Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°26′35″ пн. ш. 30°30′14″ сх. д. / 50.44306° пн. ш. 30.50389° сх. д. / 50.44306; 30.50389

Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна

Логотип 1839.png

WLE - 2018 - Цвітіння магнолій у ботанічному саду ім. академіка О.В. Фоміна - 1.jpg
Алея саду магнолій в травні 2018 року
Основні дані
Засновано 22 травня 1839; 183 роки тому (1839-05-22)
Приналежність Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Контакт
Ключові особи Марина Миколаївна Гайдаржи (директор)
Адреса 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 1
Вебсторінка botanic.kiev.ua[недоступне посилання]
Мапа

CMNS: Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна у Вікісховищі

Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка — один із найстаріших ботанічних закладів України, заснований в 1839 році[1]. Це науково-дослідна, навчальна, освітня, природоохоронна установа, яка має за мету збереження, вивчення та збагачення рослинних ресурсів регіону видами місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення[2].

Сад розміщений за Головним корпусом КНУ, між бульваром Тараса Шевченка й вулицями Льва Толстого, Назарівською і Симона Петлюри. Площа саду складає 22,5 гектари[3]. Відвідувачі можуть потрапити до саду увійшовши крізь колонади обабіч вестибюлю станції Університет з бульвару Тараса Шевченка на партер ботанічного саду; через північні та південні колонади входу до провулку, який відділяє сад та університет; з перетину Назарівської та вулиці Льва Толстого на алею, що простягається від низини саду до його вершини повз паркан, який розділяє територію саду на дві частини. Східна частина є відкритою для відвідувачів, а західну можна відвідати лише в складі екскурсійної групи у супроводі працівників саду, оскільки вона є науковою зоною і на її території окрім адміністративних будівель та господарських споруд розташовуються оранжереї та розсадники з унікальним рослинам, яким потрібен постійний догляд з боку наукових спеціалістів та яким постійний доступ сторонніх може зашкодити[4].

Колекція[ред. | ред. код]

У колекціях ботанічного саду налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин[5]. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних і субтропічних рослин — понад 4 тисячі видів. У 2015 році вона отримала статус національного надбання. Для найстарших й найвищих в колишньому Радянському Союзі екземплярів пальм 1977 року збудовано найвищий в світі 30-метровий кліматрон. Колекція кактусів та інших сукулентів налічує близько 2 тисяч видів і є найбільшою в колишньому Радянському Союзі. У відкритому ґрунті росте багато реліктових і ендемічних видів рослин з різних районів світу. У саду висаджені садові троянди, сакури[6], рододендрони, форзиція та магнолії[7] — їх кількість сягає 300 дерев[8], а найстаріша була посаджена в саду ще в 1934 році та квітне донині[9]. У шести оранжереях зібрано унікальні колекції найнеймовірніших рослин: тут київські баобаби, фікуси-гіганти та гуави, які цвітуть лише один раз. В тропічній оранжереї мешкає вирощений із насіння баобаб, ще один, подарований саду, — у суккулентній. Усього ж у колекції понад 60 видів пальм. Крім того, в оранжереях ботсаду можна побачити десятки інших екзотичних дерев: хлібне, кавове, невеликий баобаб, чорний перець, що в'ється як ліана, маракуя, папая, фінікова пальма, інжир та інші[10]. Субтропічної флори з усієї Землі у ботанічному саду понад 250 видів. Багато хто з них є найстарішими не лише в Україні, а й у Європі. Наприклад, кілька видів рідкісних пальм, яким понад сто років. Є сагові пальми, головне джерело борошна для африканських країн. Крім того, в колекції можна побачити навіть карат — не діаманти, а середземноморську акацію, чиї плоди (зерна) зі стручків у висушеному вигляді та стали мірою ваги для дорогоцінного каміння та перлів[11].

Найстарішим деревом в колекції саду являється пальма Лівістона, яка була перевезена з Кременецького ботанічного саду, де провела 20-30 років, у столицю до відкриття ботанічного саду. Її висота складає близько 30 метрів, а гілки торкаються стелі теплиці[12]. Її вік складає понад 200 років. Пальма є окрасою колекції субтропічних рослин, має статус національного надбання. У 70-х роках минулого століття для неї була проведена реконструкція оранжереї, висоту було збільшено до 35 метрів. Нові умови виявилися настільки сприятливими, що у 1979 році пальма вперше зацвіла[13][a]. Нарівні з нею височить лише 30-метрова араукарія (як її називають, "чілійська сосна") — також найстаріша в Україні. Під ногами далеко внизу — суцільний килим із крон десятків субтропічних дерев, пальм та чагарників.

У ботанічному саду ростуть й найстаріші київські каштани. Вони були посаджені ще наприкінці XIX століття[14].

Енцефалертос колючий – пальмоподібний чагарник, одна з найдавніших рослин ботсаду. Їй більше 250 років і вона не цвіте, але раз на рік викидає шишки з насінням. Особливість рослини в тому, що вона вкрита товстим шаром рослинного воску. Кажуть, до Києва "восковик" привіз відомий магнат-цукрозаводчик Микола Терещенко з Африки, куди їздив на полювання.

На плодах чорного горіха один з директорів Ботанічного саду Сергій Навашин зробив видатні відкриття в галузі цитоембріології рослин (довів існування подвійного запліднення у покритонасінних рослин), що принесли ботсаду всесвітню славу. Самі горіхи дуже тверді, київські майстри їх збирають і роблять всілякі вироби-сувеніри. А зелену шкірку чорного горіха використовують як сировину для виготовлення ефірних олій.

Кактус "Цариця ночі" — одна з найромантичніших рослин саду. Він цвіте тільки вночі, розпустивши свої білі пелюстки, а його аромат під час цвітіння нагадує запах ванілі. У природі саме цей кактус запилює найменша пташка на планеті – колібрі.

Лікувальний гінкго, це вид рослин, що унікальний тим, що відноситься до практично вимерлих в природі, його ще називають "живим викопним". У природі ці дерева залишилися тільки в горах Східного Китаю, а в київському ботанічному саду воно з'явилося в 1880 році. Максимальна висота дерева – 40 метрів, яке росте більше тисячі років. Насіння гінкго використовують в китайській медицині, а буддисти вважають його священним і впевнені, що воно приносить удачу[15].

Один з найдавніших представників флори, ровесник динозаврів — цикас, колись привезла з Африки одина з директорів Ботанічного саду — Марина Миколаївна Гайдаржи, з великої колекції цикадових в Дурбані.

В непримітній кімнаті, у вузенькій секції сукулентної оранжереї росте вільвічія дивна — ендемік Намібії, який належить до рідкісних і загрожених видів. Це єдиний екземпляр в Україні. Ззовні вона нагадує голову гвинторогого козла з двома довгими і закрученими листками[16].

Сад магнолій[ред. | ред. код]

Вирощування представників роду Magnolia L. у ботанічному саду розпочато ще у 1905 році, з 1968 року проблемами інтродукції магнолій займалась Т.П. Коршук, а вже протягом 17 років — Р.М. Палагеча. Нині колекція листопадних магнолій ботанічного саду є найбільшою в Україні і нараховує більше 70 видів, гібридів та сортів[17]. У 1976 році, наукова співробітниця та дослідниця Тамара Коршук разом з архітекторами зеленого будівництва Емілією Шараповою та Ольгою Міщук заклала «Сад магнолій», який нині є головною окрасою ботанічного саду та візитівкою Києва навесні[18]. До квітучих дерев щорічно шикуються величезні черги з бажаючих їх сфотографувати[19]. В «Саду магнолій» представлено декоративне дерево магнолії Суланжа, що було виведено у Франції в 1820 році колишнім дипломатом французької армії Етьєн Суланж-Боденом, який після поразки під Ватерлоо у 1815 році залишив службу, організував та очолив Королівський інститут садівництва, де створив гібрид із двох різних магнолій. У Києві акліматизацію в більш суворому кліматі магнолій розпочато з 1905 року академіком Олександром Фоміним[20].

Сад знаходиться у центральній частині ботанічного саду, в низині яка представляє собою долину між пагорбами, через яку простягається алея, обабіч якої висаджені рослин родини магнолієвих, які від тротуару відділяє декоративний паркан та жолоб дощової каналізації. Алея має вигин, який за формою нагадує відкриту петлю, зявдяки чому з тротуару відкривається панорамний огляд на дерева.

Відділи[ред. | ред. код]

При ботанічному саду існує 8 наукових відділів, що проводять дослідження в галузі інтродукції й акліматизації рослин, займаються питаннями охорони, збагачення та раціонального використовування рослинних ресурсів тощо, є групи ландшафтної архітектури, захисту рослин від хвороб і шкідників, насіннєва лабораторія. В Ботанічному саду в різні часи працювали такі відомі вчені, як Ернст-Рудольф Траутфеттер, Йоганн Гайнріх Гохгут, Панас Рогович, Іван Шмальгаузен, Олександр Фомін, Сергій Навашин, Микола Холодний, Дмитро Зеров, Віра Протопопова та інші.

До структури Ботанічного саду входить ботанічний музей, створений у 1934 році. На сьогодні в його фондах налічується понад 20 000 гербарних зразків, а в експозиціях представлено більше 2 000 натурних експонатів вищих і нижчих рослин. У музеї також експонуються наукові праці, рослинні препарати, гербарні зразки та інші предмети, якими користувався академік С. Г. Навашин.

Одночасно із заснуванням Ботанічного саду була започаткована наукова бібліотека, у фондах якої тепер налічується понад 40 000 книг та журналів з питань ботаніки та інших напрямків біології (завідувач бібліотекою — Г. М. Северин).

