Воєводін Ігор Олегович
Воєводін Ігор Олегович | |
---|---|
Псевдо | Стіч |
Народився | 9 квітня 2003 |
Помер | 19 серпня 2023 (20 років) Кремінна, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна |
Країна | Україна |
Діяльність | студент, військовослужбовець, снайпер |
Alma mater | Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Нагороди | |
Ігор Олегович Воєводін (9 квітня 2003 — 19 серпня 2023, поблизу Кремінної), позивний Стіч — студент 4-го курсу КНУ імені Тараса Шевченка, воїн-доброволець, снайпер 12 бригади спецпризначення «Азов». Нагороджений орденом «За мужність» III ступеню (посмертно).
Закінчив спеціалізовану школу з поглибленим вивченням англійської мови 57 в місті Києві. .[1][2] Потім був студентом-японістом Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, навчався на перекладача. Після повномасштабного вторгнення Росії добровольцем пішов на фронт. Служив в «Азові» у розвідці — снайпером другої категорії 1 розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення 2 батальйону спеціального призначення 12-ї бригади спецпризначення «Азов».
Попри виконання бойових завдань він не взяв академвідпустку і продовжував паралельно навчатися. Успішно склав літню сесію і перевівся на 4-й курс.[3]
Загинув 19 серпня 2023 року поблизу міста Кремінна Луганської області під час виконання бойового завдання — намагався прорватись до групи побратимів, яка готувалась до деблокади Маріуполя.[4]
Батько Воєводін Олег Володимирович — колишній очільник Управління СБУ у Закарпатській області, мати Тетяна.[2][5]
В Ужгородському ліцеї імені Тараса Шевченка 11 березня 2024 відкрили меморіальну дошку у пам'ять про загиблого бійця Ігоря Воєводіна.[6]
У ботанічному саду імені академіка Олександра Фоміна поблизу Київського національного університету 14 березня 2024, в День добровольця, відкрили меморіальну скульптуру «Стіч», присвячену Ігорю Воєводіну. Стіч постає на скульптурі у нехарактерному для нього образі — мультиплікаційний персонаж одягнений у бронежилет і військову амуніцію.[7] Ігор постійно носив із собою фігурку Стіча. Коли знайшли тіло, вона була єдиним, що лишилося неушкодженим.[8]
- Орден «За мужність» III ступеню (посмертно)
- Нагрудний знак «Ветеран війни».
- ↑ В Ужгородському ліцеї ім.Т.Г.Шевченка відкрили пам'ятну дошку загиблому Герою Ігорю Воєводіну. Ужгородський ліцей ім. Т. Г. Шевченка. 11 березня 2024. Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ а б В одному з ліцеїв Ужгорода відкрили меморіальну дошку захиснику Ігорю Воєводіну. Хустська районна військова адміністрація Закарпатська область. 11 березня 2024. Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ Даша Гришина (23 серпня 2023). Мріяв стати перекладачем японської: на війні загинув студент КНУ Ігор Воєводін. Вечірній Київ. Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ У Києві попрощались із полеглим азовцем з позивним "Стіч" (відео). Східний Варіант. 14 вересня 2023. Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ Людмила Мазур (14 лютого 2016). Олег Воєводін, керівник Закарпатського СБУ: «Ми відкриті до суспільного діалогу» Reporter UA. Процитовано 7 квітня 2024.
- ↑ Мар'яна Русин (11 березня 2024). В Ужгороді у Лінгвістичному ліцею відкрили меморіальну дошку бійцю Ігорю Воєводіну. Суспільне Ужгород. Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ Валентина Твердохліб (17 березня 2024). У Києві відкрили скульптуру персонажа з популярного мультика. ТиКиїв. Процитовано 6 квітня 2024.
- ↑ У ботсаду в Києві встановили скульптуру на честь загиблого захисника Ігора Воєводіна. 18 березня 2024. Процитовано 7 квітня 2024.
- Ігор ВОЄВОДІН. КНУ. Процитовано 6 квітня 2024.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |