18 14 19 18
Карели 248 120 248 030 60 19 7 1 3
Удмурти 514 187 514 000 91 45 6 19 8
Комі (народ) 226 383 226 300 42 21 18 5 5
Перм'яки 149 488 149 400 36 3 1 0 0
Буряти 237 501 237 000 3 1 2 0 1
Калмики 132 114 131 757 92 1 8 18 2
Німці 1 238 549 806 301 393 924 7075 25 327 4646 1276
Євреї 2 599 973 566 917 1 574 391 407 059 31 175 19 611 1820
Поляки 782 334 197 827 476 435 97 498 6324 3411 839
Греки 213 765 50 649 104 666 55 57 935 347 113
Вайнахи 392 600 390 000 51 7 84 5 2
Молдовани 278 903 20 525 257 794 63 316 173 24
Болгари 111 296 18 644 92 078 22 203 321 28
Латиші 151 410 126 277 9131 14 061 951 737 232
Литовці 41 463 26 856 6795 6853 572 311 65
Абхази 56 957 98 8 0 56 851 0 0

Союзні республіки

[ред. | ред. код]

РРФСР

[ред. | ред. код]

Розподіл та структура населення РРФСР за регіонами республіки в 1926 році:

Район республіки Територія Населення Міське Чоловіки Росіяни Українці Титульна нація
1 Північний район 1 102 339 2368 440 234 338 1 110 857 2 154 141 694
2 Ленінградсько-Карельський район 506 890 6 659 711 2 299 071 3 194 100 5 930 078 15 636
3 Західний район 98 615 4 299 150 511 874 2 049 446 4 020 199 134 241
4 Центрально-Промисловий район 422 089 19 314 024 4 951 352 8 930 520 18 577 643 41 345
5 Центрально-Чорноземний район 188 177 10 825 830 1 024 762 5 133 596 9 119 238 1 651 853
6 В'ятський район 161 218 346 3197 236 066 1 602 905 2 625 758 592
7 Уральська область 1 756 104 6 786 339 1 407 074 3 167 763 6 184 456 47 651
8 Башкирська АРСР 151 840 2 665 836 234 250 1 260 337 1 064 707 76 710 625 845
9 Середньо-Волзький район 339 272 10 268 168 1 170 712 4 808 312 6 448 098 206 192
10 Нижньо-Волзький район 323 576 5 529 516 977 164 2 629 929 4 078 946 440 225
11 Кримська АРСР 25 880 713 823 330 264 349 844 301 398 77 405 179 094
12 Північно-Кавказький край 293 652 8 363 491 1 655 124 4 026 546 3 841 063 3 106 852
13 Дагестанська АРСР 54 212 788 098 85 034 383 045 98 197 4126 138 749
14 Казахська АРСР 2 979 618 6 503 006 539 249 3 331 097 1 279 979 860 822 3 713 394
15 Киргизька АРСР 195 237 993 004 121 080 516 395 116 436 64 128 661 171
16 Сибірський край 4 062 889 8 687 939 1 131 930 4 270 494 6 767 892 827 536
17 Бурятська АРСР 368 392 491 236 45 576 248 513 258 796 1982 214 957
18 Якутська АРСР 4 023 307 289 085 15 277 152 855 30 156 138 235 926
19 Далекосхідний край 2 598 139 1 881 351 472 458 1 004 081 1 174 915 315 203
Усього́ 19 651 446 100 891 244 17 442 655 48 170 635 74 072 096 7 873 331

Для Дагестанської АРСР як титульна нація наведені аварці.

Регіони Російської РФСР:

  • Північний район: Архангельська, Вологодська та Северодвінська губернії, Комі (Зирянська) АТ;
  • Ленінградсько-Карельський район: Карельська АРСР, Ленінградська, Мурманська, Новгородська, Псковська, Череповецька губернії;
  • Західний район: Брянська та Смоленська губернії;
  • Центрально-Промисловий район: Володимирська, Іванівська (Іваново-Вознесенська), Калу́зька, Костромська, Московська, Нижньогородська, Рязанська, Тверська, Ту́льська, Ярославська губернії;
  • Центрально-Чорноземний район: Воронезька, Курська, Орловська, Тамбовська губернії;
  • Вятський район: Вотська, Марійська АТ, Вятська губернія;
  • Уральська область (16 округів);
  • Башкирська АРСР (8 канто́нів);
  • Середньо-Волзький район: Татарська, Чуваська АРСР, Оренбурзька, Пензенська, Самарська, Ульяновська губернії;
  • Нижньо-Волзький район: Німців Поволжя АРСР, Калмицька АТ, Астраханська, Саратовська, Сталінградська губернії;
  • Кримська АРСР;
  • Північно-Кавказький край (12 округів, 2 автономних міста, 7 автономних областей);
  • Дагестанська АРСР;
  • Казахська АРСР: Кара-Калкакська АО, Акмолинська, Актюбинська, Джетисуйська, Семипалатинська, Сир-Дар'їнська, Уральська губернії;
  • Киргизька АРСР (7 кантонів);
  • Сибірський край (19 округів, 1 автономна область, Туруханскій край);
  • Бурят-Монгольська АРСР (8 аймака, 2 райони, 1 повіт);
  • Якутська АРСР (7 округів);
  • Далекосхідний край (9 округів).
Національний і мовний склад Української СРР
Доля українців у населенні Перша за чисельністю національність Українська мова в Українській СРР Мови Української СРР
Статистичні підрайони Територія Населення Міське Чоловіки Росіяни Українці
1 Поліський підрайон 54 369 2 957 881 428 982 1 445 195 190 332 2 392 790
2 Правобережний підрайон 102 766 8 997 757 1 450 094 4 336 915 230 189 7 741 945
3 Лівобережний підрайон 94 961 7 066 909 1 117 242 3 436 426 605 768 6 204 836
4 Степовий підрайон 121 351 5 568 233 1 061 573 2 685 413 798 073 3 674 086
5 Дніпропетровський підрайон 46 962 2 391 155 464 017 1 154 002 213 653 1 983 403
6 Гірничопромисловий підрайон 31 175 2 036 252 851 645 1 036 641 639 151 1 221 800
Усього́ 451 584 29 018 187 5 373 553 14 094 592 2 677 166 23 218 860

Молдавська АРСР — 572 114, українці — 277 515, молдовани — 172 419, росіяни — 48 868, євреї — 48 564, німці — 10 739, болгари — 6026, поляки — 4853, цигани — 918.

Склад підрайонів за округами:

ЗСФСР

[ред. | ред. код]
  • РСР Абхазії — 212 033: грузини — 67 494 (31,74 %), абхази — 55 918 (26,37 %), вірмени — 30 048 (14,17 %), греки — 27 085 (12,77 %), російські — 20 456 (9,65 %), українці — 4647 (2,15 %), євреї — 1084 (0,51 %).
  • Нахічевансая АРСР — 105 200: тюрки — 88 700 (84,32 %), вірмени — 10 900 (10,36 %).
  • Нагорний Карабах-125 300: вірмени — 111 700 (89,15 %), тюрки — 12 600 (10,06 %).
  • Південна Осетія — 87 375: осетини — 60 351 (69,07 %), грузини — 23 538 (26,94 %), євреї — 1739 (1,99 %), вірмени — 1374 (1,57 %), російські — 157 (0,18 %).
Республіки й АО Територія Населення Міське Чоловіки Росіяни Українці Титульна нація
1 Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка 85 968 2 314 571 649 557 1 212 859 220 545 18 241 1 437 977
(тюрки)
Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка 104 909 14 702 55 686 1837 92 88 700
(тюрки)
Нагірно-Карабаська автономна область 125 300 8293 63 131 596 35 111 694
(вірмени)
2 Вірменська Радянська Соціалістична Республіка 29 964 880 464 167 098 448 674 19 548 2826 743 571
(вірмени)
3 Грузинська Радянська Соціалістична Республіка 69 259 2 666 494 594 221 1 347 513 96 085 14 356 1 788 186
(грузини)
СРР Абхазія 201 016 32 244 104 410 12 553 4647 55 918
(абхази)
АРСР Аджарістана 131 957 50 378 69 610 10 190 1500 70 828
(аджарці)
АО Південної Осетії 87 375 5818 45 535 157 1 60 351
(осетини)
Всього 185 191 5 861 529 1 410 876 3 009 046 336 178 35 423

Узбецька РСР

[ред. | ред. код]

Усе населення Узбецької РСР — 5 267 658 осіб. З них узбеків — 3 475 340, таджиків — 967 728, росіян — 246 521, казахів — 106 980, киргизів — 90 743, уйгурів — 31 941, арабів — 27 977, каракалпаків — 26 563, туркменів — 25 954, українців — 25 804 особи.