Історія[ред. | ред. код]

Архітектор Вікентій Беретті, за проектом якого зводився університет, запропонував розташувати сад на пустирі, що прилягав до споруджуваного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які у 1833 р. було вирішено перевезти до Києва з Кременецького (Волинського) ліцею (тепер Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка) після його розформування, також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. Через відсутність коштів створення ботанічного саду затрималось. За реєстром 1834 р. з Кременця було прийнято 513 рослин 34 видів, які довелося розмістити в Царському саду (нині це місце є частиною Центрального парку культури й відпочинку). У 1839 р. Київський навчальний округ дав дозвіл на закладення тимчасового ботанічного саду під керівництвом завідувача кафедри ботаніки університету професора Р. Траутфеттеру, який з 1838 р. перебував на посаді директора саду. Садовником працював Й. Х. Гохгут.

Датою заснування Київського ботанічного саду вважається 22 травня 1839 р. коли Р. Е. Траутфеттер зробив перші посадки. На кінець 1841 р. сад одержав статус постійного. За планом архітектора Лауфера споруджено оранжерейний комплекс, а також тераси, які збереглися до наших днів. До 1850 р. остаточне впорядкування саду було завершено. У 1852 р., коли на посаду директора заступив професор університету О. С. Рогович, у саду налічувалось 25 416 дерев і 419 видів кущів, та понад чотири тисячі видів інших рослин. Протягом двадцяти років з 1894 до 1914 року директором Ботанічного саду був Сергій Гаврилович Навашин. З його ім'ям пов'язані світові відкриття в галузі цитоембріології і, у першу чергу, — подвійне запліднення у покритонасінних рослин, що принесли всесвітню славу Київському університету та його Ботанічному саду. З 1914 р. по 1935 р. директором Ботанічного саду був О. Фомін. У 1935 р., після смерті О. В. Фоміна, Ботанічний сад було названо його ім'ям.

Від 1935[ред. | ред. код]

Восени 1935 року до Києва із Закавказзя було завезено 7 тисяч лимонних дерев, які розмістили у Ботанічному саду імені Фоміна та в оранжереях плодоінституту. Було вирішено таким чином створити матковий фонд для квартирного розведення цитрусових культур у Києві. Нові теплиці ботанічного саду, в яких лимони росли в діжках з особливо підготовленим грунтом, отримували гарячу воду із першої київської ТЕЦ. Тут збиралися вирощувати не лише лимончики-апельсинчики, а й усіляку екзотику від тропічних водоростей до гігантських латаття. Усього збиралися побудувати 8 оранжерів, 3 теплиці та незліченну кількість фонтанів-басейнів із тропічною рослинністю[21].

У 1985 році на території Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна на честь студентів та викладачів Київського університету, що загинули 1941 року захищаючи Київ було встановлено пам'ятник «Навала» авторства скульптора Валентина Селібера.

У квітні 2008 року повідомлялося що вхід до вільної частини ботанічного саду стане платним після травневих свят. Про це розповіла секретар ботсаду Алла Гавриленко. За її словами, це пов'язано з тим, що багато відвідувачів погано поводяться, зокрема, зранку працівникам саду доводилося прибирати купи сміття, багато відвідувачів кривдять рослини, зривають квіти та ламають гілки дерев[22], та донині вхід до загальнодоступної паркової частини саду лишається безоплатним.

У 2010 році в басейн водної оранжереї поселили десяток піраній. Їх годують раз на два-три дні яловичим серцем чи мороженою рибою[23].

25 лютого 2012 року о пів на шосту ранку до Головного управління МНС України в місті Києві надійшло повідомлення про те, що в Шевченківському районі на вулиці Симона Петлюри, 1, на території ботанічного саду виникла пожежа. За повідомленнями офіційного сайту столичного МНС, за чотири хвилини вогнеборці прибули за викликом. Було встановлено, що загорання виникло в господарчому приміщенні біля теплиць з розсадою квітів. Рятувальники діяли двома відділеннями: одне – гасило безпосередньо пожежу, інше – забезпечувало захист сусідніх теплиць від вогню. Завдяки оперативним діям МНСників за п'ятнадцять хвилин пожежу було повністю ліквідовано. Внаслідок загорання рятувальниками було розібрано 60 квадратних мертів згорілих дерев'яних конструкцій оранжереї та пошкоджено розсаду квітів[24].

13 жовтня 2012 року у ботанічному саду пройшов традиційний захід Eco Chic Party програми Ukrainian Fashion Week[25].

20 травня 2013 року голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов замовив у ботанічного саду експертизу щодо сорту каштанів, висаджених на Хрещатику. За його словами, ця експертиза коштувала йому близько 2 тисяч гривень[26][27]. На наступний день, 21 травня радник голови КМДА Олександр Мазурчак повідомив, що відповідно до результатів експертизи науково-дослідної лабораторії Ботанічного саду імені Фоміна, із 289 висаджених каштанів лише два виявились сорту «Бріоті»[28].

У вересні 2017 року дизайнери Lake Studio Анастасія Рябоконь та Олеся Кононова у рамках Ukrainian Fashion Week вирішили влаштувати на території саду показ нової колекції[29].

