Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°26′35″ пн. ш. 30°30′14″ сх. д. / 50.44306° пн. ш. 30.50389° сх. д. / 50.44306; 30.50389

Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна
На одній з алей Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві.jpg
Основні дані
Засновано 22 травня 1839
Приналежність Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Адреса 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 1
E-mail [mailto: botsad_fomin@ukr.net botsad_fomin@ukr.net]

CMNS: Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна на Вікісховищі

Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка — заснований в 1839 році — є одним із найстаріших ботанічних закладів України[1]. Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій.

Табличка
Вхід до ботсаду

Сад розміщений за Головним корпусом КНУ, між бульваром Тараса Шевченка й вулицями Льва Толстого, Назарівською і Симона Петлюри. Площа саду 22,5 га.

Колекція[ред.ред. код]

У колекціях ботанічного саду налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних і субтропічних рослин, найстарші й найвищі в колишньому Радянському Союзі екземпляри пальм, для яких 1977 року збудовано найвищий в світі 30-метровий кліматрон. Колекція кактусів та інших сукулентів налічує близько 2 тисяч видів і є найбільшою в колишньому Радянському Союзі. У відкритому ґрунті росте багато реліктових і ендемічних видів рослин з різних районів світу.

Відділи[ред.ред. код]

При ботанічному саду існує 8 наукових відділів, що проводять дослідження в галузі інтродукції й акліматизації рослин, займаються питаннями охорони, збагачення та раціонального використовування рослинних ресурсів тощо, є групи ландшафтної архітектури, захисту рослин від хвороб і шкідників, насіннєва лабораторія. В Ботанічному саду в різні часи працювали такі відомі вчені, як Ернст-Рудольф Траутфеттер, Панас Рогович, Іван Шмальгаузен, Олександр Фомін, Сергій Навашин, Микола Холодний, Дмитро Зеров, Віра Протопопова та інші.

До структури Ботанічного саду входить ботанічний музей, створений у 1934 р. На сьогодні в його фондах налічується понад 20 000 гербарних зразків, а в експозиціях представлено більше 2 000 натурних експонатів вищих і нижчих рослин. У музеї також експонуються наукові праці, рослинні препарати, гербарні зразки та інші предмети, якими користувався акад. С. Г. Навашин.

Одночасно із заснуванням Ботанічного саду була започаткована наукова бібліотека, в фондах якої тепер налічується понад 40 000 книг та журналів з питань ботаніки та інших напрямків біології (зав. бібліотекою — Г. М. Северин).

Історія[ред.ред. код]

Ботанічний сад ім. Фоміна взимку.

Архітектор Вікентій Беретті, за проектом якого зводився університет, запропонував розташувати сад на пустирі, що прилягав до споруджуваного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які у 1833 р. було вирішено перевезти до Києва з Кременецького (Волинського) ліцею (тепер Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім. Тараса Шевченка) після його розформування, також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. Через відсутність коштів створення ботанічного саду затрималось. За реєстром 1834 р. з Кременця було прийнято 513 рослин 34 видів, які довелося розмістити в Царському саду (нині це місце є частиною Центрального парку культури й відпочинку). У 1839 р. Київський навчальний округ дав дозвіл на закладення тимчасового ботанічного саду під керівництвом завідуючого кафедрою ботаніки університету професора Р. Траутфеттеру, який з 1838 р. перебував на посаді директора саду. Садовником працював Й. Х. Гохгут.

Датою заснування Київського ботанічного саду вважається 22 травня 1839 р. коли Р. Е. Траутфеттер зробив перші посадки. На кінець 1841 р. сад одержав статус постійного. За планом архітектора Лауфера споруджено оранжерейний комплекс, а також тераси, які збереглися до наших днів. До 1850 р. остаточне впорядкування саду було завершено. У 1852 р., коли на посаду директора заступив професор університету О. С. Рогович, у саду налічувалось 25 416 дерев і 419 видів кущів, та понад чотири тисячі видів інших рослин. Протягом двадцяти років з 1894 до 1914 року директором Ботанічного саду був Сергій Гаврилович Навашин. З його ім'ям пов'язані світові відкриття в галузі цитоембріології і, в першу чергу, — подвійне запліднення у покритонасінних рослин, що принесли всесвітню славу Київському університету та його Ботанічному саду. З 1914 р. по 1935 р. директором Ботанічного саду був О. Фомін. У 1935 р., після смерті О. В. Фоміна, Ботанічний сад було названо його ім'ям.

Панорама[ред.ред. код]

Весняна панорама ботанічного саду

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]