Восконян Валерій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Валерій Восконян
Валерій Восконян
Валерій Восконян
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Миколайович Восконян
Народження 6 квітня 1994(1994-04-06)[1][2] (30 років)
  Радісний Сад, Очаківський район, Миколаївська область, Україна
Зріст 189 см
Вага 85 кг
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Інгулець»
Номер 1
Юнацькі клуби
2007
2007–2009
2010–2011
Україна ДЮСШ (Радсад)
Україна РВУФК (Київ)
Україна «Миколаїв»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2016 Україна «Миколаїв» 21 (-32)
2016–2018 Вірменія «Пюнік» 27 (-37)
2017–2018  Вірменія «Пюнік-2» 1 (-1)
2018–2019 Україна «Миколаїв» 2 (-4)
2018–2019  Україна «Миколаїв-2» 15 (-26)
2019 Фінляндія ВПС (Вааса) 4 (-11)
2019  Фінляндія ВПС-2 (Вааса) 1 (-0)
2020 Вірменія «Арагац» 3+ (-9+)
2020 Україна «Кристал» (Херсон) 4 (-8)
2021 Україна «Ужгород» 3 (-5)
2022–2023 Україна «Васт» 15 (-20)
2023– Україна «Інгулець» 0 (-0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 28 липня 2023.

Валерій Миколайович Восконян (нар. 6 квітня 1994, Миколаївська область[3], Україна) — український футболіст вірменського походження[4], воротар ФК «Інгулець».

Життєпис[ред. | ред. код]

Вихованець ДЮСШ села Радсад Миколаївського району Миколаївської області[5]. Перший тренер — Олександр Миколайович Гаранін. Далі займався в київському РВУФК у тренерів Володимира Іжко та Володимира Філонюка. Після спортінтернату повернувся в своє рідне місто. Грав на аматорському рівні за другу команду МФК «Миколаїв». Влітку 2012 року на запрошення головного тренера першої команди Руслана Забранського проходив збори з основою, після чого підписав з «корабелами» свій перший професійний контракт[3]. Дебютував у першій лізі 26 травня 2013 року в домашній грі проти «Динамо-2». Юний голкіпер отримав від тренера декілька хвилин перед фінальним свистком вже практично виграного матчу і встиг парирувати дальній удар[6]. У наступному сезоні через травми основних воротарів миколаївців Товта й Козаченко Восконян вперше вийшов на поле вже в першому турі[7], а в другому — й узагалі зі стартових хвилин. Новий головний тренер «корабелів» Олег Федорчук на післяматчевій прес-конференції зазначив, що Восконян зумів впоратися з хвилюванням, і передрік йому хороше майбутнє[8]. Взимку у «Миколаєва» знову змінився головний тренер. В'ячеслав Мазараті за півроку, проведені на чолі команди, двічі довірив Валерію місце в стартовому складі. Обидві ці ігри команда, яка в підсумку завершила чемпіонат на останньому місці, програла із загальним рахунком 0:6. Наступний сезон 2014/15 став для Восконяна найкращим у футболці «Миколаєва». Двадцятирічний голкіпер зіграв у 13 матчах і за підсумками сезону був визнаний найкращим гравцем команди[9]. У наступному сезоні основним воротарем команди став Роман Чумак, а Восконян на полі практично не з'являвся.

Влітку 2016 року перейшов в єреванський «Пюнік». У вищому вірменському дивізіоні дебютував 8 серпня 2016 року в грі проти «Ширака» (1:3)[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. а б Восконян: "Пенальті став переломним моментом у кіровоградському матчі". Артур Валерко, Football.ua. 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 9 травня 2017.
  4. Молоді вірменські футболісти прибули в Єреван. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 19 листопада 2019.
  5. Команда Весняного - переможець турніру в Радсаді. Вадим Сірий, Федерація футболу міста Миколаєва. Офіційний сайт. 7 березня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 9 травня 2017.
  6. Футбол. МФК «Миколаїв» - «Динамо-2» - 2:0. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 9 травня 2017.
  7. Футбол. "Зірка" (Кіровоград) - МФК "Миколаїв" - 2:1. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 9 травня 2017.
  8. «Нива» Тернопіль - МФК «Миколаїв» - 2:3. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 9 травня 2017.
  9. Валерій Восконян чотири рази визнаний «гравцем матчу» (рос.). «Николаевские новости». 22 червня 2016. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 9 травня 2017.
  10. «Нашого цвіту по всьому світу»

Посилання[ред. | ред. код]