16 вересня 2018 року у рамках святкування Дня батька, головні герої комедійного телесеріалу Папаньки разом зі своїми дітьми висадили вербову алею з 25 дерев. Близько тисячі гостей свята вз'ли участь в розважальній програмі ICTV у саду[30].

11 жовтня 2018 Посольство Республіки Корея в Україні в рамках культурної співпраці двох країн урочисто відкрило у саду пам'ятник корейському поетові Кіму Со Волю, в церемонії відкриття якого взяли участь посол Республіки Корея в Україні Квон Кі Чанг, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, професор Корейського університету пан Хо Сун Чьол (колишній посол Республіки Корея в Україні), українські та корейські професори Київського національного університету інші почесні діячі культурно-освітньої галузі. Проект зведення пам'ятника поетові ініційований професором Корейського університету Хо Сун Челем, за підтримки голови фонду Sunny Korea Welfare Foundation, пана Гі Мун Йонга, та українського скульптора Михайла Іщенка[31].

29 жовтня 2019 року стало відомо що за підтримки мобільної мережі 4G від Київстар українське представництво Huawei до 180 річчя ботанічного саду забезпечило на Поетичній галявині вільний Wi-Fi[32], а 20 серпня наступного року на тому ж місці компанія підписала з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка Меморандум про взаєморозуміння. Відкрив захід проректор Петро Бех[33].

2 жовтня 2020 року за співпраці посольства Індії в Києві з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відкрили пам'ятник на згадку про Міжнародний день ненасильства, з нагоди 151-річчя Махатми Ганді. Простір навколо пам'ятника названо «Оазисом світу» в честь філософії Махатми[34].

Внаслідок масованого ракетного обстрілу Києва та ще 14 регіонів зазнали пошкоджень оранжереї саду, де розташована унікальна колекція тропічних та субтропічних рослин, яка має статус Національного надбання України[35].

Стан[ред. | ред. код]

Територія ботанічного саду довгий час не ремонтувалася, ландшафтна архітектура паркової частини не реставрувалася та частково була розфарбована вандалами, асфальтне покриття не латалося та перебувало у занедбаному стані, освітлення подекуди було відсутнє або не працювало, система водовідведення була засміченою та неналежно функціонувала. Оранжерейний комплекс наукової частини давно потребує капітального ремонту. Деякі приміщення частково перекрили полікарбонатом десять років тому, але цього замало, враховуючи, що зводили оранжереї в 1970-х — 1980-х роках і відтоді не ремонтували. Через щілини в корпусі субтропічної оранжереї. Приміщення втрачає дорогоцінне для рослин тепло. Воно фактично неефективно використовується. За словами директорки ботанічного саду, Марини Гайдаржи, ремонт оранжерей — це великі гроші, а в саду і без того брак фінансування. Наразі ботанічний сад перебуває у власності Київського національного університету. Кілька років поспіль міськрада звертається до Верховної Ради та Кабміну з проханням передати сад громаді столиці.

На початку липня 2007 року ботанічний сад закрили через утворення тріщини на великому альпінарії. Там зняли 80% кам'яних брил, які могли обсипатися на відвідувачів саду, залишалося заліпити тріщини глиною та зробити підпірки. Але постала інша проблема: через тиждень-другий сад міг залишитися зовсім без огорожі, принаймні з боку вулиці Льва Толстого, де відвідувачі, які не бачать ніякої небезпеки і скорочують шлях через старий паркан. За словами працівників саду, паркан сипався як картковий будиночок. Заступник директора ботанічного саду з наукової роботи Роман Палагеча зазначив що з боку вулиці Льва Толстого паркан він вже не підлягав ремонту — там падали цілі секції, паркан потрібно міняти. Очікувалося що гроші на нову огорожу можуть взяти із виділених Кабміном двох мільйонів на ремонт саду після аварії[36].

У 2016 році в сервісі електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано клопотання з проханням про сприяння покращенню стану публічної території ботанічного саду, та петиція не набрала достатньої кількості голосів для розгляду[37]. У січні 2017 року директор ботанічного саду Олександр Сенчило підтвердив, що у ботанічного саду проблеми є і з омелою, та немає коштів навіть на ремонт доріжок[38].

Оновлення[ред. | ред. код]

27 червня 2006 року заступник київського міського голови з житлово-комунальних питань Валерій Пустовойтенко повідомив що на реконструкцію Ботанічного саду міська влада виділять близько 3 мільйонів гривень. Він зазначив, що університет може виділити до 1 мільйону гривень. Зокрема, зробить капітальний ремонт системи опалення, загального освітлення, ремонт тротуарів та огорожі. За його словами, кошти на ремонт громадських вбиралень і реконструкцію зовнішньої території саду КНУ просить у місцевої влади. Пустовойтенко пообіцяв, що усі роботи будуть завершені до 1 вересня 2006 року[39].