Усе населення Таджицької АССР — 827 200 осіб. З них таджиків — 617 125, узбеків — 175 627, киргизів — 11 410, росіян — 5600, туркменів — 4100, арабів — 3300, казахів — 1636, українців — 1100, татар — 1000.

Найбільші міста

[ред. | ред. код]

Міста ССРР з населенням понад 100 тис. осіб. Жирним шрифтом виділено столиці союзних республік.

N Місто Населення Чоловіки Українці % українців Росіяни Республіка
1 Москва 2 025 947 989 592 16 082 0,79 1 771 690 РРФСР
2 Ленінград 1 614 008 783 923 10 781 0,67 1 386 872 РРФСР
3 Київ 513 637 248 612 216 528 42,16 125 514 УСРР
4 Баку 453 333 233 873 7882 1,74 159 491 ЗСФРР
5 Одеса 420 862 196 897 73 453 17,45 162 789 УСРР
6 Харків 417 342 201 789 160 138 38,37 154 448 УСРР
7 Ташкент 323 544 166 823 8313 2,57 104 737 УзРСР
8 Ростов 308 103 145 976 59 215 19,22 180 991 РРФСР
9 Тифліс 294 044 147 349 1845 0,63 45 937 ЗСФРР
10 Дніпропетровськ 232 925 113 840 83 748 35,95 73 418 УСРР
11 Саратов 215 276 100 188 3267 1,52 188 162 РРФСР
12 Нижній Новгород 185 267 90 410 1118 0,6 168 488 РРФСР
13 Казань 179 023 84 318 380 0,21 126 050 РРФСР
14 Астрахань 176 530 83 668 244 0,14 138 183 РРФСР
15 Самара 175 636 83 046 1216 0,69 157 695 РРФСР
16 Краснодар 162 520 78 815 48 559 29,88 83 424 РРФСР
17 Омськ 161 684 79 562 5581 3,45 136 251 РРФСР
18 Тула 152 677 75 879 748 0,49 146 960 РРФСР
19 Сталінград 148 369 70 171 1120 0,75 137 479 РРФСР
20 Свердловськ 136 420 65 082 493 0,36 126 526 РРФСР
21 Мінськ 131 528 65 666 1465 1,11 12 617 РСРБ
22 Оренбург 123 283 57 202 3548 2,88 98 064 РРФСР
23 Новосибірськ 120 128 59 516 1315 1,09 109 720 РРФСР
24 Воронеж 120 017 57 340 3407 2,84 108 286 РРФСР
25 Ярославль 114 277 55 107 453 0,4 109 828 РРФСР
26 Іваново-Вознесенськ 111 460 52 156 235 0,21 108 925 РРФСР
27 Твер 108 413 50 913 392 0,36 104 126 РРФСР
28 Владивосток 107 980 65 939 6019 5,57 65 494 РРФСР
29 Сталіно 105 857 56 170 27 582 26,06 59 518 УСРР
30 Самарканд 105 106 55 997 2467 2,35 27 035 УзРСР
31 Миколаїв 104 909 50 242 31 362 29,89 46 726 УСРР

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
1. Застереження Центрального Статистичного Управління України при підготовці перепису 1926 року // Канал «История Руси» на YouTube, 3 серпня 2022 (рос.).

Література

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Переписи 1920 й 1923 років охопили тільки міське населення
  2. У переписному листі обліковувалося постійне та наявне населення у містах та наявне в селах, оскільки передбачався сільськогосподарський перепис, який мав врахувати постійне населення на селі (в особових листках враховувалося лише наявне населення; у містах заповнювалася також сімейна карта, яка давала можливість отримати дані і про постійне населення).
  3. попередні підсумки результатів перепису опубліковані 1927 (4 випуски), короткі остаточні зведення — 1927–1929 (10 вип.: 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 10 part), повні — 1928–1933–35 (у 56-ти томах, причому томи 47 і 56 — у кількох випусках).