Вундертім

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Вундертім» на чемпіонаті світу з футболу 1934 року.

Вундертім (нім. Wunderteam — Диво-команда) — назва легендарної збірної Австрії з футболу 1930-х років. Очолював команду австрійський тренер Хуго Майсль. У 14 матчах, зіграних з квітня 1931 року по грудень 1932 року команда не зазнала жодної поразки.

Прізвисько «Вундертім» вперше з'явилося в заголовках німецьких газет в 1931 році, коли в Берліні з рахунком 6:0 була обіграна збірна Німеччини.

Стиль гри «Вундертім» базувався на принципах шотландської футбольної школи, які полягали у швидкій грі в пас, запровадженій раніше англійцем Джиммі Гоганом. Лінію атаки доповнювали крайні півзахисники і центральний атакуючий півзахисник. Маттіас Сінделар, Йозеф Смістік і Вальтер Науш склали основу команди, яка домінувала в європейському футболі. Маттіас Сінделар, якого називали «Паперовий чоловічок», через його тендітну статуру, був головною зіркою тієї команди. Капітанську пов'язку частіше всього носив лівий захисник Йозеф Блум.

Історія[ред. | ред. код]

Сходження до слави і успіху[ред. | ред. код]

На початку 1930-х футбольна збірна Австрії була найвидатнішою командою Європи. До чемпіонату світу 1934 року австрійці підійшли явними фаворитами. Вони вщент розбили багатьох своїх суперників, включаючи більш ніж упевнені перемоги: 5:0 та 6:0 над збірною Німеччини, 6:0 з командою Швейцарії а також розгром 8:2, вчинений збірній Угорщини. Крім цього австрійці стали переможцями Центральноєвропейського кубка (попередника чемпіонатів Європи УЄФА), перемігши в 1932 році збірну Італії з рахунком 4:2. Цей кубок став єдиним завойованим «Вундертім» трофеєм. Згодом її футболісти також стали володарями срібних медалей літньої Олімпіади 1936 року.

Заголовок австрійської щоденної преси 1932 року про перемогу на Центральноєвропейському кубку.

Чемпіонат світу 1934 року[ред. | ред. код]

Австрійці їхали на світову першість 1934 року одними з головних фаворитів. У чвертьфіналі вони здолали збірну Угорщини, яка тільки-тільки набирала силу (через чотири роки угорці стануть фіналістами чемпіонату світу 1938 року). Як і не менш знаменита «Золота команда» 20 років потому, збірна Австрії не змогла взяти Кубок світу, незважаючи на чудову гру. У півфіналі турніру австрійці поступилися майбутнім чемпіонам, збірній Італії, матч проходив у поганих погодних умовах, що ускладнювало переміщення м'яча по полю. Єдиний гол був забитий в результаті помилки австрійського воротаря Петер Пляцер, який не зміг утримати мокрий м'яч, що відскочив від нього, і потім в зіткненні з італійським гравцем перетнув лінію воріт з м'ячем у руках. Рефері цього матчу Іван Еклінд був підданий критиці за упереджене суддівство на користь господарів чемпіонату, особливо після того, як він потім судив і фінальний матч, також виграний італійцями. У грі за третє місце австрійці програли збірній Німеччини і стали на мундіалі лише четвертими.

Кінець команди[ред. | ред. код]

Смерть Гуго Майсля в 1937 році стала початком занепаду великої команди. Австрія кваліфікувалася на чемпіонат світу 1938 року, однак вибула з турніру у зв'язку з анексією гітлерівською Німеччиною Австрії в березні 1938 року шляхом т. зв. «аншлюсу». Німецькі власті зажадали, щоб гравці з «батьківщини фюрера» продовжили виступи вже у збірну Німеччини, наказавши тренеру Зеппу Гербергеру негайно змінити стартовий склад. Кілька австрійських футболістів увійшли в об'єднану команду, але та не виправдала очікувань, вибувши зі змагань вже в першому раунді. Виступ на цьому мундіалі став для німецької збірної найгіршим за всю історію. Лідер «Вундертім» Маттіас Сінделар, який відмовився виступати у збірній Німеччини (йому до того часу вже виповнилось 35 років), 22 січня 1939 року був знайдений мертвим у своїй квартирі разом зі своєю подругою. За офіційним висновком, смерть настала в результаті отруєння чадним газом, проте різні версії події продовжують висуватися досі.

Ігри «Вундертім» з 1931 по 1933 рр[ред. | ред. код]

Дата Місце Суперник Рахунок Автори голів Статус гри
16 травня 1931 Відень Шотландія 5:0 Шалль, Цишек (2), Фоґль, Сінделар Товариський матч
24 травня 1931 Берлін Німеччина 6:0 Шалль (3), Фоґль, Цишек, Гшвайдль Товариський матч
16 червня 1931 Відень Швейцарія 2:0 Гшвайдль, Шалль КЦЄ
13 вересня 1931 Відень Німеччина 5:0 Сінделар (3), Гшвайдль, Шалль Товариський матч
4 жовтня 1931 Будапешт Угорщина 2:2 Цишек (2) КЦЄ
29 листопада 1931 Базель Швейцарія 8:1 Шалль (3), Гшвайдль (2), Сінделар, Фоґль, Цишек КЦЄ
20 березня 1932 Відень Італія 2:1 Сінделар (2) КЦЄ
24 квітня 1932 Відень Угорщина 8:2 Сінделар (3), Шалль (4), Гшвайдль Товариський матч
22 травня 1932 Прага Чехословаччина 1:1 Сінделар КЦЄ
17 липня 1932 Стокгольм Швеція 4:3 Фоґль, Сінделар, Вайтц, Мольцер Товариський матч
2 жовтня 1932 Будапешт Угорщина 3:2 Борсаньи (автогол), Мюллер, Браун Товариський матч
23 жовтня 1932 Відень Швейцарія 3:1 Мюллер, Шалль (2) КЦЄ
7 грудня 1932 Лондон Англія 3:4 Цишек (2), Сінделар Товариський матч
11 грудня 1932 Брюссель Бельгія 6:1 Цишек, Везелик, Шалль (4) Товариський матч
12 лютого 1933 Париж Франція 4:0 Сінделар, Везелик, Фоґль, Цишек Товариський матч

Вплив на «тотальний футбол»[ред. | ред. код]

Австрійська «Вундертім» деякими вважається першою в світі футбольною командою, яка грала в «тотальний футбол». І не є простим збігом те, що саме Ернст Гаппель, талановитий австрійський футболіст 1940-х і 1950-х пізніше став тренером тієї самої збірної Нідерландів кінця 1960-х і початку 1970-х. Він впроваджував комбінаційний стиль гри в клубах АДО і «Феєнорд», а потім керував голландською національною командою на першості світу 1978 року, де та фінішувала на другому місці, вдруге поспіль.

Посилання[ред. | ред. код]