5 липня 2007 року стало відомо що у ботанічному саду на верхівці великого альпінарію, висота якого сягає 25 метрів, тріснула земля. За словами провідної наукової співробітниці ботанічного саду Галини Терентіївни, тріщина утворилася ще два роки тому. Тоді вона була ледь помітною, всього близько 5 міліметрів. Того літа було прийнято рішення не поливати частину альпійської гірки, де розташовані кизильники. Ґрунтові води залягають на 65 метрів в глибину, коріння не дотягується, а вода рослинам потрібна, тому згодом полив відновили і земля "розійшлася швом" ще більше, до сантиметра. Побачивши "зростання" тріщини, дирекція саду за свої гроші "пригнала" будівельний кран і зняла половину каміння з верхівки альпінарію. Хотіли зробити ще й підпірку, але забетонували лише кілька метрів опалубки. На початку липня 2007 року тріщина досягала 20 сантиметрів завширшки і кілька метрів завдовжки. Її збільшення помітили співробітниці, які доглядають рослини на цій території[40].

Два тижні потому, 20 липня 2007 року, стало відомо що попри закриття ботанічного саду через тріщину на альпійській гірці, там всеодно гралися діти. Незважаючи на численні таблички, на яких йдеться про заборону входу до ботанічного саду, які з'явилися після виникнення серйозних тріщин на тамтешній гірці та загрози зсуву ґрунту, люди все одно гуляли парком, а повертаючись з роботи, натовпами пролазили через дірки в парканах, яких з вулиці Льва Толстого нараховувалось кілька, а деякі спритні хлопці взагалі перестрибували через огорожу. За словами заступника директора ботанічного саду з наукової частини Андрія Палагеча, парк налічував двоє охоронців[b], які нікого не ганяли. На дитячому майданчику гуляли дітлахи, на лавочках сиділи обурені закриттям матері, мовляв, сад перетворили на нічліжку для бомжів, а дітям забороняють заходити. Небезпеки у ботсаду люди не бачили. Повідомлялося, що сад простоїть "умовно закритим" ще щонайменше місяць. Кабмін виділив гроші для саду (2 мільйони гривень), але укріплювальні роботи потребують часу. Планувалося відреставрувати альпійську гірку: заліпити тріщини глиною, встановити підпірки, підсипати ґрунт. Того ж місяця працівники разом із командою МНС-ників зняли майже половину каміння з гірки. Повідомлялося, що після цього фахівці повинні обміряти її та скласти кошторис на її ремонт-реставрацію. Крім того, планувалося залатати дірки у паркані[41].

19 грудня 2007 року стало відомо що Київський міський голова Леонід Черновецький підписав розпорядження, у якому наголошується, що під час реконструкції ботанічного саду біля станції метро буде здійснено капітальний ремонт огорожі цього об'єкту. Відповідно до документа, замовниками проектних робіт з реконструкції визначено Київський національний університет імені Тараса Шевченка. У розпорядженні наголошувалося, що замовник мав визначити генеральну проектну організацію для виконання робіт з реконструкції, отримати необхідні дозволи на проведення робіт, розробити та погодити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію. Фінансувати роботи планувалося із Державного бюджету України, проте терміни завершення виконання робіт із реконструкції ботанічного саду у розпорядженні були відсутні[42]. За тиждень, 26 грудня 2007 року, повідомлялося що у підписаному Леонідом Черновецьким розпорядженні йшлося про виділення на реконструкцію ботанічних садів Києва 700 тисяч гривень[43].

14 жовтня 2014 року директор ботанічного саду Фоміна Олександр Сенчило повідомив що фонтан, який був закритий останні два роки через аварійний стан конструкції, яка не ремонтувалася 40 років, відновили за гроші меценатів, і фонтан запрацював. За словами Сенчила, ремонт фонтану обійшовся в кілька сотень тисяч гривень, проте точний кошторис ще невідомо, але фонтан відмінно працює. У ньому три струмені, вони піднімаються у висоту на 5 і 2,5 метра. Раніше глибина фонтану була 1,5 метра, зараз – всього півметра. Його чашу вимостили плиткою. З часом планувалося поставити навколо нього 10 лав[44].

25 жовтня 2014 року Таскомбанк звершив реконструкцію «Шевченкової долини» ботанічного саду, у ході якої банком було облагороджено територію, висаджено магнолії та засіяно газони[45].

У грудні 2014 року мер Києва Віталій Кличко заявив що міська влада знайшла меценатів для реконструкції огорожі на бульварі Тараса Шевченка уздовж саду, деякі конструкції якої сповзали вниз по схилу. Довжина паркану, якому більше 100 років, близько 600 метрів а ціна проекту — 8 мільйонів гривень. Університет не мав коштів на його повну реконструкцію, тож був готовий виділити на цей проект близько 1 мільйону гривень. Мер зазначив, що оновлена огорожа не втратить своєї ідентичності та збереже архітектурний стиль, та на паркані будуть встановлені нові ліхтарі. Роботи планували завершити навесні 2015 року[46].

4 травня 2018 року стало відомо про завершення встановлення 10 автономних ліхтарів на центральній алеї ботанічного саду, обладнаних сонячними панелями, які профінансувала ДТЕК[47].

