Віадук Мійо
| Віадук Мійо фр. Le Viaduc de Millau | |
|---|---|
| 44°4′46.000000100013″ пн. ш. 3°1′20.0000001″ сх. д. / 44.07944° пн. ш. 3.02222° сх. д. | |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[1] |
| Розташування | Мійо[1] Крессель |
| Перетинає | Тарн і railroad line from Béziers to Neussarguesd |
| Матеріал | залізобетон |
| Основний проліт | 342 м |
| Загальна довжина | 2460 м |
| Ширина | 12 м |
| Висота конструкції | 270 ± 1 м |
| Відкрито | 16 грудня 2004 |
| Конструктор, архітектор | Foster and Partners і Норман Фостер |
| Охоронний статус | Patrimoine du XXe siècled |
| Вебсайт | leviaducdemillau.com |
  Віадук Мійо Віадук Мійо (Франція) | |
 | |
 | |
 Віадук Мійо у Вікісховищі | |
Віадук Мійо́ (фр. le Viaduc de Millau) — вантовий дорожній міст, що проходить понад долиною річки Тарн поблизу міста Мійо в південній Франції. Авторами проекту моста є французький інженер Мішель Вірложо (фр. Michel Virlogeux), відомий також проектом другого за довжиною вантового мосту у світі, — міст Нормандії — і англійський архітектор Норман Фостер, що є також автором проектів аеропорту в Гонконзі та реставрації будівлі Рейхстагу в Берліні. Зараз це найвищий транспортний міст у світі, одна з його опор має висоту 341 метр — це трохи вище, ніж Ейфелева вежа, і всього на 40 метрів нижче, ніж Empire State Building. Міст був урочисто відкритий 14 грудня 2004 року, а для руху автівок 16 грудня 2004 року.
Міст є заключною ланкою траси А75, що забезпечує швидкісний рух з Парижу через Клермон-Ферран до міста Безьє. До створення мосту рух здійснювався уздовж національної траси № 9, що проходить поблизу Мійо, що, зазвичай, приводило до великих заторів в кінці літнього сезону. Багато туристів, що рухаються з південної Франції і Іспанії слідують саме цим шляхом, оскільки він один з найкоротших і, здебільшого, безкоштовний.
Траса A75 (la Méridienne) — проєкт, що розроблявся з метою збільшення швидкості і зниження вартості автомобільних пересувань з Парижа на південь, він абсолютно безкоштовний впродовж 340 км між містами Клермон-Ферран і Безьє. Проте віадук був створений за контрактом французького уряду з «Ейфаж груп» — французькою будівельною компанією, що також створювала Ейфелеву вежу, — терміном дії на 75 років. Корпорація стягуватиме мито відповідно до тарифу: €4.90 для легкових автомоблів, за винятком пікових місяців — (€6.60 у липні та серпні); і €20 для великих автомобілів.
Міст перетинає долину Тарн в найнижчій її точці, і пов'язує плато Ларзака з Червоним плато. Міст проходить внутрішньою стороною периметра природного парку Велике плато.
Віадук Мійо складається з восьми пролітних сталевих конструкцій, що підтримуються сімома сталевими пілонами. Пролітна конструкція важить 36 000 тонн, має довжину 2 460 м, ширину 32 м і висоту 4.2 м. Кожен з шести центральних прольотів має довжину 342 м, два крайніх — по 204 м завдовжки. Дорога має невеликий ухил у 3% (нахилена з півдня на північ) і радіус викривлення 20 км, що дає водіям кращий огляд, дозволяє машинам рухатися по точнішій траєкторії, ніж якби це була пряма лінія, і додає віадуку ілюзію нескінченності. Рух здійснюється в дві смуги в кожному напрямі.
Кожна опора стоїть у чотирьох колодязях завглибшки 15 м і діаметром 5 м.
| P1 | P2 | P3 | P4 | P5 | P6 | P7 |
| 94,501 м | 244,96 м | 221,05 м | 144,21 м | 136,42 м | 111,94 м | 77,56 м |
Діаметр найвищої опори Р2 — 24.5 м біля основи та 11 м на рівні пролітної конструкції. Кожна опора складається із 16 секцій, кожна секція важить 2 230 т. Секції збиралися на місці з частин масою 60 т, 4 м завширшки і 17 м завдовжки.
Кожна з опор підтримує пілони заввишки 97 м. Спочатку були зібрані проміжні опори, разом з тимчасовими опорами, потім зібрана пролітна конструкція, яка насувалася на опори за допомогою гідравлічних домкратів, керованих із супутника, зі швидкістю 600 мм кожні 4 хвилини.
- Віадук Мійо, вражаючий шедевр інженерної думки, Франція (фото) [Архівовано 8 лютого 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Фото віадуку Мійо(укр.)
- Сайт присвячений віадуку Мійо(англ.)
- Structurae: Millau Viaduct [Архівовано 28 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- France shows off tallest bridge [Архівовано 20 березня 2007 у Wayback Machine.](англ.) (репортаж BBC з офіційного відкриття мосту)
- In Pictures: The Millau Bridge [Архівовано 16 березня 2007 у Wayback Machine.](англ.) (Світлини мосту, а також мапа з його розташуванням, BBC)
- France opens world's tallest bridge [Архівовано 18 квітня 2006 у Wayback Machine.](англ.) (Репортаж MSNBC з церемонії відкриття мосту)
- Le Viaduc de Millau [Архівовано 20 лютого 2011 у Wayback Machine.](фр.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | Fandom (фр.) |
| Нормативний контроль |