У серпні 2018 року за підтримки компанії MacPaw розпочалася реконструкція відкритої для відвідувачів паркової зони ботанічного саду[48]. Спершу демонтували старе покриття доріжок, бордюри квітників було повністю оновлено. Геометрію доріжок перед яром парку було змінено щоб забезпечити рівномірне відведення води, було відремонтовано підпірну стіну, що загрожувала зсувами усієї зони партеру. Частина сходів була змінена, з'явилися пандуси для людей з інвалідністю та прогулянок з дитячими візками. Наприкінці березня 2019 року стало відомо що реконструкція парку, підрядником якої був LD Group завершилася[49].

На початку березня 2019 року за кошти університету розпочали реставрацію вхідних груп. Біля вестибюля станції метро Університет відремонтували щаблі до саду, які багато років були розбиті. Побудовані в кінці XIX століття і відбудовані після Другої світової війни колонади, які 20 років не ремонтували через що конструкції почали руйнуватися, загрожуючи життю перехожих розпочали реставрувати. Для безпечного проходу громадян побудували дерев'яну галерею. На початку квітня того ж року олонаду з боку бульвару Тараса Шевченка вже почали штукатурити, а колони з боку вулиці Льва Толстого очистили від старої штукатурки і частково демонтували аварійний аттик. За словами будівельників, конструкція занепала настільки, що деякі ряди цегли довелося перекладати наново. Для відновлення використовувалися виявлені оригінальні цеглини кінця ХIХ і середини ХХ століття. На деяких з них навіть збереглися клейма власників знаменитих київських цегельних заводів. Роботи обіцяли закінчити до травня, на них університет виділив 3 мільйони гривень з свого бюджету[50][51].

Благодійність[ред. | ред. код]

11 травня 2019 року співробітники Таскомбанку зі своїми сім'ями у складі благодійної акції прибрали територію «Шевченкової долини», облаштували доріжки та місця для відпочинку в парку[52].

У квітні 2021 року волонтери прибрали територію саду від сміття, очистили мийкою високого тиску ставок «Шевченкової долини» та наповнити його чистою водою, прибрали доріжки, що поруч зі ставком і відновили їх покриття, розчистили водостоки від листя, сміття та ґрунту, пофарбували лавки та урни[53].

28 липня 2021 року стало відомо що активісти організації «Києве, мий» провели ревіталізацію ставка Шевченкової долини саду. Вони відмили його дно та замінили воду в ставку, яка вже була брудна. Крім цього, активісти «Києве, мий» разом зі співробітниками мережі ресторанів «Євразія» прибирали в ботсаду та пофарбували лавки[54]. За два місяці, 25 вересня громадська організація «Києве, мий» провела акцію прибирання у саду. Під час прибирання зібрали 25 мішків зі сміттям. До толоки приєдналися мешканці міста, співробітники однієї з місцевих компаній та представники молодіжного руху «Твоя країна»[55].

Критика[ред. | ред. код]

6 січня 2020 року стало відомо що всі історичні ліхтарі з маскаронами 1891 року були замінені на звичайні стовпи-труби[56][57]. Так само вчинили з антикварними лавками та парканами[58].

Нотатки[ред. | ред. код]

  1. Щоб помилуватися квітками пальми Лівістона, потрібно пройти вузенькою доріжкою через своєрідні джунглі, загальна площа яких близько тисячі квадратних метрів. Навколо — зелень чагарників, майже немає вільного від рослин місця, а кудись вгору йдуть стовпи пальм, увиті ліанами. Потім потрібно піднятися під саму стелю на верхній ярус 30-метрової оранжереї металевими сходами. Звідти відкривається вид на верхівку пальми, на якій в зимову пору року "сидять" 12-18 суцвіть, у кожному з яких близько 2 тисяч маленьких жовтих квіток, що звисають вниз витонченими гірляндами. Дуже схоже на водоспад із пилку.
  2. Раніше повідомлялося що у квітні 2008 року охоронців саду налічувалося четверо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія саду. botanicus.kiev.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 5 липня 2015. 
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 березня 1972 року № 363 «Про віднесення пам’яток природи місцевого значення в м. Києві, згідно з новою класифікацією». [Архівовано з першоджерела 9 липня 2022.]
  3. Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна : (до 180-річчя від дня заснування). dlib.kiev.ua (укр.). Цифрова бібліотека "Київ". 2019-05. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 27 грудня 2022. 
  4. Григоренко, Марина (1 березня 2021). Тропіки посеред міста: як потрапити в оранжерею столичного ботсаду Фоміна (фоторепортаж). unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 1 січня 2023. 
  5. Найкращі парки Києва: де погуляти в Києві після ослаблення карантину (фото). unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. 10 травня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 1 січня 2023. 
  6. Григорак, Ліліана (26 травня 2021). ТОП-5 парків для ідеальних прогулянок на День Києва. lifestyle.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  7. Кириченко, Леся (15 квітня 2015). Київський ботсад тішить відвідувачів великою кількістю яскравих кольорів. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 28 грудня 2022. 
  8. Гінжул, Ірина (31 березня 2015). У київському ботсаду зацвітають магнолії. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  9. Руда, Наталя (3 квітня 2019). У Києві раніше терміну зацвіли тюльпани і нарциси. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  10. Где в Киеве найти тропики [Де у Києві знайти тропіки]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 17 лютого 2012. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 28 грудня 2022. 
  11. В ботсаду зацвела 200-летняя пальма [У ботсаду зацвіла 200-річна пальма]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 11 січня 2008. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  12. Марущак, Олександр (22 січня 2019). Легенда ботсаду Києва: унікальна пальма цвіте вже 40 років. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Процитовано 28 грудня 2022. 
  13. Руда, Наталя (13 січня 2020). У столичному ботсаду зацвіла найстаріша пальма в Європі. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  14. Тайная каштановая аллея Киева [Таємна каштанова алея Києва]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 8 травня 2008. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  15. Кириченко, Леся (23 травня 2014). Унікальні рослини київського ботсаду: від цариці ночі до гігантської пальми. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  16. Струк, Олена (31 грудня 2022). Тропіки під час війни: зігріти, щоб урятувати (фото). LB.ua (укр.). Видавничий дім "ЛБ". Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 3 січня 2023. 
  17. ННЦ Інститут біології та медицини — Колекція магнолій. biomed.knu.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 грудня 2022. 
  18. Григоренко, Марина (29 квітня 2022). У ботсаду Фоміна пік цвітіння магнолій: кияни поспішають побачити красу (фоторепортаж). unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 1 січня 2023. 
  19. Князька-Ханова, Міла (24 квітня 2019). Квітучий Київ: де в столиці можна помилуватися сакурами та магноліями. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 28 грудня 2022. 
  20. У столичному ботсаду квітують магнолії: фоторепортаж. vechirniy.kyiv.ua (укр.). Центр публічної комунікації та інформації. Процитовано 28 грудня 2022. 
  21. Архив (1998-2006) [Лимонно-мандариновий рай]. segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 15 грудня 2001. Процитовано 29 грудня 2022. 
  22. Брунецький, Дмитро (22 квітня 2008). Ботанический сад на "Университете" станет платным [Ботанічний сад на "Університеті" стане платним]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 грудня 2022. 
  23. Сначева, Владислава (5 квітня 2013). В центре Киева можно посмотреть, как кормят пираний, и полюбоваться на баобаб [У центрі Києва можна подивитися, як годують піраній, і помилуватися баобабом]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 28 грудня 2022. 
  24. У суботу горів ботанічний сад О.В.Фоміна. unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. 27 лютого 2012. Процитовано 1 січня 2023. 
  25. Ukrainian Fashion Week: У програмі тижня моди понад 40 колекцій. rbc.ua (укр.). Юбіті Медіа. 10 жовтня 2012. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 2 січня 2023. 
  26. Попов за свої гроші замовив експертизу щодо каштанів на Хрещатику. rbc.ua (рос.). Юбіті Медіа. 20 травня 2013. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 2 січня 2023. 
  27. Столичний ботсад перевірить каштани, висаджені на Хрещатику. unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. 20 травня 2013. Процитовано 2 січня 2023. 
  28. З майже 300 висаджених у Києві каштанів тільки 2 виявилися «Бріотті». unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. 21 травня 2013. Процитовано 2 січня 2023. 
  29. Сучасні мандрівники в "Борисполі" і морські сирени в ботанічному саду: що показуют на Українському тижні моди (фото). unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. 6 вересня 2017. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 2 січня 2023. 
  30. "Папаньки" Крутоголов, Сморигін та Гашенко відсвяткували #Деньтат разом з ICTV. rbc.ua (укр.). Юбіті Медіа. 18 вересня 2018. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 2 січня 2023. 
  31. В Ботаническом саду им. Фомина открыли памятник корейскому Кобзарю [У Ботанічному саду ім. Фоміна відкрили пам'ятник корейському Кобзарю]. uatv.ua (рос.). Мультимедійна платформа іномовлення України. 11 жовтня 2019. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 2 січня 2023. 
  32. Вперше в Україні впроваджено рішення WTTx. facebook.com (укр.). Facebook, Inc. 29 жовтня 2019. Процитовано 2 січня 2023. 
  33. ХУАВЕЙ УКРАЇНА та Київський національний університет імені Тараса Шевченка планують проєкти в форматі відкритих інновацій. interfax.com.ua (укр.). Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна". 21 серпня 2020. Процитовано 2 січня 2023. 
  34. Новини: У ботсаду Університету відкрили пам'ятник Махатмі Ганді. univ.kiev.ua (укр.). Інформаційно-обчислювальний центр КНУ. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 28 грудня 2022. 
  35. Новини: Шевченків університет просить про підтримку. knu.ua (укр.). Інформаційно-обчислювальний центр КНУ. 13 жовтня 2022. Архів оригіналу за 15 жовтня 2022. Процитовано 2 січня 2023. 
  36. Ботсад им. Фомина теряет забор [Ботсад ім. Фоміна втрачає паркан]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 13 серпня 2007. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  37. Остапчук, Ганна (23 червня 2016). Реконструкція ботанічного саду ім. Фоміна. petition.kyivcity.gov.ua (укр.). КМДА/КМР. Процитовано 27 грудня 2022. 
  38. Марущак, Олександр (24 січня 2017). Ботсад Фоміна в Києві окупувала омела. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  39. На реконструкцію Ботанічного саду ім. А.Фоміна виділять близько 3 млн грн.. rbc.ua (укр.). Юбіті Медіа. 27 червня 2006. Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 2 січня 2023. 
  40. Ботсад Фомина закрыт из-за угрозы обвала [Ботсад Фоміна закрито через загрозу обвалу]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 5 липня 2007. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  41. В аварийный ботсад шастают через дырки [В аварійний ботсад шурхають через дірки]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 20 липня 2007. Архів оригіналу за 20 вересня 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  42. Ботсады им. Гришко и им. Фомина реконструируют [Ботсади ім. Гришка та ім. Фоміна реконструюють]. kiev.segodnya.ua (рос.). Сьогодні Мультимедіа. 19 грудня 2007. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  43. На реконструкцію київських ботанічних садів ім.Гришка та ім.Фоміна виділено 0,7 млн грн.. rbc.ua (укр.). Юбіті Медіа. 26 грудня 2007. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 2 січня 2023. 
  44. Марущак, Олександр (14 жовтня 2014). У столичному ботсаду запрацював старий фонтан-"пенсіонер". kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 28 грудня 2022. 
  45. ТАСКОМБАНК оновив «Шевченкову долину» у столичному ботсаду. tas.ua (укр.). Група ТАС. 14 травня 2019. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 30 грудня 2022. 
  46. Паркан вздовж ботсаду ім. Фоміна у Києві полагодять до травня. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. 2 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2022. 
  47. У київському ботсаду встановили "сонячні" ліхтарі. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. 4 травня 2018. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 27 грудня 2022. 
  48. Ірина, Стасюк (27 березня 2019). IT-компанія реконструювала паркову зону в ботсаду Фоміна (фото). hmarochos.kiev.ua (укр.). Хмарочос. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 27 грудня 2022. 
  49. Тунік, Юлія (27 березня 2019). Фото. Реконструювали Ботанічний сад імені Фоміна: оновили доріжки та обладнали пандуси. the-village.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 27 грудня 2022. 
  50. Михальчук, Василь (4 квітня 2019). Реставрація в найстарішому ботанічному саду Києва: що зміниться. kiev.segodnya.ua (укр.). Сьогодні Мультимедіа. Архів оригіналу за 2021–05-17. Процитовано 28 грудня 2022. 
  51. Реконструкция ботанического сада имени Фомина в Киеве: как выглядит сейчас [Реконструкція ботанічного саду імені Фоміна у Києві: як він виглядає зараз]. kp.ua (рос.). КП в Україні. 7 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 27 грудня 2022. 
  52. Офіційний сайт АТ "ТАСКОМБАНК" - ТАСКОМБАНК оновив «Шевченкову долину» у столичному ботсаду. old.tascombank.ua (укр.). Таскомбанк. 14 травня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 30 грудня 2022. 
  53. Лисичкіна, Любава (13 квітня 2021). Толока в саду магнолій. Киян закликають прибрати Ботсад Фоміна - Новини Києва | Big Kyiv. bigkyiv.com (укр.). Інформаційне агентство "Великий Київ". Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 29 грудня 2022. 
  54. Фото. Волонтери прибрали в ботсаду Фоміна та відновили ставок. the-village.com.ua (укр.). 28 липня 2021. Процитовано 2 січня 2023. 
  55. Активісти «Києве, мий» прибрали в ботсаду Фоміна. Зібрали 25 пакетів сміття. the-village.com.ua (укр.). 26 вересня 2021. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2023. 
  56. У Києві в Ботсаду імені Фоміна замінили ліхтарі 1890-х років – журналіст (фото). unian.ua (укр.). 1+1 Інтернет. 6 січня 2020. Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 29 грудня 2022. 
  57. Из ботсада имени Фомина в Киеве после реконструкции исчезли антикварные фонари, - соцсети [З ботсаду імені Фоміна у Києві після реконструкції зникли антикварні ліхтарі, - соцмережі]. kievvlast.com.ua (укр.). КИЇВВЛАДА. 6 січня 2020. Архів оригіналу за 6 січня 2020. Процитовано 27 грудня 2022. 
  58. Мох, Аліна (14 лютого 2022). Ботанічний сад Фоміна перебуває в жахливому стані: урбаністи б’ють на сполох - фото - PRAGMATIKA.MEDIA - Україна, Київ. pragmatika.media (укр.). Архів оригіналу за 11 серпня 2022. Процитовано 27 грудня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

[Київський ботанічний сад ім. ак. Фоміна О.В. у Wayback Machine (арх. 2018-09-01)]
[Київський ботанічний сад ім. ак. Фоміна О.В. у Wayback Machine (арх. 2014-04-11)]